Економічні науки /3.Фінансові відносини

К.е.н. Мостовенко Н.А., магістрант Тарасюк О.О.

Луцький національний технічний університет, Україна

Державна підтримка інноваційних процесів:

фінансовий аспект

На сучасному етапі глобальних економічних трансформацій, та за умови відкритості внутрішнього ринку, досягти конкурентоспроможності можливо лише завдяки впровадженню інновацій. З огляду на те, що вітчизняні підприємства не мають достатніх власних фінансових можливостей для впровадження новітніх технологій, питання фінансових механізмів державної підтримки інноваційних процесів є досить актуальним. Виникає нагальна необхідність у проведенні цілеспрямованої державної політики в інноваційній сфері з метою активізації наявних джерел фінансування інноваційної діяльності та пошуку альтернативних, що в підсумку має привести до докорінного оновлення наявної технологічної бази та забезпечити перехід до інноваційної моделі розвитку національної економіки.

Фінансове забезпечення є діяльністю залучення, розподілу і використання фінансових ресурсів. На практиці фінансове забезпечення реалізується за допомогою фінансового механізму. Під фінансовим механізмом забезпечення інноваційних процесів, на нашу думку, варто розуміти діяльність на основі нормативно-правового й інформаційно-методичного забезпечення фінансового управління, яка виникає у зв’язку з пошуком, залученням та ефективним використанням фінансових ресурсів для проектування, розробки й організації виробництва нових видів продукції, послуг, для створення і впровадження нової техніки, технології, форм і методів управління.

Стадія генерації знань є початковою та найважливішою в інноваційному процесі. Тому у даній публікації ми зосередимо увагу на особливостях фінансування наукового сектору інноваційної діяльності в Україні.

Без сумніву, основним джерелом фінансування інноваційної діяльності, що забезпечує вирішення великомасштабних науково-технічних проблем, є кошти державного бюджету. За рахунок цих коштів виконуються різноманітні цільові комплексні програми, фінансується діяльність наукових центрів і т.д.

Фінансовий механізм державної підтримки інноваційних процесів передбачає використання бюджетних коштів різних рівнів, позабюджетних коштів, ресурсів державних кредитної і страхової систем, кошти державних позик. Зобразимо фінансовий механізм державної підтримки інноваційних процесів таким чином (див. рис. 1).

Фінансовий механізм державної підтримки інноваційних процесів
Фінансове забезпечення			Нормативно-правове забезпечення	Інформаційно-методичне забезпечення
Державні ресурси
Власні	Залучені	Позичені	Закони. Постанови. Укази. Накази. Інструкції. Нормативи. Норми. Методичні рекомендації.	Програми розвитку. Звітні дані. Одноразові обстеження. Повідомлення.
Державний бюджет. Бюджети регіонів. Місцеві бюджети. Позабюджетні фонди: Пенсійний фонд; Фонд соціального. страхування; Державний фонд зайнятості.	Державна кредитна система. Державна страхова система.	Державні позики (внутрішні та зовнішні); міжнародні кредити під урядові гарантії та ін.

Рис 1. Структура фінансового механізму державної підтримки інноваційних процесів.

Порівняльне оцінювання структури асигнувань на наукові й науково-технічні роботи в Україні за 1995–2008 рр. має неоднозначну динаміку. Відбувається перерозподіл джерел фінансування у напрямі збільшення частки коштів державного бюджету і скорочення коштів замовників та інших джерел. Протягом 2004–2008 рр. спостерігається зростання абсолютного обсягу та питомої ваги асигнувань у науку за рахунок державної підтримки. У загальному розподілі фінансування науки з усіх джерел на державні кошти припадає ледве не половина (49% у 2008 р.), ще чверть – на кошти вітчизняних замовників (26%), шоста частина – на кошти іноземних замовників (16%) [1]. Проте частка коштів державного бюджету, що направляються на науку останніми роками, у сукупному ВВП залишається практично стабільною – у середньому на рівні 0,39-0,40% [2].

Така структура свідчить про високу роль прямої державної підтримки науково-технічного розвитку й недостатнє використання непрямих методів стимулювання розширення зв’язків між наукою й виробництвом.

Нині в Україні згідно зі ст.17 Закону «Про інноваційну діяльність» передбачені такі способи державного кредитування інноваційної діяльності [3]:

- шляхом повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

- шляхом часткового (до 50%) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб’єктів інноваційної діяльності;

- шляхом повної чи часткової компенсації (за рахунок бюджетних коштів) відсотків, сплачуваних суб’єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;

- шляхом надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

- шляхом майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України «Про страхування».

На жаль, практична реалізація наведених положень законодавства натрапляє на значні перешкоди, а тому майже блокується.

