Біологічні науки/структурна ботаніка і фізіологія рослин

Пюрко О.Є., Рибак Г.А, Шунтова О.В.

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького

Анатомо-функціональна характеристика органів рослини Pyrethrum parthenium Smith м. Мелітополя

Рід піретрум налічує близько 100 видів, які походять із Середземномор’я, Азії, Південної й Північної Америки. Рослина Pyrethrum parthenium Smith невибаглива до умов навколишнього середовища, яка досить широко використовується при декоруванні квітників, має лікувальні властивості, в народній медицині застосовуються стебла, висушені листки та квітки.

В літературних джерелах наведена достатня інформація про біологічні особливості Pyrethrum parthenium Smith [1-4], але даних щодо її структурної характеристики та фізіологічних особливостей, не знайдено. Для рослин вміст мінералів у ґрунті є важливим фактором середовища, який визначає процеси життєдіяльності організму на всіх рівнях його організації, починаючи з молекулярного і закінчуючи фітоценозом. Тому, питання дослідження Pyrethrum parthenium Smith у м. Мелітополі є актуальним.

Об’єкт дослідження є рослини роду Pyrethrum parthenium Smith.

Предмет дослідження – анатомо-функціональна характеристика органів виду Pyrethrum parthenium Smith.

Мета дослідження - з’ясувати анатомо-функціональну характеристику органів Pyrethrum parthenium Smith.

Наукова гіпотеза: анатомо-функціональна особливость дозволяє рослинним організмам сформувати адаптивні пристосування – структурно-функціональні перебудови певних органів, щоб існувати у визначених кліматичних умовах.

При дослідженні кореню встановлено, що він має вторинну будову. Розподіл тканин в корені наступний: ризодерма – 4%, екзодерма – 6%, первинна кора – 37 %, мезодерма – 42%, центальний циліндр – 11 % (рис. 1).

Рис. 1. Анатомічна будова кореня.

До гістологічної будови стебла відносяться: епідерма, кутова коленхіма, хлорофілоносна паренхіма, серцевина, судино-волокнисті пучки, ситовидні трубки, камбій і флоема. Дослідження показали, що розподіл тканин в стеблі дослідної рослини такий: епідерма – 2%, кутова коленхіма – 9%, хлорофілоносна паренхіма – 37%, провідна система – 18%, серцевина – 34% (рис. 2).

Рис. 2. Гістологічна характеристика стебла.

Листок з обох боків вкритий одношаровим епідермісом, який захищає рослину від висихання та проникання мікроорганізмів. Дослідження встановили, що внутрішня будова листка Pyrethrum parthenium Smith характеризується наявністю кутикули 3%, епідерми – 13%, стовпчастої паренхіми 22%, губчастої паренхіми – 43%, провідної системи – 19 %.

Рис. 3. Співвідношення тканин листка: 1 – кутикула, 2 – епідерма, 3 – стовпчаста паренхіма, 4 – губчаста паренхіма, 5 – провідна система.

При дослідженні водного режиму рослини нами встановлено, що загальний вміст води в рослині розподіляється наступним чином: 78,7 % у листку, 16,2% - у стеблі і 5,1% - у корені, що обумовлює приналежність даної рослини до екогрупи мезофітів.

При дослідженні водного режиму встановлено, що інтенсивність поглинання води значно перевищує інтенсивність транспірації, а це свідчить про водний дефіцит даної рослини і що вона здатна переносити довготривалу посуху.

За визначеними особливостями Pyrethrum parthenium Smith відноситься до таких екогруп: по відношенню до вологи – мезофіт, але для високої схожості потребує посиленої вологи, по відношенню до температури – мезотермофіт, тобто для вегетаційного періоду потребують температур 18–20°С, по відношенню до світла – сциогеліофіт, добре росте на сонячних місцях, але непогано почуває себе у напівтіні.

Отже, на основі результатів проведених досліджень були з'ясовані анатомічні та функціональні особливості вегетативних органів Pyrethrum parthenium.

Література

1. Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества. - М., 1989. - Т. 1. - 321 с.

2. Вакуленко В.В., Олейникова Т.М. Однолітні квіткові рослини. – М.: Мінсельхоз РСФСР Академія, 2005. – 159 с.

3. Матвеев В. П., Зайкина Е.Ф. Цветоводство с основами селекции и семеноводства. – М.: Колос, 1993 – 316 с.: ил.

4. Федюшкін Б.Ф. Мінеральні добрива з мікроелементами: технологія і застосування. Біологічна енциклопедія. – К., 1999 р. – 341с.