Филологические науки / 9 Этно-, социо- и психолингвистика

д. пед. н. Костриця Н.,

студ. економічного факультету Бонько М.

Національний університет біоресурсів та природокористування України

Лексичні особливості шкільного та студентського сленгу

Вивчаючи молодіжні сленгізми, потрібно враховувати особливості вікових категорій молоді й підлітків, адже молодь, віддаючи данину моді й часові, уживають їх для того, щоб не тільки виглядати, як усі, а й говорити, як усі, маючи при цьому власне і правильне уявлення про життєві цінності, норми поведінки, включаючи почуття солідарності з так званим «груповим духом».

При аналізі анкет школярів, серед яких 6 претендентів на медаль, ми помітили, що старшокласники в середовищі однолітків використовують субмову (молодіжний сленг) нарівні з іншими, мотивуючи це такими словами:

«Ми, школярі, вживаємо свої шкільні арготичні слівця тільки з однолітками, а не з батьками і вчителями, і не стільки через комунікативну потребу (для цього учневі достатньо загальної мови), скільки для того, щоб виявити оригінальність, додати своєму мовленню інтимно-дружньої аури»;

«Я звикла до цих слів, бо мої друзі їх уживають»;

«Мені їх зручно використовувати в повсякденному спілкуванні; користуючись такими словами в повсякденному спілкуванні, вважаю їх зручним способом передачі своїх думок друзям і методом шифрування певної інформації від дорослих» і т.д.

Дослідники молодіжного сленгу зазначають, що літературна мова чи діалект часто не дають можливості висловити думку стисло й емоційно.

Як твердять психологи, людина у звичайному житті користується кількома так званими ролями, тобто ми щодня граємо по черзі певні ролі: покупця в магазині, учениці на уроці, маминої доньки, бабусиної онуки, вірної подруги. Ці «ролі» відрізняються не тільки поведінкою «акторів», а й, що важливо, мовою. Найбільш наближена до літературної є наша мова на уроці. А поза уроками, на перерві в коридорі вживаємо молодіжний сленг – мову «тусовки», що зумовлена природним бунтом проти понять та ідеалів батьків, учителів.

Поява шкільного сленгу сьогодні викликана бажанням підлітків проявити свою самостійність, показати свою приналежність до віяння часу, моди, адже мода – це не тільки однакові джинси чи кросівки, а й однакові смаки, жарти, запити, дотепи, думки і навіть вчинки.

Основною причиною появи сленгізмів у шкільному середовищі є бажання вразити співбесідника свіжістю, яскравістю і точністю висловлення, виділитися за допомогою мови між однолітками, самоствердитися, намагання уникнути звичних і пишномовних слів, це, зрештою, гра слів для розваги.

Шкільні та студентські сленгізми можна називати корпоративними молодіжними жаргонізмами, адже вони, будучи зрозумілими всім (усі ж колись були учнями!), реалізуються лише в мовленні вказаного контингенту носіїв.

Закономірністю є те, і це підверджують усі дослідники, що шкільний і студентський сленг є малочисельним. Це здебільшого жартівливі назви предметів, зневажливі звертання чи характеристики однокласників, одногрупників, учителів.

Реалії навчального процесу школярі іменують, наприклад, так: лаба

- лабораторна, контра – контрольна робота, шпора – шпаргалка, конспект – списане в когось, табло – дошка, шамовочка – їдальня, Камчатка, Чукотка – задні парти.

З невідомих причин об’єктом висміювання в учнівському соціумі постають школярі, які добре навчаються, активісти шкільного життя; наприклад, відмінника навчання називають так: зубрила, ботан, заучка, задроч.

Дванадцятибальна система оцінювання внесла свої корективи у традиційні сленгові називання показників якості знань учнів. Колись оцінки учні називали здебільшого так: «1» – кол, кілок, колиця; «2» – лебідь, цвай, цвайка; «З» – трендель, трояк; «4» – норма, фо, четвертак, чирик; «5» – п’ятак, фінф. У наш час оцінки учні іменують не дуже охоче, що свідчить про спад інтересу до навчання, проте ми зафіксували такі поодинокі сленгові називання: «6» – сатана, біс, демон; «7» – дядько Сем; «8» – туди-сюди, міжнародний жіночий день; «9» – дев ’ятина, «12» – вишка.

До шкільного сленгу активно включені такі дієслова: відксерити, скачати, перекачати, скопіювати (списати), лажати, плавати (погано відповідати), погоріти, попалитися (попастися зі шпаргалкою), блиснути (добре відповісти), втикати (не розуміти), загрузити (засипати запитаннями).

Існує думка, що основна роль у продукуванні й використанні молодіжного сленгу належить чоловічій частині молоді, бо, по-перше, «чоловіки охоче демонструють свою статеву корпоративність, по-друге, чоловіки люблять «блиснути» слівцем, вразити нестандартною мовою, тоді як жінки не тяжіють до мовного стандарту» [1].

Шкільний і студентський жаргон у будь-якій мові є хоч і малочисельний, проте найцікавіший, він охоплює основні інтереси молоді. Ставши дорослим, дипломованим спеціалістом, колишній учень чи студент за звичкою продовжує вживати сленгові вирази, і так забезпечується їх уплетення в мову людей старшого віку.

Анкетування, проведене нами серед студентів та школярів, засвідчило, що сленг – поширене явище серед молоді Переяславщини, а причина його вживання – мода, данина часові, бажання бути сучасними і, можливо, обмежений словниковий запас.

Таким чином, школярсько-студентський соціум регіону володіє загальномолодіжним жаргоном із яскраво вираженою предметною галуззю – навчання.

Література:

1. Ставицька Л. Проблеми й аспекти вивчення жаргонної лексики: Соціолінгвістичний аспект / Леся Ставицька // Українська мова. – 2001. – №1. – С. 59-68.