Бордюгов Л.Г.
Донецький
науково-дослідний інститут судових експертиз
ПРОБЛЕМИ
ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ
Дослідження у
любій галузі знань вкрай утруднено без використання науково обґрунтованих,
логічних класифікацій – відсутність останніх ускладнює не тільки теоретичні
дослідження, але й перешкоджає використанню отриманих результатів у практичній
діяльності.
Ні одна наука
не може обійтись без систематизації наукових знань, їх класифікацій; кожна
науково-практична діяльність вимагає чіткого визначення цілей, упорядкування
знань та методів, з допомогою яких ця діяльність використовується. Наукова
класифікація означає не тільки упорядкування знань – гіпотез, загальнонаукових
положень, методів дослідження, в процесі пізнання вона відіграє важливу роль
інструменту (способу, логічної операції) отримання нових даних, рішення
наукових та практичних завдань [1, с.9].
Наука виявляє
об’єктивні критерії, які дозволяють виділити наукові знання, що
використовуються у судочинстві у якості спеціальних. Практика встановлює
структурні елементи, які сприяють реалізації наукових знань в експертній
діяльності.
У спеціальній
літературі проблемі класифікації судових експертиз приділялось чимало уваги. Це
питання досліджувалось О.Р.Шляховим [2], А.І. Вінбергом, Н.Т. Малаховською [3],
О.Р.Росінською [4] та іншими вченими.
До структури
класифікації судової експертизи можна віднести наступні компоненти:
- поняття та
формування класу судових експертиз;
-
класифікація за організаційно-процесуальною ознакою;
-
класифікація за ступенем обов’язковості призначення судових експертиз;
-
класифікація за характером галузі спеціальних (експертних) знань [5, с.191].
Якщо говорити
про класифікацію судових експертиз за організаційно-процесуальною ознакою, то
вони розподіляються на такі, що проводяться на підставі наукових положень одної
галузі знань, та такі, що потребують для вирішення наданих питань використання
наукових положень декількох галузей знань. Остання експертиза називається
комплексною, тобто комплексною є експертиза, що досліджує питання, для
вирішення яких необхідні спеціальні знання експертів декількох спеціальностей
чи вузьких спеціалізацій (профілів).
Основними
правовими особливостями комплексної експертизи є:
- участь у її
проведенні експертів різних спеціальностей чи вузьких спеціалізацій (профілів)
і поділ функцій між ними в процесі дослідження;
- надання
експертами висновку не тільки на основі особисто проведених досліджень, але і
за результатами досліджень, проведених експертами інших спеціальностей
(синтетичний висновок).
Проблема
класифікації судових експертиз має не тільки теоретичне, але й практичне
значення. Класифікувати експертизи – це розділити їх на структурні елементи,
визначити зв’язок та відмінність окремих класів, родів, видів та підвидів
експертиз.
В свою чергу
формування нових видів, родів і класів судових експертиз нерозривно пов’язане з
етапом комплексності, що обумовлено принципом повноти й об’єктивності
дослідження. У цьому полягає процесуальний зміст комплексної експертизи.
На сучасному
етапі розвитку науки комплексне дослідження, будучи ефективним інструментом
пізнання, перетворилося у спосіб рішення тих питань, які були в недавньому часі
проблематичними й вирішення їх було неможливим.
Комплексна
експертиза може бути проведена одним експертом, якщо він володіє знаннями у
суміжних галузях науки та техніки, або комісією експертів, кожний з яких
володіє знаннями в певній галузі знань [6, с.509].
Тож
комплексна експертиза може проводитись і одним експертом, якщо він володіє
спеціальними знаннями в різних галузях знань. Так, наприклад, в практиці
розслідування кримінальних справ, порушених за фактами дорожньо-транспортних
подій, часто призначаються комплексні судово-автотехнічні та
транспортно-трасологічні експертизи, які нерідко проводяться одним експертом,
що не суперечить теорії судової експертизи.
Слід
зазначити, що якщо у теорії судової експертизи питань щодо призначення та
проведення комплексних експертиз практично не виникає, то у практичній
діяльності такі питання виникають дуже часто.
Так,
наприклад, у Кримінально-процесуальному кодексі України (далі КПК України) дане
питання взагалі не врегульовано. У статті 75 КПК України зазначено, що «У разі
необхідності в справі може бути призначено декількох експертів, які дають
загальний висновок» [7]. Але незрозуміло це стосується комісійної чи
комплексної експертизи. У Господарському процесуальному кодексі України це
питання також не врегульовано [8].
Слід
зазначити, що проведення комплексних експертиз регламентовано Цивільним
процесуальним кодексом України (ст.149) [9] та Кодексом адміністративного
судочинства України (ст.84) [10].
Але ж у даних
статтях зазначено, що комплексна експертиза проводиться не менш ніж двома
експертами різних галузей знань або різних напрямків у межах одної галузі
знань.
