Гук О.В., Руденок Т.В.

Методи оцінки ефективності впровадження інновацій в целюлозно-паперову галузь України

Досвід розвинених країн свідчить, що в умовах глобальної конкуренції на світовому ринку виграє той, хто має розвинену інфраструктуру реалізації нововведень та володіє найефективнішим механізмом застосування інноваційної діяльності і використовує весь діапазон технологій створення та реалізації інновацій. Під інноваціями в широкому сенсі розуміється прибуткове (рентабельне) використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції й послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру [1, с. 19].

Незважаючи на те, що сьогодні в області інноваційної діяльності досягнуто значного прогресу, подальших досліджень потребує визначення шляхів економічної оцінки ефективності інновацій.

Розвиток продуктивних сил як основи економіки України сьогодні вимагає всебічного вдосконалення й відновлення основних фондів підприємств. У цей час більша частина основних фондів промислових підприємств уже відпрацювала свій ресурс та має дуже високий рівень зносу й зовсім не відповідає якісним характеристикам  сучасного устаткування. Тому одним з головних завдань, що постають сьогодні перед промисловістю, є завдання відновлення, модернізації й заміни застарілого обладнання сучасним [2]. Ця проблема повною мірою стосується й целюлозно-паперової галузі України. Зважаючи на це, доцільно використовувати два методи розв’язання проблеми щодо впровадження нового обладнання для підприємств вітчизняного целюлозно–паперового комплексу, які базуються на технологічних інноваціях. Перший передбачає підвищення технічного рівня діючих підприємств галузі шляхом здійснення модернізації та реконструкції встановлених виробничих потужностей за рахунок імпорту технологічного обладнання, яке не виготовлюється в Україні, енергозберігаючих технологій та проведенням науково-технічних досліджень і впровадження їх результатів у виробництво з метою збільшення присутності вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та збільшення експортного потенціалу вітчизняних галузевих підприємств [3]. Другий варіант передбачає інноваційно-інвестиційний шлях розвитку целюлозно-паперової промисловості, спрямований на створення і впровадження сучасних технологій і обладнання та розв’язання наступних завдань:

— прискорення технологічного оновлення виробництва та впровадження сучасних енергозберігаючих технологій;

— створення сприятливих умов для залучення інвестицій з метою розвитку галузі та вітчизняного ринку картонно–паперової продукції;

— сприяння розвитку вітчизняної сировинної бази для картонно–паперових підприємств;

— розширення асортименту картонно–паперової продукції, розвиток виробництва, насамперед, друкарських видів паперу і картону [3].

Таким чином, існує два види заходів, що базуються на технологічних  інноваціях та є альтернативними для вирішення питання щодо оновлення основних фондів на підприємствах целюлозно-паперової галузі. Вони є не однорідні, розрізняються як за змістом, витратами, так і за результатами. Порівняльна характеристика технологічних інновацій зазначених методів наведені в таблиці 1 [4].

Таблиця 1.

Характеристика інноваційних проектів

Категорія інновацій

Фокус роботи

Рівень застосування НДР

Рівень витрат

Рівень ризику

Строки реалізації

Строки окупності

І

Широка модернізація

середній

середній

середній

3-7 років

3-5 років

Продовження табл.1.

ІІ

Структуризація виробництва

високий

високий

високий

більше 10 років

5-7 років

 

При розробці бізнесів-проектів по кожному з розглянутих інноваційних методів щодо модернізації обладнання, необхідно розрахувати економічну ефективність згідно з сучасними вимогами і методиками. Однак, в цьому випадку можуть виникати різні рішення й підходи.

На сьогодні існує два принципово різних підходи до розрахунку ефективності інновацій,  які засновані на статичному й динамічному методах.

Статичний метод полягає в розрахунку річних, короткострокових показників відносної економічної ефективності.

Динамічний метод заснований на понятті «грошовий потік» і дозволяє врахувати вплив фактору часу, оскільки розрахунок ведеться за тривалий період – так званий розрахунковий період [5].

Проблема полягає в тому, що водночас немає чітких рекомендацій із застосування цих методів у реальній практиці, а особливо відносно технологічних інновацій.

