Филологические науки/1.Методика преподавания языка и литературы

Борисова А.О., Колесник А.О., Самойлова С.Л.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Проектна методика як основа комплексного навчання іншомовленнєвої діяльності за модульно-рейтинговою системою

Вивчення іноземної мови у немовних вищих навчальних закладах має особливості, пов'язані з необхідністю реалізації принципів професійно-орієнтовного підходу. Основною метою курсу англійської мови є формування комунікативної компетенції такого рівня розвитку, яка буде забезпечувати спілкування у професіонально-діловій сфері.

Аналіз умов та потреб майбутньої професійної діяльності свідчить про наступне:

– потреба вдосконалення знань з іноземної мови серед студентів постійно зростає у зв’язку з існуванням перспективи практики за кордоном;

– більшість студентів вважає необхідним не тільки оволодіння читанням, але і вказує на необхідність розвитку вмінь та навичок професійно-орієнтованого говоріння та аудіювання;

– потреба написання резюме та автобіографії, у письмових контактах з зарубіжними колегами зумовлює необхідність розвитку умінь та навичок письма як виду мовленнєвої діяльності.

Таким чином, загальну мету вивчення англійської мови можна визначити як комплексне формування у студентів англомовних комунікативних компетенцій базового рівня розвитку у галузі читання, говоріння, аудіювання та письма для забезпечення спілкування у професійно-трудовій сфері.

Наступним кроком є визначення мети навчання іноземної мови та вибір методів, прийомів та засобів навчання, які сприяють створенню ефективної основи для подальшої творчої та пізнавальної активності студентів.

Однією з найсучасніших методичних систем навчання професійно-спрямованої діяльності є проектна методика. Суть цієї методики полягає в наступному:

– студенти працюють над виконанням професійно значущого для них завдання;

– кінцевий результат роботи, форму якої обирають самі студенти, має бути представлений на розгляд інших студентів;

– викладач іноземної мови виступає в ролі консультанта.

Модульне навчання впроваджується на практиці у багатьох університетах.

Модуль, з одного боку, – це замкнута одиниця навчального процесу. З іншого боку, – це відкрита структурна система, яка має свій «вхід» та «вихід». Під «входом» розуміється сукупність попередніх знань, які необхідні студентам як базові для оволодіння «новими» знаннями. «Вихід» – це визначена та представлена студентам мета вивчення певного модуля. Процес навчання перетворює «вхід» у «вихід». Механізм цього перетворення забезпечують предметний зміст, прийоми та методи навчання, відповідно підібраний матеріал. Кожний модуль включає різноманітні організаційні форми навчання та обов'язковий, на заключному етапі, контроль, за результатом якого студент має змогу переходити до іншого модуля. Основні принципи навчання за модульною системою – це регулярність та інтенсивність.

Програмний навчальний матеріал був поділений на модулі, кожний з яких – це логічно завершена частина навчального курсу. Кожний модуль має дві частини: базова мова для загального вжитку та мова для спеціальних цілей.

Зміст навчання першого модуля обумовлюється програмними вимогами щодо розвитку навичок та вмінь усної комунікації, в ситуаціях реального життя. Цей модуль використовується для усунення певних недоліків шкільної підготовки студентів, активізації навичок та вмінь спілкування базовою англійською мовою. У рамках цього модуля переважає загальнопобутова, краєзнавча та країнознавча тематика. На цьому етапі переважають драматизації, рольові ігри, які сприяють формуванню навичок та вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності. Розігрування ролей вигаданих персонажів допомагає студентам позбутися почуття невпевненості та постійного страху зробити помилку.

Другий модуль присвячується формуванню професійно-орієнтованої комунікативної компетенції мінімального рівня в галузі читання літератури за фахом і на цій основі – розвитку навичок професійно-орієнтованого усного мовлення. При цьому слід враховувати чотири основні аспекти: фактор тексту (відповідний підбір тематики); фактор студента (індивідуальні особливості студента); фактор завдань (структура та розробка завдань); фактор викладача (ставлення викладача, методи та прийоми його роботи).

Лінгвістичний характер матеріалу лише у незначній мірі перевищує лінгвістичну компетенцію студентів. Важливо підкреслити, що під час роботи у рамках другого модулю створюються умови для втілення на практиці положень про самостійність студента. Гнучка система модуля дозволяє врахувати індивідуальні особливості студентів, запропонувати різні види додаткових завдань.

Форми організації навчальної діяльності на заняттях створюються необхідністю впровадження усіх видів мовленнєвої діяльності. Пріоритет надається читанню з метою здобуття інформації, а також вмінь усної професійно-спрямованої комунікативної компетенції в галузі аудіювання та говоріння. Студентам пропонується скласти різні види планів до тексту, прокоментувати події, пояснити, зробити висновки.

Проектна методика навчання реалізується пів час третього модуля. Суттю його є максимальна передача студентові ініціативи у навчанні. На цьому етапі викладач перестає бути головним джерелом інформації. Процес підготовки до впровадження проектної методики вимагає від викладача значних зусиль в плані добору додаткової літератури, організації консультацій. Це дає можливість розірвати рутинну традиційність виконання лексико-граматичних завдань та перекладу тексту в аудиторії. Класифікація проектних завдань базується на різних методах збору інформації, різних джерелах та різних типах презентації інформації.

Основні типи проектних завдань:

– інформаційно-дослідницькі проекти, для виконання яких учні працюють з різними джерелами інформації;

– проекти – огляди інформації, отриманої через інтерв'ю, опитування;

– виробничі проекти, коли кінцевий продукт презентується у вигляді стендової доповіді, письмової доповіді, відеоматеріалів;

– організаційно-ігрові проекти, коли результати представляються у вигляді дебатів, дискусій, презентацій.

Якщо базуватися на критеріях участі викладача і студента у процесі вибору типу, тематики та послідовності виконання проекту, можна виділити такі види проектів:

– структурні (викладач визначає тематику, форму, необхідні матеріали);

– напівструктурні (студент та викладач беруть участь на рівних у визначенні тематики, матеріалу);

– неструктурні (студент визначає для себе усі вищевказані аспекти роботи).

Основні етапи роботи над проектом:

1. Формування груп учасників та вибір проекту.

2. Визначення мети проекту і форми його кінцевого продукту.

3. Визначення структури проекту.

4. Практична діяльність з формування мовних та мовленнєвих навичок, необхідних для успішного виконання проекту.

5. Збір інформації студентами.

6. Обробка та аналіз зібраної інформації.

7. Презентація кінцевого продукту.

8. Оцінка виконання проекту всіма учасниками.

У процесі роботи над проектом розвиваються усі навички та вміння студентів. Особливо слід звернути увагу на етап, який присвячується оцінці роботи. Як показало експериментальне навчання, студентам дуже важливо отримати оцінку своєї роботи. Тому в ході роботи викладачу необхідно здійснювати моніторинг виконання студентами різноманітних видів діяльності.

Результати опитування та анкетування засвідчили, що студентам найбільше сподобались: самостійна роботи з літературою; колективна робота у складі міні-груп; творчий характер праці; можливість допомогти товаришу або самому одержати допомогу; консультації з викладачами; участь у заключній презентації проекту.

Результати експерименту підтверджують ефективність модульної організації навчального процесу для комплексного розвитку навичок та вмінь студентів у всіх видах професійно-орієнтованої іншомовної мовленнєвої діяльності.