К.б.н. Матвійчук О.А., Пірхал А.Б., Гордійчук В.В., Лисюк Т.О.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського (Україна), Вінницька обласна санітарно-епідеміологічна станція (Україна)

Топічні зв’язки ховрахів роду Spermophilus (Citellus) в умовах Східного Поділля

Ховрахи роду Spermophilus (Citellus) ще століття тому широко заселяли відкриті ландшафти у Вінницькій області. Внаслідок антропогенної діяльності, яка знаходила свій прояв у зведенні лісів, тотальному розорюванні земель задля ведення рільництва, перевипасанні, надмірному сінокосінні і, нарешті, розширенні меж населених пунктів, чисельність популяцій та ареали цих видів протягом останніх років значно скоротилися. Тому виникає необхідність ретельного дослідження біології та екології подільських популяцій ховрахів з метою встановлення чисельності, закономірностей їх поширення, екологічних особливостей на території Вінниччини та подальшої розробки засобів, спрямованих на збереження і можливе відтворення цих тварин.

Східне Поділля, як історико-географічний регіон, займає переважно територію Вінницької області. Поверхня Вінниччини являє собою слабко хвилясту, подекуди погорбовану рівнину, значну частину якої займає Подільська структурно-денудаційна височина, що відповідає схилу Українського кристалічного масиву. Клімат помірно-континентальний. Рівень розораності території дуже високий і складає близько 85,7%: з 2649,2тис.га площі області, станом на початок ХХІ століття на сільгоспугіддя припадає 2017тис.га, у тому числі близько 1492,1тис.га займають орні землі [5].

Первинний фактичний матеріал було отримано завдяки застосуванню анкетного методу та методу опитування з подальшою перевіркою одержаних даних. У 2007 році до 27 районних управлінь освіти Вінницької області були розіслані анкети, які згодом були доправлені до безпосередніх респондентів – вчителів біології 1000 навчальних закладів області. З відправлених анкет, було повернено 627 (63%). Після ретельної обробки інформації виявилося, що 105 з отриманих анкет були заповнені некоректно, відтак інформація, що містилась у них надалі до уваги не бралась.

Встановлено, що на території Вінницької області рід Spermophilus (Citellus) F. Cuvier, 1825 представлений двома видами: ховрахом європейським Spermophilus citellus (Linnaeus, 1766) та ховрахом крапчастим Spermophilus suslicus (Güldenstädt, 1770).

Аналіз анкетного матеріалу та власні спостереження продемонстрували, що найтиповішими стаціями ховрахів у Вінницькій області є посіви зернових, схили ярів та пасовища – біотопи з багатим трофічним потенціалом. У меншій мірі поселення ховрахів спостерігались у лісосмугах, на луках, значно рідше – на аеродромах.

Станом на 2008 рік для крапчастого ховраха у Вінницькій області найхарактернішими стаціями виявились посіви зернових (26,6%) та схили ярів (23,4%). Також нерідко ці тварини мешкають на пасовищах (20,3%), луках (14,1%), лісосмугах (9,4%), в окремих випадках – на аеродромах (3,1%). Серед інших видів стацій, в яких перебувають крапчасті ховрахи, респонденти зазначили ліс, береги річок та городи (3,1%). Подібні топічні уподобання виду виявлені у Росії (Поволжя) [1] та Молдові [3].

Типовою стацією європейського ховраха станом на 2008 рік були посіви зернових (37,5%). Відчутно рідше вид зустрічався у решті типів біотопів: на пасовищах (17,9%), схилах ярів (17,9%), у лісосмугах (16,1%), на посівах багаторічних трав (7,1%), на луках (3,5%). Зауважимо, що в колишній Чехословаччині європейський ховрах оселявся переважно поблизу доріг і на терасах [2], а на Закарпатті – у заплавах річок [4].

Відмінності у виборі стацій ховрахами на різних територіях в різний час вочевидь зумовлені комплексом чинників (кліматичних, едафічних) та особливостями ведення сільського господарства.

Сумарна площа, на якій були виявлені колоніальні поселення ховрахів у Вінницькій області станом на 2008р. складала 978,2га. У середньому площа однієї колонії становила 26,44га.

Серед обстежених поселень європейського ховраха домінували невеликі за площею колонії (до 5га) – 35,3%. Площі 12 поселень (23,5%) коливались у межах 5-10га, 16 колоній (31,4%) – 10-100га і 5 поселень (9,8%) займали території площею понад 100га.

Поселення крапчастого ховраха також мають переважно невелику площу – до 10га (55,6%). Поселення, розміщені на територіях площею 10-100га складають 8,9%, а понад 100га – 35,5%.

Таким чином, у межах Східного Поділля найтиповішими біотопами ховрахів є посіви зернових сільгоспкультур, схили ярів та пасовища. Рідше тварини заселяють лісосмуги та луки, зрідка – аеродроми.

Сумарна площа території, яку займають ховрахи у Вінницькій області становить 978,2га при середній площі однієї колонії 26,44га.

Література:

1. Бакаева С.С. Современное распространение крапчатого суслика (Spermophilus suslikus Güld.) в Поволжье: депрессия численности и экологические причины динамики ареала / С.С. Бакаева, С.В. Титов // Известия Пензенского государственного педагогического университета им. В.Г. Белинского. – 2012. - №29. – С. 181-184.

2. Виноградов Б.С. Грызуны фауны СССР / Б.С. Виноградов, И.М. Громов. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1952. – 396с.

3. Кузнецов Б.А. Фауна млекопитающих Молдавии / Б.А. Кузнецов. – Кишинев: Изд-во Молдавского филиала АН СССР, 1952. – № 4-5.

4. Мигулин А.А. Крапчатые суслики Украины / А.А. Мигулин // Труды Харьковского общества испытателей природы. – Т. 50. – Вып. 2. –Харьков, 1927. – С. 3-6.

5. Шкатула Ю.М. Сільськогосподарське використання земельного фонду Вінницької області / Ю.М. Шкатула // Збірник наукових статей ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю. – Вінниця, 2011. – Том.2. – С.513-515.