Коноваленко Т.В.

Мелітопольський державний педагогічний

університет ім. Б. Хмельницького

Професійна орієнтація практичних занять з іноземної мови

Професійна спрямованість усіх видів занять у педагогічному внз є необхідною умовою для становлення майбутнього вчителя. Специфіка навчання іноземної мови у педагогічному закладі освіти полягає не тільки в тому, щоб навчити цієї мови, але й в тому, щоб навчити навчати її. Навчити студентів вчителювати взагалі покликані дисципліни психолого-педагогічного циклу, а навчати іноземної мови – методика навчання іноземної мови. Проте цей курс викладається протягом лише двох семестрів. Звичайно, це не є достатнім для повноцінної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови.

Найбільші можливості для поєднання фахової мовної і педагогічної підготовки надає практичний курс іноземної мови. Заняття з цього курсу мають чітку практичну спрямованість користування іноземною мовою. Якщо хід цих занять переплести з мікровикладанням, то це дозволить студентам не просто користуватися іноземною мовою, але й використовувати її для передачі знань іншим людям, тобто учням.

На семінарських заняттях з методики навчання іноземної мови увага переважно приділяється методичним вмінням студентів, а на заняттях з практичного курсу іноземної мови можливим є аналіз як методичних помилок, так і помилок у користуванні мовою.

Мікровикладання слід упроваджувати з другого року навчання у внз. Таким чином студенти матимуть змогу підготуватися до виконання практичних завдань і підготовки фрагментів уроків для семінарських занять з методики навчання іноземної мови та до активної практики в школі. Зазначимо, що мікровикладання значно полегшує процес адаптації студентів до виконання обов’язків вчителя у школі. Крім того, студенти вчаться рефлексії, аналізу і оцінки діяльності інших завдяки тому, що представлені в аудиторії фрагменти викладання студентів обговорюються рештою групи. Неоціненим є отриманий досвід і у зв’язку з тим, що розвиваються саморефлексія, самоаналіз і самооцінка майбутніх вчителів [1, с. 5].

Істотним є те, що студенти вчаться правильно планувати, формулювати цілеспрямованість фрагментів уроків, підбирати ефективні форми і засоби навчання. Вони вчаться поєднувати досвід, отриманий під час вивчення теоретичних дисциплін, приклад методичної роботи шкільних вчителів та виявляти власну творчість у створенні своїх власних методичних знахідок. Найбільш значущі і цікаві відкриття студентів повинні відзначатися викладачем і знайти своє продовження у їх науково-дослідній роботі, тобто у процесі виконання індивідуальних науково-дослідних завдань, курсових, дипломних і магістерських робіт [2, c. 243-246]. Це сприятиме підвищенню самооцінки майбутнього фахівця і надасть йому впевненості у тому, що вчителя не може бути без творчості.

Звичайно, розвиток педагогічної творчості є дуже важливим і складним процесом, до якого слід готувати студентів поступово. Готуючи фрагменти для проведення на заняттях з практичного курсу англійської мови, студенти аналізують наповнення своїх підручників, вчаться підбирати додаткові дидактичні матеріали, готувати наочні і роздавальні матеріали, видозмінювати готові вправи, створювати свої власні тощо.

Разом із накопиченням методичного досвіду студенти відпрацьовують фонетичний, лексичний і граматичний аспекти власного мовлення. На особливу увагу заслуговує професійно-спрямований шар лексики, об’єднаний назвою “Classroom English”, потребу в якому вчителі-початківці відчувають вже з перших хвилин своєї професійної діяльності. На жаль, ще під час педагогічної практики в школі велика кількість студентів не демонструє гарного знання цієї лексики. Тому саме мікровикладання дозволяє студентам усвідомити прогалини в знанні “Classroom English” і усунути їх.

Вже на третьому курсі студенти мають можливість аналізувати особливості не тільки свого мовлення й мовлення одногрупників на практичних заняттях, але й під час пасивної педагогічної практики, де вони спостерігають за роботою досвідчених вчителів. Зазначимо, що отриманий досвід містить як позитивні, так і негативні враження. Проте вчитися на чужих помилках є також непоганою альтернативою для самовдосконалення. Зазвичай неприємно вражені студенти намагаються не повторювати помилки і недоліки вчителів. Після закінчення педагогічної практики неодмінно слід обговорити зі студентами її результати і враження від неї на заняттях з практичного курсу іноземної мови. Студенти мають обмінятися своїми враженнями і запропонувати шляхи вирішення зафіксованих проблем. Корисною є організація проектної роботи, присвяченої особливостям і труднощам педагогічної практики, узагальненню отриманого досвіду, обґрунтуванню доцільності використання тих чи інших методів і прийомів, створенню образу ідеального вчителя і оптимальних методик навчання тощо.

На старших курсах студенти мають змогу запровадити певні результати своїх проектів, що виконувались на третьому курсі; розробити власні методики або комплекси вправ і перевірити їх ефективність, особливо у межах дипломного дослідження. На четвертому курсі підготуватися до проходження практики можливо на тих самих заняттях з практичного курсу іноземної мови за допомогою мікровикладання і проаналізувати її результати також. Проте аналіз повинен відбуватися на значно глибшому рівні та базуватися на спеціальних знаннях, отриманих під час вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу та методики навчання іноземної мови.

Отже, підготовка майбутнього вчителя іноземної мови повинна мати професійно-педагогічне підкріплення протягом всього процесу навчання та під час вивчення усіх навчальних дисциплін. Крім того, міцність отриманих знань і можливість їх використання у професійній діяльності матиме місце тільки за умови поєднання теорії і практики та накопичення досвіду практичного використання цього матеріалу.

Література

1. Бориско Н.Ф. формирование профессионально ориентированной коммуникативной компетенции на практических занятиях по иностранному языку или Сколько методики нужно будущему учителю? // Іноземні мови. – 2010. – № 2. – С. 3-10.

2. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В.Г. Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.