Хімія і хімічні технології / 4. Хіміко-фармацевтичне виробництво

К.фарм.н. Борщевський Г.І.¹, ст.н.сп. Лісничук Н.Є.², ст.н.сп. Демків І.Я.², д.фарм.н. Борщевська М.І.¹

¹ПАТ «Фармак», м. Київ

² ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені
І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль

Зміни про- та антиоксидантного балансу в організмі білих щурів за умов термічного опіку на тлі цукрового діабету та при корекції препаратом «Ефіаль»

У патогенезі опікової хвороби, ускладненої цукровим діабетом (ЦД), важливе місце належить вільнорадикальним процесам (ВРО). Тканини, що зазнали термічної травми, є могутнім джерелом вільних радикалів, які запускають безліч ланцюгових реакцій перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) із всіма витікаючими негативними наслідками [3, c. 10, 5, c. 600].

Корекція порушень оксидозно-антиоксидантної системи оберігає клітинні мембрани від ушкоджувальної дії вільних радикалів, активізує внутрішньоклітинну репаративну регенерацію. В останні роки все частіше з метою лікування опікових ран застосовують кріоконсервовані ксенотрансплантати шкіри свині [4, c. 26].

В результаті впровадження високотехнологічної переробки сировинного субстрату кріоконсервованого ксенотрансплантату було отримано біопродукт з унікальними властивостями – «Ефіаль». Висока антимікробна активність препарату «Ефіаль», його здатність до ефективної адсорбції та інактивації токсинів, знижений рівень антигенності стали підґрунтям для застосування «Ефіалю» для корекції термічних ушкоджень.

Метою роботи було дослідження впливу препарату «Ефіаль» на прооксидантно-антиоксидантний баланс за умов термічного опіку шкіри на тлі ЦД.

Матеріали і методи.

В експерименті використано 45 статевозрілих аутбредних білих щурів з масою тіла (170 ± 5) г, які утримувались у стандартних умовах віварію. Всі маніпуляції з експериментальними тваринами проводили згідно «Науково-практичних рекомендацій з утримання лабораторних тварин та роботи з ними».

Тварин було розподілено наступним чином: 1 група – інтактні тварини; 2 група – тварини з експериментальним ЦД, яким моделювали повношарове опікове пошкодження шкіри та через 24 години здійснювали некректомію; 3 група – тварини із аналогічною експериментальною патологією, яким на ділянку дефекту шкіри наносили препарат «Ефіаль» [1, c. 204].

Тварин виводили з експерименту на 3, 7, 14 доби спостереження. ЦД моделювали згідно P. Gal (2008), опік шкіри 3 ступеню моделювали за методикою Г. Шаішмелашвілі (2005). Досліджуваний препарат «Ефіаль» наносили на уражену ділянку шкіри в добовій дозі 5,05 мг сухого залишку фізіологічно активних речовин на 1 см² ранової поверхні (1 вприск) [2, c. 159].

У гомогенаті печінки визначали концентрацію малонового диальдегіду (МДА) (Владимиров Ю.А., 1972), дієнових (ДК) та трієнових кон’югатів (ТК) (Колесова О.Е., 1984), а також активність каталази (Кат) (Королюк М.А., 1988) та супероксиддисмутази (СОД) (Чевари С., 1985).

Результати дослідження.

Встановлено, що на 3, 7, 14 добу у тварин 2 групи спостерігалося достовірне зростання концентрації ДК (у 4,8; 5,3; 5,6 рази), ТК (у 7,3; 7,2; 8,7 рази) та МДА (у 3,4; 3,9; 4,0 рази відповідно) порівняно з аналогічними показниками у групі інтактних тварин. Описана динаміка вказує на зростання активності процесів ВРО, розвиток «оксидативного стресу» та нагромадження ендогенних токсичних продуктів.

У тварин цієї групи спостерігалось зниження активності Кат у 3,8; 3,9 та 4,8 рази на 3, 7 та 14 доби спостереження відповідно. Активність СОД також достовірно знижувалась впродовж періоду спостереження: на 3 добу у 2,2 рази, на 7 добу - у 1,9 рази; на 14 добу - у 2,7 рази порівняно з аналогічними показниками у тварин інтактної групи.

У тварин 3 групи на 3, 7 та 14 доби експерименту відбувалося зниження концентрацій ДК (у 2,0; 1,4; 1,7 рази), ТК (у 2,4; 2,3; 1,7 рази) та МДА (у 1,4; 1,9; 1,6 рази відповідно) у гомогенаті печінки порівняно з показниками тварин 2 групи.

Вже на ранніх термінах спостереження (3 доба) у 3 групі тварин спостерігалось зростання активності Кат та СОД у гомогенаті тканини печінки. Аналогічна тенденція до відновлення активності цих антиоксидантних ферментів спостерігалась і на 7 та 14 доби.

Таким чином, аналіз отриманого експериментального матеріалу дозволяє зробити висновок про те, що застосування препарату «Ефіаль» сприяє відновленню ефективності функціонування ферментної ланки антиоксидантної системи, що в свою чергу сприяє істотному зменшенню вмісту продуктів вільнорадикального окиснення.

Література

1. Доклiнiчнi дослiдження лiкарських засобiв: метод. рек. / За ред. О.В.Стефанова. – К.: Авiцена, 2001. – 528 с.

2. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладних программ Statistica. 3-е изд. – М.: Медиа Сфера, 2006. – 312 с.

3. Сучасне медикаментозне лікування ран: [відомча інструкція] / О. О. Шалимов, В. Ф. Саєнко, Б. М. Даценко [та ін.]. – К., 2002. – 36 с.

4. Eming S.A. Inflammation in wound repair: molecular and cellular mechanisms / S.A.Eming, T.Krieg, J.M. Davidson // J. Invest Dermatol. – 2007. – Vol. 3, № 127. – P. 25-28.

5. Martin P. Inflammatory cells during wound repair: themgood, the bad and the ugly / P.Martin, S.J.Leibovich // Trends Cell Biol. – 2005. – Vol. 11. – № 15. – P. 599-607.