УДК 371.3

Професійна спрямованість студентів – важлива складова розвитку майбутнього спеціаліста

Кобилянський О.В., Королевська С.В.

Вінницький національний технічний університет

Сьогодні, коли Україна приєдналась до Болонської конвенції, гостро стоїть питання модернізації вищої освіти, вирішення якого має задовольнити соціальну потребу в якісній освіті. Саме тому дуже важливо, щоб кожен студент був професійно зорієнтований і чітко уявляв чого саме він прагне досягти у своєму житті. Професійна орієнтація – це частина соціального самовизначення особистості. Вибір професії по-справжньому вдалий тільки тоді, коли він пов'язаний з соціально-моральним вибором [1].

Профорієнтації приділяється багато уваги, але в той же час багато людей не вдоволені своєю професією. Так Головаха Е.І. пропонує для професійної орієнтації молоді такі практичні рекомендації [2]:

– професійна орієнтація не повинна обмежуватись професійною сферою, але завжди зосереджується на життєвих цілях молоді;

– для формування реалістичної життєвої перспективи потрібно знайомити юнаків та дівчат з конкретними прийомами вдалих і невдалих життєвих шляхів, пов’язаних з вибором тієї чи іншої професії;

– особливо важливими є знання майбутніх умов праці;

– для юнаків при виборі професії більш важливим є розмір заробітної плати, а для дівчат – сприятливі умови праці. Трудові професії, перш за все, подобаються молодим людям за змогу добитись самостійності і незалежності, а для тих, хто їх обирає, інколи майбутня заробітна плата має менше значення, ніж для тих, хто обирає розумову працю високої кваліфікації;

– незалежно від загального рівня знань, існує потреба у спеціальній професійній інформації;

– існує пряма залежність майбутніх професійних і життєвих досягнень від готовності молоді до самовіддачі у праці і самостійності в реалізації життєвих цілей;

– важливо враховувати не тільки раціональні моменти, пов’язані з визначенням життєвих цілей і планів, але і емоційні особливості особистості.

Потреба в безпеці та захисті також значно впливає на вибір професії. Період вибору професії для молодої людини – це період коли молоді люди намагаються розібратися та визначитись в своїх потребах, інтересах, здібностях, цінностях та можливостях. Зазвичай до 25 років молоді люди підбирають роботу, яка їм підходить. Найбільш важливими мотивами вибору їх професії є: практичні роздуми, батьківські установки, бажання реалізувати свої здібності, інтерес до професії, її престижність та орієнтація на систему цінностей особистості, яка є дуже динамічною з віком. Якщо вибрана професія співпадає з "Я-концепцією" особистості, то дана особистість добивається самоактуалізації. Професіональна "Я-концепція" – це уявлення особистості про себе, як про професіонала [3].

Ставлення до навчання, як до засобу досягнення мети, утворює стійкий рівень мотиваційно-цільової основи навчання – навчальну мотивацію. Вона складається з оцінки студентами різних аспектів навчального процесу, його змісту, форм і способів організації з точки зору їх особистих, індивідуальних потреб і цілей, які можуть співпадати або не співпадати чи співпадати частково з метою навчання. Сама структура навчальної мотивації багатозначна за змістом і формами. Студенти можуть краще або гірше навчатися, тому що хочуть або не хочуть: отримати професію (професійна мотивація); отримати нові знання та задоволення від самого процесу пізнання (пізнавальні мотиви); мати більш високу заробітну платню (прагматичні мотиви); принести користь суспільству (широкі соціальні мотиви); утвердити себе та зайняти в майбутньому певне місце в суспільстві в цілому та в найближчому соціальному оточенні (мотиви соціального та особистісного престижу) і т.д. Кожен з названих різновидів навчальної діяльності може займати в загальній структурі домінуюче або підпорядковане значення і тим самим визначати той чи інший рівень індивідуальних досягнень у навчанні, а разом з ними обумовлювати і ступінь наближення до кінцевої мети. Москалюк О.І. визначено, що найбільш дієвим є поєднання соціальних та пізнавальних мотивів навчання [4].

Формування у студентів навчальної мотивації також залежить від правильної сформованості педагогічних установок. Педагогічна установка – готовність студента до активної навчальної діяльності, що ґрунтується на потребі особистості в діяльності з оволодіння обраною професією й формується у навчальних ситуаціях. Педагогічна установка є тією основою, на якій формується професійна спрямованість студента на початковому етапі навчання у ВНЗ, оскільки вона [5]:

– визначає активне ставлення до навчальної діяльності й сприяє формуванню узагальнених стійких відношень – схильностей особистості до професійної діяльності;

– закріплює позитивне емоційне ставлення до професії в ході навчальної діяльності студентів;

– забезпечує стійку психологічну готовність до оволодіння професією і формує спрямованість студента на професію;

– є чинником активності особистості, що сприяє формуванню інтересу і схильності до професії;

– впливає через навчально-пізнавальну діяльність на весь процес формування професійних цінностей і переконань.

Майбутня професійна діяльність – це одна з найбільш значущих сфер буття людини. Саме в ній відбувається самоактуалізація людини як індивіда, особистості, неповторної індивідуальності. Основними функціями процесу професійної підготовки спеціалістів Н.Л. Коломінський вважає [6]:

– когнітивну (забезпечення належного рівня професійних знань, умінь, навичок, наукового і культурного світогляду);

– ціннісно-установчу (формування професійних установок: цільових, смислових, операційних);

– розвивальну (креативна): розвиток професійних здібностей, духовних потреб особистості;

– мотиваційну (стимулююча): стимулювання, формування, підтримка мотивів особистісного зростання, самоактуалізації через професію;

– морально-виховну (виховання моральних якостей, що відповідають вимогам суспільства та професійної специфіки фахівця).

Отже, професійне становлення особистості – важливий компонент загального процесу її розвитку. Саме тому однією з центральних проблем підготовки майбутніх фахівців є дослідження професійної спрямованості як визначальної характеристики спеціаліста, що дозволяє людині максимально виявити свої здібності й творчо опанувати професію.

Література

1. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.

2. Головаха С.И. Жизненная перспектива и социальное самоопределение молодежи / С.И. Головаха. – К.: Наукова думка, 1988. – 144 с.

3. Реан А.А. Психология человека от рождения до смерти / А.А. Реан. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. – 656 с.

4. Москалюк О.І. Формування професійної спрямованості у майбутніх соціальних педагогів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04. ,,Теорія та методика професійної освіти''/ О.І. Москалюк. – Кіровоград, 2007. – 22 с.

5. Волкова В.В. Формування професійної спрямованості студентів-менеджерів на початковому етапі навчання (на матеріалі англійської мови): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.01. ,,Загальна педагогіка та історія педагогіки". – Луганськ, 2000. – 22 с.

6. Коломінський Н.Л. Соціально-психологічні проблеми підготовки фахівців до професійної діяльності / Н.Л. Коломінський // Наука і освіта. – 2004. – №3. – С. 14 – 16.