Рансевич Я. С., студентка

Погрібна В. Я., ст. викл.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ ТА ІДЕАЛ В УКРАїНСЬКОМУ СУЧАСНОМУ ПРОСТОРІ

Актуальною проблемою сьогодення є криза ідентичності і комплекс меншовартості в українському суспільстві, які під впливом історичного минулого породжені підсвідомими і свідомими сподіваннями, що національне, релігійне, економічне, політичне благополуччя прийде ззовні.

Сучасна українська держава відбулася завдяки консолідуючій силі державницької національної ідеї. В умовах значного поширення нігілізму на українському ґрунті, зокрема й національного, важливим є національне самовизначення, усвідомлення національної ідеї на особистісному рівні. Але «за відсутності сприятливих соціальних, економічних, духовних і культурних умов розвитку зберігається глибока прірва між елітами й широкими масами населення. Окрім цього ознаками соціально-політичної, економічної та ціннісно-культурної ситуації є відсутність у громадян відчуття власної причетності до суспільних процесів» [2, c. 1].

Сучасний стан осмислення процесу становлення та змісту української національної ідеї, питання формування національної свідомості та духовності, у пропаганді національних ідеалів знайшли відображення в багатьох публікаціях останніх років, зокрема, в працях М. Роль, Н. Темах, С.В. Кузнєцова та ін. Проте більшість питань насьогодні не є вирішеними, або певною мірою не мають задовільної відповіді, наприклад «чи можливе існування безідейної держави?», «хто є, чи стане головним носієм української ідеї, хто її пропагуватиме - еліта, політичні сили, партії, громадські організації, держава, ЗМІ?», «за рахунок чого відбуватиметься консолідація - патріотизму громадян, циркулярів чиновників чи пожертви відчайдухів?» та інші [1, c. 12].

Національна ідея - це концентрований вираз національних інтересів та почуттів, форма духовного самоусвідомлення, показник того, як народ усвідомлює себе, свою роль і місце у світі.

«Українська національна ідея виникає разом з появою на світовій арені самої України і проходить низку етапів розвитку, зберігаючи в основному свою сутність, але змінюючи форму, сферу дії, функціональне призначення і глибину вираження. Вона виступає складним соціально-культурним, політичним феноменом, що слугує консолідації нації для найефективнішої реалізації завдань українського національного відродження, яке має комплексний характер і є цілісним процесом становлення і розвитку власної національної державності, пробудження національної самосвідомості і гідності, розвитку національної культури й мови, утвердження економічної незалежності» [3, c. 2].

Національна ідея, втілена в культуру, утворює національний духовний ідеал і в силу цього визначає формування національної вдачі. Український національний ідеал - це органічний сплав окремих ідеалів, які відображають визначальні потреби історичного розвитку українського народу, сутнісні аспекти його бутя [2, c. 20].

Серед численних самовизначень людини чільне місце посідає національна самоідентифікація, тобто висока національна самосвідомість, оскільки нація для сучасної людини виступає фундаментальною, життєво важливою історичною спільнотою. Вищим рівнем і способом становлення особистості є її національне етнічне самовизначення, усвідомлення національної ідеї. Кінцевим підсумком такої соціалізації і є формування національної ідентичності особистості.

На соціально-політичному рівні національна самоідентифікація особистості означає формування вивірених досвідом багатьох генерацій психологічних засад людського єства, почуттів, волі та інтелекту, освоєння універсуму загальнонаціональних значень, зафіксованих, зокрема у національній мові, що стає ціннісно-смисловим підґрунтям духовного світу особистості [3, c. 4]. Найяскравішим ціннісним вираженням самобутніх індивідуально-національних рис особистості є національні особливості світогляду, світосприймання та світорозуміння, котрі формують національну унікальність життєвих позицій та активності людини.

Країна не може буди безідейною. Ідея та ідеал в багатьох аспектах формують економічну, політичну, соціальну, культурну сферу життя суспільства. На культурно-історичному рівні національна самоідентифікація характеризується становленням національного типу характеру і реалізується в дійовій співучасті та причетності особистості до життя етносу. Нігілізм виявляється у комплексах життєвої меншовартості, „назадництва”(См. [2, c. 24]), національного самоприниження, набуваючи розквіту в ідеях космополітизму та етнічної асиміляції. Забуття природних меж і визначень свого єства призводить і особистість, і націю до духовної убогості та занепаду.

На планеті нараховується більше ніж 3000 етносів, кожен з яких реалізовує свою національну ідею, незалежно від його чисельності та географічного положення. Національна ідея – це суть історії і життя кожного народу, яка увійшла до свідомісті кожного етносу. Ідея живе і перемагає тільки у разі домінування в системі цінностей кожної особистості. Це первинний імпульс певної спільноти людей до еволюційного розвитку, до розуміння та усвідомлення себе в гармонійному контексті метанаціонального простору.

Література

1. Незалежність України і виклики сьогодення. Виступ Президента України Л. Д. Кучми на урочистому зібранні, присвяченому дванадцятій річниці Незалежності України, 23 серпня 2003 року // Урядовий кур’єр. – 2003. – 27 серпня.

2. Роль М. Від національної їдеї до національного ідеалу. // Наука і суспільство. - № 11/12, 2009.- C. 20-25.

3. www.politik.org.ua