Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

Орловська О.В.

Хмельницький національний університет, Україна

Проблема підготовки майбутнього вчителя до виховання толерантності у старшокласників в освітньому просторі України

Для розв’язання завдань побудови толерантного суспільства неодмінно потрібне осмислення та практичне втілення в систему освіти напряму підготовки фахівців, які були б спроможні допомагати підростаючим поколінням у процесі їх соціального становлення в умовах полікультурного середовища. Тому актуальним завданням для освіти України є підготовка висококваліфікованих вчителів, які, виходячи з рівня сучасної світової науки та вітчизняних традицій виховання, зможуть виховати особистість із сформованою життєвою компетентністю, складовими якої є культурна самоідентифікація та самореалізація; яка вміє творчо мислити, вільно орієнтуватись у реаліях сучасного життя; володіє такими якостями як патріотизм, національна гідність, толерантність, милосердя тощо.

Аналіз змісту освітньо-професійних програм педагогічного напряму підготовки у вищих навчальних закладах дозволив виділити ряд дисциплін, у змісті яких розглядаються питання патріотичного виховання, культури міжнаціонального і міжетнічного спілкування, поваги до загальнолюдських цінностей та терпимості до думок інших. Кожна з цих дисциплін ставить перед собою певні цілі. Для прикладу розглянемо деякі з них.

Цільовий компонент дисципліни “Загальні засади педагогіки”: ознайомлення студентів з предметом та основними категоріями педагогіки, основними методами науково-педагогічних досліджень; особливостями розвитку учня (дитини), як суб’єкта процесів виховання та навчання; специфікою педагогічної професії, роллю та завданнями вчителя; між предметними зв’язками педагогіки з іншими науками; формування у майбутніх вчителів уміння застосовувати набуті знання при розв’язанні педагогічних задач і ситуацій; ознайомлення майбутніх вчителів з основними поняттями теорії управління загальноосвітніми навчальними закладами, науковими основами організації педагогічної праці в ньому (внутрішньо-шкільне керівництво, контроль, організація методичної роботи, впровадження передового педагогічного досвіду); формування уміння приймати нестандартні рішення.

Цільовий компонент дисципліни “Теорія виховання”: підготовка педагога здатного забезпечити різнобічний розвиток людини як особистості і найвищої цінності суспільства, розвиток її розумових, фізичних та естетичних здібностей, виховання високих моральних якостей; виховання у студентів поваги до загальнолюдських цінностей, до держави і її історії; терпимість і повага до думки інших.

Цільовий компонент дисципліни “Теорія навчання”: вивчення головних тем дидактики, ознайомлення з основними теоретичними поняттями, формування розуміння категорій дидактики; підготовка студентів до усвідомленого вибору оптимальних форм, методів, засобів навчання з урахуванням конкретних умов; стимулювання майбутніх педагогів до творчості, самостійності, неординарності мислення.

Цільовий компонент дисципліни “Історія педагогіки”: вивчення історичних закономірностей навчання і виховання (виникнення цих понять, розвиток, існування на різних етапах та у різних народів); аналіз боротьби прогресивних і консервативних тенденцій у розвитку педагогіки; вивчення історії становлення і розвитку школи і освіти в Україні.

Цільовий компонент дисципліни “Вступ до педагогічної професії”: вивчення сучасних вимог до особистості вчителя, основних напрямків професійної діяльності вчителя; визначення ролі культури освітян у становленні демократичної держави, основних компонентів педагогічної культури та шляхи формування загальної і педагогічної культури майбутнього педагога; розвиток професійно важливих якостей і властивостей майбутнього учителя, оволодіння елементами педагогічної техніки, формування початкових педагогічних умінь.

Цільовий компонент дисципліни “Основи педагогічної майстерності”: розкриття сутності складових елементів педагогічної майстерності – гуманістична спрямованість особистості педагога, професійна компетентність, педагогічні здібності, педагогічна техніка; формування елементарних навичок зовнішньої і внутрішньої техніки – вміння володіти собою і взаємодіяти з іншими людьми; розвиток основних педагогічних здібностей – комунікативність, емпатія, рефлексія, динамізм, інтуїція, толерантність, креативність, оптимізм, емоційна стабільність; сприяння розвитку рефлексивних вмінь та усвідомленню педагогічної діяльності як рефлексивного керівництва розвитком учнів.

Цільовий компонент дисципліни “Соціальна психологія”: ознайомлення та осмислення основних соціально-психологічних теорій; ознайомлення з історією соціальної психології як науки, методами соціально-психологічних досліджень, специфікою соціально-психологічного підходу до вивчення проблем суспільства, групи, особистості.

Таким чином, студенти в процесі професійної підготовки лише знайомляться з основами толерантної педагогічної взаємодії. Вони отримують лише загальні уявлення про міжнаціональну толерантність, дізнаються про окремі аспекти проблеми толерантності та її виховання. Аналіз стандартів вищої освіти та освітньо-професійних програм педагогічної підготовки у вищих навчальних закладах показав, що ні в одній освітній галузі не представлені дидактичні одиниці, пов’язані з толерантністю і вихованням толерантності; не виявлено дисциплін за вибором чи факультативів відповідної проблематики. Встановлено, що в програмах професійної освіти з педагогіки і психології питання пов’язані з підготовкою майбутніх вчителів до виховання толерантності не знайшли свого відображення; відсутня також спрямованість на розвиток педагогічної толерантності, на підготовку вчителя до міжнаціонального спілкування з учнями.