Аспірант КПУ, Гузенко О.П.
Криворізький економічний
інститут ДВНЗ „КНЕУ ім. В. Гетьмана”
Людський
капітал: вища освіта та економічне зростання країни
Вибір України
ринкового напрямку розвитку призвів до необхідності вдосконалення існуючих
підходів стосовно формування людського капіталу в контексті якісної складової.
Практика доводить, що позитивний вплив людського капіталу на
соціально-економічний розвиток країни можливий за умов досягнення ним відповідного
якісного рівня. Проте, постійне недоінвестування процесів формування людського
капіталу призвело до падіння престижу інтелектуальної праці у різних галузях
економіки. Крім того, за останній період розвитку країни чітко окреслюється
проблема втрати роками набутих здібностей членами суспільства до інновацій.
Нагадаємо, ще
на Самміті Тисячоліття ООН, який відбувся у вересні 2000 року світові лідери
визначили ключові цілі та завдання розвитку до 2015 року, які стали відомі як
Цілі Розвитку Тисячоліття, які у 2000 році були підписані Україною у числі 189
країн світу. Цілі Розвитку Тисячоліття для України включили 6 основних
напрямків, серед яких вважається пріоритетним напрямок «забезпечення якісної
освіти впродовж життя» [1, с. 7].
Саме якісний
рівень людського капіталу, а саме, рівень його освіченості, на думку багатьох
вчених економістів, виступає ключовим елементом в програмах стратегічного
розвитку країни.
Без сумніву,
наукові праці таких провідних вчених-економістів як: А.М. Колота, А.О.
Грішнової, П.П. Мазурка, Т.Г. Затонацької, Д.В. Полозенко та інші стали
достатньо змістовною науковою платформою для вирішення проблем підвищення
якісного рівня людського капіталу, проте плинність часу, постійні
трансформаційні зміни в соціально-економічних процесах розвитку країни
призводять до необхідності постійного пошуку шляхів удосконалення вже існуючих
реалій.
Говорячи про
освіту населення країни в контексті її економічного розвитку пріоритет
відводять вищій освіті. Як було визначено в аналітичній доповіді президента
України «Цілі Розвитку Тисячоліття: Україна» чистий показник охоплення
населення України вищою освітою у 2015 році може бути наближений до рівня країн
ЄС і збільшений до 67% [1] (рис. 1).

Рис.
1. Графічна оцінка величини чистого показника охоплення вищою освітою осіб
віком 18-22 років (1-4 рівня акредитації) відповідно прогнозу аналітичної
доповіді «Цілі Розвитку Тисячоліття: Україна»
(схематичне
зображення на основі джерела [1, с. 9])
У зазначеній
аналітичній оцінці чітко окреслено тезу «…забезпечення якісної освіти впродовж
життя має важливе значення для подальшого розвитку України» [1, с. 14].
Дослідження
показують, що на думку політиків, науковців та практиків різних сфер розвитку
України саме людський капітал, високий науковий та освітній рівень населення є
головним чинником розвитку суспільства.
Звернення до
даних Державного комітету статистки України показало, що рівень освіти
населення у відповідних вікових групах характеризує змінна тенденція. Так,
вивчення статистичної інформації щодо розподілу населення за рівнем освіти та
статтю у 2008-2009 роках надало змогу визначити достатньо вагому складову, а
саме населення, яке має повну вищу освіту, у складі розподілу населення (%) у
віці 6 років і старші за рівнем освіти (рис. 2) [2].

Рис.
2. Графічна оцінка зміни питомої частки розподілу населення
(у
віці 6 років і старші за рівнем вищої освіти) [2]
До цього слід
додати, що 17,7% населення України у віці від 14 до 35 років у 2008 році мало
вищу освіту, а у 2009 році цей показник збільшився до величини 19,6%. Якщо
розглядати розподіл населення, яке охоплено вищою освітою із урахуванням статті
то можна відзначити, що чоловіки характеризуються значно вищою часткою у складі
населення, яке має повну вищу освіту.
Дослідивши
вказану проблему, ми прийшли до висновку, що в Україні необхідно активізувати
роботу стосовно підвищення освітнього рівня населення. Нагальним є вирішення
питання доступу до якісної вищої освіти, яка здатна вплинути на розвиток
конкретного індивідууму, а він в свою чергу, може забезпечити певний рівень
економічного зростання та конкурентоспроможність країни.
Література:
1. Цілі
Розвитку Тисячоліття: Україна: [Міністерство економіки та з питань Європейської
інтеграції України]. – 2-вид., доопрац. за результат. експерт. та громад.
обговорень. – Київ, 2003. – 28 с.
2. Інвестиції в основний капітал
за джерелами фінансування: Держкомстат України [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua