Право / 2.Административное и финансовое право.

Д.е.н. Покатаєва О.В.

Класичний приватний університет

Спрощена система оподаткування в Україні: напрями удосконалення.

Одним з основних завдань української економіки – є стимулювання підприємницької діяльності через створення сприятливих умов її оподаткування. З метою реалізації державної політики щодо розвитку та підтримки малого бізнесу, ефективного використання його можливостей, створення нових робочих місць, збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів, та успішного розвитку всієї національної економіки – було прийнято Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва", яким запроваджено справляння єдиного податку суб’єктами малого підприємництва.

Спрощена система оподаткування, дійсно стала вагомим засобом підтримки представників малого бізнесу, значно спростивши порядок нарахування та сплати податків, суттєво скоротивши їх перелік та зменшивши вірогідність застосування штрафних санкцій, пов’язаних зі складністю сучасної податкової системи в частині адміністрування податків.

Але, на сьогодні, спрощена система оподаткування є морально застарілою та не враховує сучасні показники діяльності суб’єктів господарювання. Встановлене обмеження стосовно розміру виручки від реалізації для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та юридичних осіб – є заниженим, тому як за дванадцять років значно зріс індекс інфляції та рівень споживчих цін. Застосування Закону України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” у діючий редакції, призведе до зростання тіньового сектору, тому як спричинить вимушеність суб’єктів господарювання офіційно показувати розмір виручки в межах дозволених законодавством. Тому спрощена система оподаткування потребує докорінного реформування.

По-перше, не виконується принцип простоти бухгалтерського обліку та зменшення кількості звітності до податкової інспекції та соціальних фондів, що був призначенням цього податкового режиму. Прийняття на роботу найманих працівників зобов’язує фізичну особу – суб’єкта підприємницької діяльності реєструвати їх в усіх соціальних фондах з послідуючим звітуванням до них. Ця норма законодавства призводить до великих трудовитрат, та необхідності утримання в штаті платника єдиного податку кваліфікованого бухгалтера. Тому, є необхідним розробити спрощену форму звітності для таких платників податку.

По-друге, необхідно здійснити індексацію показника єдиного податку та обсягу виручки від реалізації продукції з урахуванням рівня інфляції за період з 1999 по сьогодення. І, як наслідок, внести зміни до Проекту Податкового кодексу в частині збільшення максимального обсягу реалізації з метою використання спрощеної системи оподаткування. Нами пропонується все ж використовувати у якості об’єкта оподаткування обсяг реалізації а не дохід платника податку (як це передбачено у Проекті Податкового кодексу), бо такий механізм розрахунку єдиного податку потребує значних витрат часу для обчислення податку та кваліфікованих спеціалістів, що будуть це здійснювати (для представників малого бізнесу – це спричинить багато складнощів).

По-третє, необхідно внести зміни до чинного законодавства та Проекту Податкового кодексу в частині запровадження механізму щорічного збільшення граничного рівня обсягу реалізації, як для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, так і для юридичних осіб; та розміру ставок єдиного податку для фізичних осіб на корегуючий коефіцієнт, який повинен встановлюватися щорічно на кожний наступний календарний рік враховувати індекс інфляції за попередній рік та рівень споживчих цін на товари, роботи та послуги.

По-четверте, необхідно конкретизувати коло платників, на яких не поширюється спрощена система оподаткування, обліку та звітності, та вилучити з переліку видів діяльності, ті види, які є високорентабельними, зокрема: аудиторська, рекламна, адвокатська діяльність, діяльність у сфері права; посередницькі послуги з купівлі, продажу та оцінювання нерухомого майна. Проект Податкового кодексу передбачає встановлення підвищеного рівня ставки єдиного податку на деякі види високорентабельної діяльності (від 200 до 600 гривень на місяць). Але не всі з запропонованих нами видів увійшли до редакції проекту Податкового кодексу (підпункт 5.1.1, пункту 5.1, статті 5 [1]). В свою чергу, Проект кодексу передбачає встановлення нульової ставки на оподаткування деяких видів діяльності на період з 2010 по 2015 рік, які, начебто потребують державної підтримки (пункт 6.2, статті 6 Проекту Податкового кодексу), – з деякими з них не можливо погодитися. Так, нормами цього пункту передбачена підтримка господарської діяльності з: виготовлення ювелірних виробів, виробів зі шкіри та хутра за індивідуальним замовленням, технічне обслуговування автомобілів, адже ці галузі – є велико велико прибутковими.

По-п’яте, необхідно змінити перелік податків, зборів та обов’язкових платежів, які входять до складу єдиного податку, зокрема, включити до його складу єдиний соціальний внесок. Нині діючий Указ Президента „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” звільняє платників єдиного податку від сплати збору на обов'язкове соціальне страхування; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення (стаття 6 Указу [2]). Нововведенням стало внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині зобов’язання фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, що обрали спрощену систему оподаткування сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду у розмірі, який повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу, що перебуває у трудових відносинах з підприємцем, та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Але з 1 січня 2011 року набирає чинності Закон України „Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” в якому передбачено, що фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності – є платниками цього збору (підпункт 8, пункту 1, статті 4 Закону [3]). Ставка єдиного соціального внеску для фізичних осіб – платників єдиного податку встановлена у розмірі – 34,7 % (пункт 11, статті 8 Закону України „Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”). Але ці зміни до чинного законодавства, суттєво збільшують податкове навантаження на платників податків. Досвід країн СНД, де єдиний соціальний внесок було впроваджено значно раніше, свідчить, що ставки внеску є значно нижчими, аніж плануються застосовуватися в Україні: в Російській Федерації – 26 % (стаття 24 Податкового кодексу Російської Федерації [4]); у Грузії – 20 % (стаття 268 Податкового кодексу Грузії [5]); у Казахстані – 21% (стаття 317 Податкового кодексу республіки Казахстан [6]). Тому запропонований Закон України „Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” потребує внесення змін в частині зниження ставок внеску, та зменшення їх кількості, адже на сьогодні їх 67 видів, у той час, як в інших країнах використовується лише одна ставка, що полегшує порядок обчислення внеску.

Література

1. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]: проект // Урядовий кур’єр. – 3 серпня 2010 р. – № 141. – Режим доступу: <http://ukurier.gov.ua/userfiles/file/kodeks.pdf>.

2. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва [Електронний ресурс]: указ Президент України вiд 03 липня 1998 р.,  № 727/98. – Режим доступу: <http://zakon1.rada.gov.ua>.

3. Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування [Електронний ресурс]: закон України від 8 липня 2010 р.,  № 2464-VI. – Режим доступу: <http://zakon1.rada.gov.ua>.

4. Налоговый кодекс РФ [Електроний ресурс]: – Режим доступу: <http://www.kadis.ru/kodeks.phtml?kodeks=14>.

5. Податковий кодекс Республіки Грузія [Електроний ресурс]: – Режим доступу: <http://www.grbc.ge/Rus/nalog.doc>.

6. Податковий кодекс Республіки Казахстан [Електроний ресурс]: – Режим доступу: <http: // www.nalog.ru / html // MSMNO /// kazakhstan.doc>.