У світовій практиці підтримки інноваційних процесів вироблено значну кількість механізмів, за допомогою яких держава реалізує необхідні функції у цій сфері, серед них – пряма фінансова підтримка інноваційних процесів і непряма – фіскальні пільги для суб’єктів інноваційної діяльності. Пряма державна підтримка науково-технічного розвитку вкрай важлива, але не позбавлена нині суттєвих недоліків, серед яких: неузгодженість з бюджетними ресурсами; нерозвиненість середньострокового бюджетування; недофінансування заходів і т.д.

Зведемо найбільш поширені механізми державної підтримки інноваційних процесів та представимо їх схематично (див. рис. 2).

Назва країни	Державна підтримка інноваційної діяльності
	Організаційні структури інституційної підтримки	Форми стимулювання
США	Адміністрація у справах малого бізнесу, Національний науковий фонд, Федеральні відомства, національна мережа центрів впровадження нових технологій, американська асоціація розвитку науки, адміністрація технологій, Національна дослідна рада, Національний інститут стандартів та технологій, Національна служба технічної інформації, Управління технологічної політики	Пільгове оподаткування, інвестиційний податковий кредит, пільговий режим амортизаційних відрахувань, субсидії, цільові асигнування з бюджету, викреслення витрат на НДДКР, пов’язаних з основною виробничою і торговою діяльністю, із суми оподаткованого доходу
Японія	Державні фонди для заохочення науково-дослідної діяльності, Фонд сприяння малим і середнім венчурним підприємствам, Корпорація фінансування малого бізнесу, Центр сприяння розвитку підприємств	Пільгові кредити, пільгове оподаткування, субсидії
Франція	Спеціальна урядова організація (ІНОДЕВ), Французьке товариство сприяння венчурного капіталу, Національний центр наукових досліджень, Національне агенство з впровадження досліджень «АНвар», Національне агенство перспективних досліджень, державно-приватний банк для фінансування малого інноваційного бізнесу, науково-технічний фонд тощо	Дотації, субсидії, довгострокові позики, податкові кредити, кредитні гарантії, пільгове оподаткування
Німеччина	Консорціуми малого інноваційного бізнесу, державні спеціалізовані банки – Банк кредитів на відтворення та Німецький банк вирівнювання, Міністерство економіки, Міністерство наукових досліджень та технологій, Федерація промислових дослідницьких асоціацій, Патентний центр	Цільові безоплатні субсидії, дотації, оплата витрат на технічну експертизу, пільгові кредити, система страхування кредитів, податкові знижки і пільги, прискорена амортизація, цільові банківські кредити
Канада	Консорціуми малого інноваційного бізнесу, Канадський інноваційний фонд	Позички на пільгових умовах, субсидії, технічна допомога, податковий кредит, пільгове оподаткування
Велико-британія	Рада з науки та техніки, урядові ради за напрямами досліджень та ін.	Пільгове оподаткування, субсидії, списання витрат на НДДКР на собівартість продукції (послуг), кредитні гарантії

Рис. 2. Сучасні світові механізми державної підтримки інноваційних процесів.

Спираючись на практичний досвід провідних країн світу, слід зауважити, що непрямі методи стимулювання фінансової підтримки інноваційного розвитку набули значного поширення. Існуючі проблеми фінансового-кредитного сектору економіки України роблять неможливим широке використання кредитних ресурсів для фінансування інноваційної сфери. Тому, на нашу думку, певні зрушення здатні принести реально працюючий механізм пільгового оподаткування. Зауважимо, що запроваджувати пільгове оподаткування пріоритетних видів інноваційної діяльності в Україні варто на основі функціонального принципу, а не принципу надання пільг за належністю, тобто: застосувати пільги в оподаткуванні прибутку інноваційних підприємств згідно з чинним законодавством; звільнити від податків наукові установи, діяльність яких здійснюється за рахунок державного бюджету; звільнити від оподаткування кошти, спрямовані на підвищення кваліфікації і перепідготовку наукових кадрів; звільнити від оподаткування коштів комерційних банків, страхових компаній, пенсійних фондів та інших фінансових установ, які інвестуються в інноваційні підприємства та встановлення пільг з оподаткування коштів, отриманих унаслідок цих інвестицій; надавати пільги в оподаткуванні комерційних банків, які здійснюють довгострокове кредитування інноваційних підприємств.

Література:

1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: стат. зб. / Держкомстат України. – К., 2008.

2. Інформаційно-аналітичні матеріали МОН до парламентських слухань на тему: «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів» / Стріха М.В., Шовкалюк В.С., Боровіч Т.В., Дутчак Ж.І., Сєдов А.О. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nauka.in.ua//upload/strategiya_innovaciynogo_rozvytku_2010-2020.rar.

3. Закон України «Про інноваційну діяльність» // Урядовий кур’єр, «Орієнтир». – 2002. – №29. – С.1-15.