Зооінженерія

Барановський Д.І., Хохлов А.М., Герасимов В.І.

Харківська державна зооветеринарна академія

ВИРОЩУВАННЯ СВИНЕЙ В ФЕРМЕРСЬКИХ І ПРИСАДИБНИХ ГОСПОДАРСТВАХ

Забезпечення населення м’ясом на 35-40% здійснюється за рахунок галузі свинарства. За загальним визнанням, подальший розвиток цієї галузі повинен здійснюватися головним чином за рахунок інтенсифікації та індустріалізації виробництва. Разом з тим, ще довгий період виробництво свинини буде здійснюватися в умовах дрібних фермерських і присадибних господарствах. Як показав аналіз, ці господарства сьогодні недостатньо забезпечені засобами виробництва, їх кадровий потенціал має слабку кваліфікаційну підготовку, відсутня науково-обґрунтована технологія.

Дрібнотоварне свинарство може з успіхом розвивався за основними принципами індустріального виробництва, але для цього потрібна методика адаптації та інтенсифікації дрібних фермерських і присадибних свинарських господарствах.

Проте на сьогодні недостатньо теоретичних і практичних розробок щодо інтенсифікації свинарства в дрібних фермерських господарствах.

Дослідження проведені в приватних сільськогосподарських підприємствах та присадибних господарствах Дергачівського району Харківської області.

Ріст і розвиток молодняку вивчали за загальноприйнятими методиками. Годівля тварин була повноцінною, збалансованою за всіма показниками поживності кормів.

Для визначення економічної ефективності різних строків відлучення поросят в спеціальному досліді встановили фактичну витрату кормів на отримання і вирощування поросят до двохмісячного віку і, виходячи із вартості кормів та результатів дослідів, провели відповідні розрахунки.

Динаміка росту молодняку великої білої породи при різних технологіях вирощування показана в таблиці 1.

1. Ріст поросят при різних технологіях вирощування

Групи	Технологія вирощування молодняку	Кількість голів	Маса тіла поросят, кг				Збереженість, %
			при народжені	в 2 місяці	в 4 місяці	у 8 місяців
І	трьохфазна	30	1,27±0,04	15,9±0,34	39,0±0,92	116,3±0,89	86,4
II	двохфазна	30	1,25±0,09	16,2±0,69	42,3±0,73	127,0±1,20	90,6
III	однофазна	30	1,29±0,06	16,1±0,55	46,5±0,79	133,3±0,99	92,8

Аналізуючи отримані результати слід зазначити, що спосіб вирощування має реальний і суттєвий вплив на динаміку росту молодняку. Так встановлено, що до двохмісячного віку різниця між групами була в межах статистичної похибки. У віці чотирьох місяців, перевага однофазної технології очевидна. Поросята III групи перевищували аналогів II групи по масі тіла на 9,9%, а аналогів І групи на 19,2% (р > 0,99). У віці вісім місяців ця різниця відповідно становила 14,6: і 4,9%. Отримані результати свідчать про те, що однофазна технологія, яка найменше створює стресові ситуації, забезпечує більш високу енергію росту свиней при рівному за кількістю і якістю рівні годівлі. Щодо збереженості поросят до завершення відгодівлі, то варто зазначити, що при однофазній технології цей показник був кращим і перевершував двофазну на 2,4% і трьохфазну на 7,4%.

Відповідним чином змінювалися і середньодобові прирости (рис. 1).

0 - 2 міс 2-4 міс 4-8 міс

технології

Рис. 1. Середньодобові прирости поросят при різних технологіях вирощування

Коментуючи наведений рисунок можна заключити, що однофазна технологія в умовах фермерських господарств є більш ефективною у порівнянні з двофазною та трифазною.

Досліджуючи вплив конструкції станка для вирощування поросят при одно- дво- і трифазній технології нами не встановлено достовірної різниці між групами. Існуюча різниця була зумовлена не конструкцією станка, а технологією вирощування.

Таким чином станки для вирощування поросят повинні мати універсальну конструкцію для використання їх при любій технології.