Отже в даному
випадку процесуальне законодавство суперечить теорії судової експертизи, або
навпаки.
Особливості
призначення та проведення комплексної експертизи більш-менш детально розглядаються
в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних
досліджень (далі Інструкція) [11]. Дана Інструкція досить детально регламентує
роботу комісії експертів, голови комісії при проведенні комплексної експертизи.
Дані вказівки Інструкції використовуються на практиці і будь яких суперечок не
викликають.
Але ж є і
інші проблеми. Як відомо одним з обов’язків судового експерта є обов’язок
з’явитися на виклик особи або органу, що призначили експертизу для надання
роз’яснень чи доповнень з приводу проведеної експертизи (п.2.1.4 Інструкції)
[11]. Цей обов’язок покладено на судового експерта незалежно від виду
судочинства. Але процесуальним законодавством не регламентовано, яким чином
необхідно надавати роз’яснення чи доповнення з приводу проведеної комплексної
експертизи, тобто до органу, який призначив експертизу повинен викликатись один
експерт, чи вся комісія експертів, або голова комісії, що проводила комплексну
експертизи.
Вирішення
даної проблеми ми вбачаємо у наданні письмових відповідей на питання, які
виникли з приводу проведення комплексної експертизи. Письмові відповіді
підписують всі члени комісії, що проводила комплексну експертизу. При цьому
письмові відповіді можуть бути надані як у місці знаходження органу, що призначив
комплексну експертизу (наприклад суду), але для цього необхідно викликати до
суду всіх членів комісії. Письмові відповіді можуть бути надані й у місці
знаходження експертної установи, яка проводила комплексну експертизу. У цьому
разі до суду викликається один з членів комісії (не обов’язково голова
комісії), що проводила комплексну експертизу, якому надаються письмові питання
та час на складання письмових відповідей членами комісії (поза межами судового
засідання). Гадаємо, що і дане питання потребує процесуальної регламентації.
Отже
недостатня законодавча урегульованість питань, пов’язаних з призначенням і
проведенням комплексних судових експертиз сприяє виникненню проблем, як у
теоретичному, так і практичному плані.
Сформована
ситуація вимагає пошуку й застосування нових, більш розроблених форм розгляду
наукових основ судової комплексної експертизи.
Література
1. Шляхов А.Р. Классификация судебной
экспертизы / А.Р. Шляхов // Общее учение о методах судебной экспертизы. Сб.
науч. тр. – М.: ВНИИСЭ, – 1977. – № 28. – С.9-53.
2. Шляхов А.Р. Классификация судебных
экспертиз: Учебное пособие / А.Р. Шляхов. – Волгоград: НИ и РИО ВСШ МВД СССР,
1980. – 78 с.
3. Винберг А.И. Судебная экспертология
(Общетеоретические и методологические проблемы судебных экспертиз). Учебное
пособие / А.И. Винберг, Н.Т. Малаховская / Отв. ред. Б.А. Викторов. –
Волгоград: ВСШ МВД СССР, – 1979. –
С.120-125.
4. Россинская Е.Р. Судебная экспертиза в
гражданском, арбитражном, административном и уголовном процессе / Е.Р.
Россинская. – М.: Норма, 2005. – 656 с.
5. Судебная экспертиза: Учебное пособие/
Д.А. Сорокотягина, И.Н. Сорокотягин. – Ростов н/Д.: Фенікс, 2006. – 336 с.
6. Руководство по расследованию
преступлений: Науч.-практ. пособие /А.В. Гриненко, Т.В. Каткова, Г.К.
Кожевников и др. – Харьков: Консум, 2001. – 608 с.
7. Уголовно-процессуальный кодекс Украины
(с изменениями и дополнениями по состоянию на 1 апреля 2003 года) – Х.: ООО
“Одиссей”. – 2003. – 288 с.
8. Хозяйственный процессуальный кодекс
Украины. (С изменениями и дополнениями по состоянию на 20 февраля 2003 года). –
Х.: ООО «Одиссей», 2003. – 80 с.
9. Гражданский процессуальный кодекс
Украины– Х.: “Одиссей”. – 2006. – 200 с.
10. Кодекс административного
судопроизводства Украины– Х.: ООО “Одиссей”. – 2005. – 168 с.
11. Інструкція
про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
Затверджено наказом Міністерства юстиції України 8.10.1998 №53/5 (у редакції
наказу Міністерства юстиції України від 30.12.04 №144/5). Зареєстровано в Міністерстві юстиції 19 січня 2005 р. за
№ 61/10341 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 5, С.276-284.
АВТОРСЬКА ДОВІДКА
Проблеми проведення комплексних судових експертиз
Бордюгов Леонід
Григорович, кандидат юридичних наук, заступник директора Донецького
науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України
83087,
Донецьк-87, вул. Дубравна-1-б, Донецький науково-дослідний інституту судових
експертиз
тел.8-062-312-59-48,
факс. 335-90-59; E-mail: dniise@ukr.net