Найбільш розповсюдженим і використовуваним є динамічний метод, який застосовується практично до будь-яких інноваційних заходів, хоча це не завжди виправдано. Динамічний метод, як відомо, пов'язаний з поняттям грошового потоку (ГП), що утвориться протягом тривалого періоду передбачуваної експлуатації об'єкту (t) і містить у собі чистий прибуток і амортизаційні відрахування за кожний рік розрахункового періоду.

ГП=(ПРА)                                                                                (1)

 ПР– чистий прибуток року t

А– амортизаційні відрахування за рік t

Для технологічних інновацій першої й другої групи застосування динамічного методу виправдане й обов'язкове. При реалізації проектів, пов'язаних з радикальними змінами  технології виробництва, із  тривалими строками реалізації, значними й різнорідними коштами й високими  ризиками, реально формується грошовий потік. Це й обумовлює застосування динамічного методу розрахунку, що дозволяє врахувати всі перераховані фактори. У таких випадках, як відомо, розраховують чистий грошовий потік (ЧГП) від експлуатації нового або модернізованого устаткування протягом заздалегідь установленого розрахункового періоду t з урахуванням дисконтування витрат. Після цього визначають і інші критеріальні показники ефективності проекту — індекс рентабельності (ІР), внутрішня норма прибутковості (ВНП), строк повернення капіталу (t) і інші не менш важливі аналітичні показники ефективності [4].

Статичний метод розрахунку ефективності впровадження інновацій використовують у випадку, коли мова йде про заходи локального рівня з відносно невисокими витратами, строками впровадження, мінімальними ризиками. До них відносяться  модернізація й заміна  окремих одиниць або груп устаткування в рамках існуючої технології, автоматизація процесів керування, контролю, обліку [6].

Але для вирішення проблеми целюлозно-паперової промисловості у  відновленні, модернізації й заміни застарілого обладнання сучасним необхідні  радикальні, структурні зміни на галузевому рівні, що базуються на використанні сучасних енергозберігаючих технологіях, на інноваційних технологіях, що дозволять вирішити проблеми у сировині. Ці заходи вимагають серйозних витрат, тривалого часу реалізації, в сполучені із серйозними ризиками. Значну питому вагу становитимуть науково-дослідні, пошукові, будівельно-монтажні роботи, витрати на оренду або покупку землі. У результаті таких перетворень відбуваються серйозні кількісні і якісні структурні довгострокові зміни в галузі й на окремих виробництвах і підприємствах, що вимагають розрахунків їх економічної ефективності.

Тому, з урахуванням економічних особливостей розглянутих заходів для таких капіталомістких, тривалих і радикальних за своїми результатами заходами, які потрібно використовувати для вирішення технологічних проблем целюлозно-паперової галузі України, необхідно використовувати динамічний метод розрахунку ефективності.

Використана література:

1. Ильенкова С.Д. Инновационный менеджмент [Текст] : учебник для студ. вузов, обуч. по спец. «Менеджмент» / С.Д. Ильенкова — М. — : Банки и биржи : ЮНИТИ, 2000.— 327 с. — ISBN 5-85173-075-7.

2. Студінський В. А. Паперова промисловість України (ХVІ - ХХ ст.): автореф. дис. д-ра іст. наук: спец. 07.00.01 / В. А. Студінський. — Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2005. — 34 с.: [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.lib.ua-ru.net/inode/p-2/10486.html

3. Загальнодержавна цільова програма розвитку целюлозно-паперової промисловості України та вітчизняного ринку картонно-паперової продукції на  період  до  2020 року : [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=7DB380FB5A502158B67BDD1ADBA4F949?art_id=74110&cat_id=42148

4. Сударкіна С.П. Питання оцінки ефективності інновацій в галузі енергозбереження / С.П. Сударкіна : [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2008-2/Kitchenko_208.htm

5. Методи оцінки економічної ефективності інвестицій : [Електронний ресурс] —  Режим доступу : http://www.paragononstate.com/organzaczya--planuvannya-virobnicztva/159-metodi-ocznki-ekonomchno-efektivnost-nvesticzj-dinamchn-metodi.html

6. Вдовіченко А.А. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів / А.А Вдовиченко, Г.М. Черешньовська — [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://intkonf.org/kenvdovichen-aa-chereshnovska-gm-metodi-otsinki-efektivnosti-investitsiynih-proektiv/