«Педагогические науки»/ 2.Проблемы подготовки специалистов

Ясніковська С.М.

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ФОРМ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ»

Важливим структурним елементом вузівського навчання є контроль і оцінка його результатів. Контроль навчального процесу як спільної діяльності студентів і викладачів поєднує в собі такі важливі елементи, як якість викладання і якість підготовки майбутніх фахівців. Поняття «результативність» кожної функції визначається своєчасним дотриманням вимог, запропонованих до вузівського контролю, серед основних вимог якого виділяють: максимальну об'єктивність, вірогідність, ідентичність умовам проведення контролю у всіх ланках вузівського процесу, доброзичливість, коректність, оцінка результатів роботи з єдиних критеріїв. Поняття «якість» включає комплекс показників оволодіння системою знань, умінь, навичок та розвитку якостей і властивостей особистості, що забезпечують результативність навчальної праці й професійної діяльності [1].

Контроль результатів навчання, професійного становлення студентів пов'язаний з контролем якості викладання, професіоналізму викладацького складу навчального закладу. На кафедрі акушерства, гінекології та перинатології використовуються різні види контролю якості навчання: вихідний, поточний, підсумковий, ректорський.

Вихідний контроль здійснюється перед вивченням нового матеріалу та має на меті виявити базу підготовленості студентів до сприйняття нової інформації. Як правило, він проводиться у формі тестів.

Поточний контроль здійснюється з метою визначення якості засвоєння навчального матеріалу, ефективності навчального процесу різних видів занять. Форми його проведення різноманітні. Він може здійснюватися в усній або письмовій формі, з використанням тестової системи оцінювання й обчислювальної техніки. Контроль проводиться систематично відповідно до навчальних планів і програмами. Результати поточного контролю використовуються для коректування організації навчальної роботи, виявлення складних для засвоєння розділів курсу, для визначення форм педагогічної допомоги відстаючим студентам, відбір методів самостійної, індивідуальної роботи з метою заповнення пробілів у знаннях студентів або творчих завдань для тих, хто виявляє особливу цікавість до досліджуваного предмета.

Підсумковий контроль проводиться з метою виявлення й оцінки результатів навчання певному предмету й за фахом у цілому, коректування навчального процесу для підвищення якості професійної підготовки майбутніх лікарів. Цей вид контролю здійснюється у формі підсумкових модульних контролів та випускних іспитів.

Ректорський контроль якості навчання проводиться з метою визначення глибини й міцності засвоєння студентами програмного матеріалу, рівня оволодіння професійними знаннями, уміннями й навичками, розвитку якостей і властивостей їхньої особистості, що відповідають вимогам вибраної професії; об'єктивності оцінки викладачами рівня готовності студентів до професійної діяльності. Цей вид контролю проводиться у формі письмової контрольної роботи або тестування. Завдання для контрольних робіт розробляються кафедрою відповідно до навчальної програми з дисципліни. Обсяг завдань розрахований на виконання протягом двох годин середньо встигаючим студентом. Для забезпечення єдиних критеріїв оцінки перевірку контрольної роботи з дисципліни варто передати одному члену комісії. Після проведення перевірки й оцінки, тексти контрольних робіт передаються на кафедру, для того, щоб викладачі провели аналіз отриманих результатів і намітили заходи щодо вдосконалювання методики й технології вузівського процесу. Результати ректорського контролю узагальнює комісія для оцінки стану й удосконалювання керування навчальним процесом на кафедрах і факультетах.

Контроль знань за традиційною методикою (іспит за білетом наприкінці семестру) має ряд недоліків: необхідність підготовки великого обсягу інформації за короткий строк часу; психологічні перевантаження під час здачі іспиту або заліку; елемент випадковості при одержанні білету й т.п. Оскільки екзаменаційна оцінка - основний критерій рівня підготовленості студента за семестр (по ній призначається стипендія, виносяться заохочення, записується в додаток до диплома й ін.), та більшість студентів не надає істотного значення поточному контролю знань, умінь та навичок, систематично не працює протягом семестру. Все це негативно позначається не тільки на якості навчання, але й у цілому на їхньому професійному становленні [2,3]. Останнім часом у вузівській практиці перевага віддається нетрадиційним формам контролю якості навчання студентів. Великою популярністю користуються тести й рейтингова система контролю знань, умінь, навичок і професійних якостей особистості майбутніх фахівців.

Таким чином, використання різних форм контролю забезпечує належну оцінку якості викладання дисципліни та забезпечує можливість удосконалення навчального процесу на кафедрі.

Література

1. Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення занять у вищих медичних навчальних закладах / В.Є. Мілерян. – К., 2007. – 120 с.

2. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: [Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений] / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; под ред. Е.С. Полат. - [3-е изд.]. - М.: Издательский центр «Академия», 2008. - 272 с.

3. Hubbard J.P. Measuring medical educational / J.P. Hubbard // Lea & Febiger. – Philadelphia, 2001. – 971 p.