Фінансово-економічний факультет

Шмагіної Ю.В

Буковинська Державна Фінансова академія

Закон Оукена в сучасній Україні

За останні роки економічна та політична ситуації в Україні значно ускладнилися. Особливо це стосується поточного року, оскільки світова криза дуже гостро позначилась на результатах діяльності національного виробництва та життя населення в цілому.

Розглядаючи економічний стан в країні, слід звернути увагу на значне зменшення показника ВВП, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Порівняно з 2008 роком, коли зростання ВВП склало 2,1%, в 2009 році згідно з доповіддю Міжнародного валютного фонду рівень падіння ВВП складає 14%, при тому, що до держбюджету на 2009 р. закладено зростання ВВП на рівні 0,4% [2, 10]. Серед основних причин зниження даного показника необхідно виділити:

- спад промислового виробництва;

- зростання валового державного боргу;

- значний відтік депозитів в банківському секторі;

- падіння у будівництві і вантажних перевезеннях;

- знаження експорту в інші країни. В цілому, падіння ВВП країн, які є найбільшими споживачами української продукції, знизило експорт країни на 40,2% У той же час, вплив світової економічної кризи на Україну посилюється суто вітчизняними проблемами. Зокрема, високою залежністю української економіки від експорту товарів низького рівня обробки і високим рівнем зношеності обладнання [4, 12-15].

Отже, можна спостерігати значне зниження ділової і фінансової активності країни. В результаті зниження показника ВВП постає ще одна важлива проблема – безробіття. Відповідно до закону Оукена, зменшення ВВП призводить до збільшення чисельності безробітних. Економісти нині вважають, що в розвинутій ринковій економіці безробіття зумовлене трьома основними причинами безробіття: [3, 22-30]

1) пошуком роботи;

2) негнучкістю заробітної плати;

3) недостатнім сукупним попитом.

Однією з причин зниження попиту на працю стало зменшення реальних споживчих видатків населення. Фізичний обсяг роздрібного товарообороту скоротився майже в 3 рази, що різко звузило ринок збуту вітчизняних підприємств. Тому більшість з них були змушені збільшувати виробничі запаси у вигляді готової продукції та ліквідовувати не лише вільні, а й наявні робочі місця.

Окрім попиту, важливим елементом ринку праці є її пропозиція. Надмірна пропозиція праці неспроможна повністю реалізуватися у сфері оплачуваної зайнятості. Тому альтернативою її застосування для вітчизняних домогосподарств є самозайнятість — здебільшого в особистому підсобному господарстві. Економічні втрати від безробіття, виміряні як ВВП-розрив, - це товари й послуги, які суспільство недовиробило внаслідок того, що частина його ресурсів не використовувалася. Безробіття спричиняє також величезні соціальні втрати.

Важливе місце в забезпеченні нормального стану на ринку праці повинна займати держава, здійснюючи пріоритетні заходи в регулюванні зайнятості населення [5, 29]

Проте, слід враховувати, що результатами такої політики може бути ріст інфляції. Ріст інфляції практично завжди сполучається з високою, хоча і неповною зайнятістю і великим обсягом національного виробництва. І навпаки, зниження інфляції збігається за часом зі спадом виробництва і ростом безробіття. В результаті стимулювальної політики уряду, сукупний попит почав швидко зростати, а рівень безробіття знижується, і фактичний ВВП перевищує природний. Оскільки рівень безробіття спадає, фірми активно наймають працівників, а окремі з них енергійніше підвищують заробітну плату. В результаті зростають витрати, і ціни також починають зростати. Розвиток національної економіки зрештою уповільнюється, і обсяг виробництва повертається до природного, а рівень безробіття – до його природної норми. Отже, у національній економіці рівень зайнятості буде тим самим, що й до піднесення, але всі номінальні показники зростатимуть швидше, бо темп інфляція буде вищий. З відхиленням рівня безробіття від його природної норми темп інфляції змінюється. Поки рівень безробіття нижчий за його природну норму – темп інфляції зростатиме [1, 17-26].

За даними Державного комітету статистики, базовий середньорічний показник інфляції (навіть знизившись під впливом липнево-серпневих дифляційних процесів) сьогодні досяг 13,9% [2, 10].

Інфляція є результатом порушення макроекономічної рівноваги, водночас вона сама породжує низку соціально-економічних проблем, а саме:

1. знецінення заощаджень, оскільки кожне підвищення цін зменшує купівельну спроможність грошей;

2. зменшення поточного споживання, так як неможливо зрівняти номінальну заробітну плату з рівнем інфляції;

3. поглиблення майнової нерівності.

4. зменшення зацікавленості у продуктивній праці, бо додаткові доходи поглинаються зростаючими цінами;

5. гальмування технічного прогресу [7, 38-44]

Отже, очевидно те, що безробіття та інфляція є двома основними проблемами кожної національної економіки, ключовими проявами її нестабільності, і разом з тим позначається на показнику ВВП. Така економічна залежність між показниками свідчить, що неможливо більшою мірою приділяти увагу лише певній проблемі. Вони повинні вирішуватись спільно і безпосередньо з участю держави.

Висновки. Отже зазначимо, що при падінні ВВП України на 14% за підсумками 2009 року, рівнем інфляції 16,3% та значним рівнем безробіття Україна змушена переживати тяжкі моменти. Проте держава намагається гальмувати падіння показника ВВП і забезпечити необхідне функціонування економічного сектору, а шляхом більш продуктивної роботи бірж праці зменшити безробіття і загалом врівноважити політичний, економічних та соціальний стан в країні.

Література:

1. Вплив відкритості економіки на характер зв’язку між інфляцією та безробіттям// Фінанси України.-2007.-№12.-с.17-26

2. Деркомстат України. Економіка України за січень – серпень 2009 р./ Держкомстат України//Урядовий кур’єр – 2009.-№178.-с.10

3. Нікифоров П.О. Фінансово-економічні аспекти розвитку ринку праці та боротьбя з безробіттям/ П.О.Нікифоров, А.О. Вольська// Фінанси України.-2008.-№18.-с.22-30

4. Попова В. Статистична оцінка динаміки ВВП в Україні/ В.Попова// Формування ринкових відносин в Україні. – 2008.-№9.-с.12-15.-Бібліограф.:с.15

5. Румянцев С. Макроекономічний розвиток у першому півріччі 2009 року/ С.Румянцев// Цінні папери вУкраїні.-2009.-30 липня.-;30.-с.29

6. Сіржук.Р. Динаміка макроекономічного розвитку у першому кварталі/ Р.Сіржук// Цінні папери України.-2009.-№16.-с.17

7. Сердюк. О.Ю. Вплив інфляції на рівень добробуту українського суспільства/ О.Ю.Сердюк// Національний вісник БДФА. Економічні науки: збірка наукових праць/ Міністерство фінансів України, Буковинська Державна Фінансова академія; Гол. ред. В.В.Прядко.-Чернівці: Техдрук, 2009.-Вип.1.-с.38-44