Медицина/

9. Гигиена и эпидемиология

Томусяк Т. Л., Бойчук Р. Р.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Причини поширення ВІЛ/СНІДу в учнівському та студентському середовищі

Якою є культура сексуальних взаємин сучасної молоді? Аналіз інформації свідчить: майже половина молодих людей у віці від 13 до 23 років мають досвід сексуальних стосунків. При цьому, серед них лише 3 % одружених, 2,6 % молодих людей живуть у цивільному шлюбі, розлучених – 1 %, а решта 93 % ще не вступали в шлюбні відносини.

Гендерний аналіз показує, що юнаки починають раніше і частіше вступають у сексуальні відносини (67 %), ніж дівчата (26 %).

Якщо порівнювати дітей різного віку, мають досвід сексуальних відносин близько 30% опитаних школярів у віці від 13 до 17 років, понад 60 % учнів ПТУ, середній вік цих респондентів складає 16,5 років, і близько 80% студентів ВНЗ (їх середній вік – 19,9 %).

Завжди використовують презерватив під час сексуальних контактів 40,9 % респондентів, і не використовують ніколи 19,9 % респондентів, що мають досвід сексуальних відносин, 39 % респондентів використовують його з різним ступенем регулярності від "скоріше користуюсь, ніж не користуюсь" до "скоріше не користуюсь, ніж користуюсь". Таким чином, можна сказати, що більш ніж 25 % молоді, яка включилася до статевого життя і не перебуває в шлюбі, має потенційну можливість заразитися вірусом СНІД.

Ця імовірність дійсно висока, якщо взяти до уваги, що 19,1 % молоді вважають, що за тієї епідеміологічної ситуації, яка спостерігається нині (більш 400 000 ВІЛ - інфікованих) і тієї інтенсивності, з якою СНІД поширюється, не має сенсу оберігатися від зараження, оскільки "це все одно станеться", 30 % утруднилися дати відповідь і лише 51 % молоді відповіли, що необхідно вживати заходи для захисту від ВІЛ – інфекції. При цьому 16 % молоді не упевнені в тім, що використання запобіжних заходів дозволить їм уникнути зараження СНІДом і 31% утруднилися дати відповідь на це запитання.

Аналіз ступеня інформованості молодих людей про природу СНІДу показав, що в основному молоді люди знають, як і якими шляхами передається вірус імунодефіциту (77 %), однак лише половина юнаків і дівчат знають у чому власне полягає його небезпека, 35 5 упевнені, що ризик заразитися вірусом імунодефіциту в звичайних людей такий же, як і в гомосексуалістів, повій, наркоманів і ще упевнені, що немає шляхів захисту від СНІДу.

Виявленні знання про шляхи передачі ВІЛ – інфекції свідчать: найпоширенішу інформацію про СНІД, яка у всіх на слуху, знають більш 70 – 80 % молоді, а саме, що СНІД передається зі шприцем від ВІЛ – інфікованого і через статевий акт. Однак ще скоріше завчені аксіоми, а не систематичні знання, тому що вже на питанні про передачу СНІДу через індивідуальні засоби гігієни, число правильних відповідей скоротилося до 48,6 %. Ще менше респондентів зуміли правильно відповісти на запитання про передачу СНІДу комахами (до 20 %).

Якщо взяти до уваги, що правильно на всі питання відповіли лише 3,9 % респондентів, можна зробити висновок про те, що знання про СНІД і засоби захисту від нього носять поверхневий і несистематичний характер.

Вивчення знань молоді про можливі шляхи профілактики зараження показав,що в цілому молодь орієнтується в них і вибирає відносно правильні відповіді про способи зниження ризику захворювання. Це такі способи, як мати постійного партнера, під час першого статевого акту використовувати презерватив, уникати випадкових статевих контактів. Але разом з тим відповіді респондентів показали, що 46,5 % з них не знають про природу вірусу СНІДу і про таке поняття як латентний період, не знають про те, що ВІЛ – інфікованого неможливо визначити за зовнішнім виглядом і тільки лабораторний аналіз може дати однозначну відповідь.

Таким чином, можна констатувати відносно достатній рівень знань щодо шляхів попередження передачі ВІЛ. Та головна біда в іншому: немає тісного зв’язку між рівнем знань та рівнем поведінки, молодь в основному думає правильно, а в щоденному житті діє інакше. Чому? Ми вважаємо, тому, що наслідки небезпечної поведінки не проявляється відразу. І молодь, яка демонструє небезпечну поведінку та не бачить наслідків, перестає вірити попередженням дорослих, вважаючи їх докучливим моралізаторством. Коли ж ці наслідки виявляються, часто буває вже досить пізно. Що в цій ситуації робити, треба думати як батькам, так і вчителям.

Повне взаєморозуміння з батьками виявило близько 40 % опитаних. А решта, тобто переважна більшість, вказала на різної глибини конфліктність поколінь: від не безпроблемних стосунків до повного їх розриву.

Молодь орієнтована на ранній, на дошлюбний секс. І це є результатом не лише підліткової цікавості, а й виховного впливу культурного середовища, яке при цьому не формує уявлення й настанови на безпечний секс. В ньому, як і в споживанні алкоголю та наркоти, молодь викинута на шлях експериментування. Старші ж, замість взяти на себе труд виховання в тім числі й сексуального, знов обирають легше – просторікування про розбещеність молоді.

В такий спосіб і пресловуті дискотеки перетворюються на розсадники розпусти, адже вони реалізовують лише поверхневий шар своїх соціально – культурних функцій – місце спілкування та засіб емоційного розкріпачення. Отже, перепона розвиткові шкідливих звичок у молодіжному середовищі єдина: спільна праця сім'ї та суспільства по вихованню культури (такої різноманітної!) входження нашої юні у непростий світ дорослого життя.