Вивчаючи, як впливає строк відлучення поросят на подальший їх ріст та ефективність використання маточного поголів’я, слід зазначити, що найбільш оптимальним періодом відлучення є 14-42 добовий вік (табл. 2).

2. Динаміка росту поросят до двомісячного віку в залежності від строків відлучення

Групи	Термін підсисного періоду, діб	Кількість поросят в групі, гол.	Середня маса 1 голови при народженні, кг	Показники ефективності через два місяці
				кількість живих поросят, гол.	середня маса 1 голови, кг	збереженість, %
І	60	56	1,24 ±0,03	52	15,7 ±0,33	92,8
II	42	54	1,25 ±0,04	50	16,3 ± 0,29	92,6
III	28	59	1,23 ±0,01	54	16,5 ±0,37	91,5
IV	21	53	1,26 ±0,03	49	16,1 ±0,16	92,5
V	14	55	1,24 ± 0,02	50	16,2 ±0,19	90,9
VI	7	56	1,24 ±0,03	46	15,1 ±0,21	82,2

Отримані результати достовірно свідчать, що відлучення у семидобовому віці не є ефективним з позиції збереженості молодняку до двомісячного віку та середньої маси тіла, яка є стартовою для подальшого дорощування і відгодівлі.

Зниження маси тіла у двомісячних поросят при традиційному відлученні у цьому ж віці на наш погляд слід пояснити тим що поросята при пізньому відлученні погано привчаються до поїдання корму, а в молоці свиноматок до цього часу відмічаються зниження сухої речовини. Це і спричиняє зниження їх енергії росту в порівнянні з тими поросятами, які були відлученні у більш ранні строки.

Як відмічає Х.Р. Довидсон (цитовано за А.М. Навозенко), поросята задовольняють свою потребу в поживних речовинах за рахунок материнського молока в першу декаду на 100,0%, в другу на 66,5%,в третю - на 42,0%, в четверту на 25,6%, в п’яту на 14,4% і в шосту на 7,5%. Таким чином, інтенсивність росту поросят уже з третьої декади життя в основному залежить від поїдання ними підкормок і стартових комбікормів. Дослідженнями встановлено також, що зверхраннє відлучення негативно впливає на відтворну функцію свиноматок. Заплідненість цьому знижується на 20-35 %.

За сукупністю факторів кращим строком відлучення для умов фермерських господарств є терміни 21,28,42 доби.

Одночасно встановлено, що поросята, які відлучалися у ранні строки, мали кращі показники розвитку внутрішніх органів і особливо шлунково-кишкового тракту. Це звичайно зумовлено тим, щ поїдання поросятами комбікорму сприяє кращому розвитку перетравної системи.

Враховуючи практичний набутий досвід організаторів дрібних господарств з вирощування свиней, розрахунки, власні дослідження та інформаційний матеріал інших дослідників слід зазначити, що рентабельним виробництво свинини може бути при умові моделі господарства не менше 20 тон свинини за рік, або утримання не менше 10 основних свиноматок. Це може бути мінімальний модуль господарства, яке в перспективі буде розвиватися за більших обсягів виробництва свинини.

Дрібні фермерські господарства можуть бути ефективними при умові модульної їх побудови і однофазної технології вирощування свиней.

Кращими строками відлучення поросят в умовах однофазної технології дрібних фермерських господарств (20-100 тон свинини за рік) є терміни в 21,28,42 доби.

1. Барановский Д.И., Бажов Г.М, Герасимов В.И. и др. «Фермерское и приусадебное свиноводство». Учебное пособие-справочник Харьков, ХГЗВА. 2008. 198с.

2. Віллеке X., Гетя А., Чуб О. Методика інтегрованої оцінки ремонтного молодняку свиней за власною продуктивністю в умовах господарства / Сучасні методики досліджень у свинарстві:- Полтава: Вид. ПДАА, - 2005. -С. З8-40.

3. Навозенко А.Н., Походня Г. С. Оптимизация сроков отъема поросят в условиях фермерского хозяйства. - Белгород, ЦНТИ, № 6, 2001. - 2с.