Економічні науки / 10. Економіка підприємства

к.е.н. Богацька Н.М.,  Грищук Ю. П.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні

Мале підприємництво – це істотна складова ринкового господарства, невід`ємний елемент конкурентного механізму. Малий бізнес дає ринковій економіці гнучкість, мобілізує фінансові і виробничі ресурси населення, несе в собі могутній антимонопольний потенціал, слугує серйозним фактором структурної перебудови і забезпечення проривів науково-технічного прогресу, вирішує проблему зайнятості та інші соціальні проблеми ринкового господарства. Ось чому становлення та розвиток малого підприємництва (звичайно, в єдності з великим) являє собою стратегічну задачу реформаційної економічної політики.

Актуальність даної теми визначена в першу чергу об`єктивно важливою роллю малого бізнесу у сучасній соціально-орієнтованій ринковій економіці.

Значення вивчення проблем розвитку малого підприємництва підсилюється тим, що малому бізнесу менш за все пощастило у відношенні державної та іншої підтримки. Недооцінка малого підприємництва, ігнорування його економічних і соціальних можливостей можуть бути кваліфіковані як великий, стратегічний прорахунок, який може призвести до багатьох  негативів [1].

Без підтримки держави і без власної внутрішньогрупової взаємодії малий бізнес не завжди може протистояти у конкурентній боротьбі великому капіталу, відстоювати свої економічні, політичні і соціальні інтереси. Малий бізнес як інституційний сектор економіки давно став домінуючим за чисельністю та обсягами виробництва у провідних країнах світу. Малі підприємства забезпечують гнучкість та стійкість економічної системи, наближують її до потреб конкретних споживачів, а водночас - виконують важливу соціальну роль, надаючи робочі місця та забезпечуючи джерело доходу для значних прошарків населення.

Подольна В.В. в своїй статті “Ретроспективний аналіз та перспективи розвитку малого бізнесу в Україні” зазначає, що малі підприємства як з'являються, так і розпадаються з багатьох причин. Частка банкрутств підприємств малого бізнесу завжди вище, оскільки, йдучи на ризик, підприємець вирішує досить складну проблему конкурентноспроможності продукції, що випускається. Підприємцеві-початківцю на самому початку треба провести свою роботу при більш високих витратах, ніж підприємцеві вже існуючої фірми. Найчастіші причини банкрутства малого бізнесу це невдачі в сфері збуту продукції, а також недостатня компетентність і відсутність досвіду [2].

Часто мале підприємство банкрутує не повністю, що досить важливо, а лише викупляється більш великою фірмою.

У зв'язку з цим, я хочу виділити три моделі розвитку малого бізнесу:

·        повільне розширення ділової активності;

·        швидкий розвиток малих підприємств і перетворення їх в середні, а потім у великі компанії;

·        збереження масштабів діяльності на досягнутому рівні.

        Андрющенко Г.О. підкреслює, що світова практика та досвід розвинутих країн світу свідчать, що до 10 відсотків малих підприємств виростають у великі компанії [4]. В Україні ж зростання перспективних малих підприємств фактично заблоковано. Передумовою цьому є ціла низка системних загроз. Серед них найбільш характерними для малого бізнесу в Україні є:

·        обмеженість фінансових ресурсів;

·        відсутність фінансових резервів та загроза швидкого банкрутства;

·        низька конкурентоспроможність продукції, у виробництві якої важлива економія на масштабах, відтак - конкуренція з боку великих підприємств.

         Слід зазначити, що однією з найвагоміших перепон на шляху діяльності малих підприємств є відсутність фінансових ресурсів для інвестиційного розвитку. В країнах з розвинутою економікою найбільш поширеною формою фінансової підтримки малого бізнесу (70%) є кредитні ресурси банків. Однак в Україні за умови обмеженості кредитних ресурсів, високих цін на гроші та великого ризику, процентні ставки є надто високими і не можуть бути джерелом інвестицій для малого бізнесу. Як правило, фінансування малих підприємств банками здійснюється у формі овердрафту [3].

Подольна В.В. висвітлює той факт, що кредитна підтримка розвитку малого бізнесу в регіонах України здійснюється в рамках кредитування по лінії міжнародних фінансових організацій: Німецько-Українського фонду, ЄБРР, проекту BIZPRO, Програми ООН “Підтримка малого та середнього підприємництва в Україні”, проекту TACIS, Проекту Міністерства міжнародного розвитку Уряду Великобританії та Польсько-Американсько-Української ініціативи про співробітництво [2].

Отже, основним джерелом інвестицій поки що залишаються залучені фінансові ресурси суб’єктів малого бізнесу та сімейні позики. Банківські кредити використовуються обмежено через великі процентні ставки та відсутність гарантій для банків (у вигляді застав або високоліквідних активів).

Ми вважаємо, що у сьогоднішніх умовах “ризики” банківської системи, яка страждає від світової фінансової кризи, можуть бути перенесені на сектори економіки, що складають основу малого бізнесу: оптову та роздрібну торгівлю, оренду, інжиніринг, надання послуг. Розуміючи це, Європейська асоціація підприємців, малих та середніх підприємств у жовтні 2008 року звернулася до Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) з проханням виділити 20 мільярдів євро для гарантування повернення кредитів, отриманих європейським малим бізнесом (в т.ч. українським). Це вже "друга лінія фінансової оборони". Першою було вересневе рішення ЄІБ про виділення підприємствам цієї категорії 15 мільярдів євро кредитних ресурсів на період 2008-2009 років, а до 2011 року загальний обсяг кредитування складе 30 мільярдів євро.

Головні завдання уряду у галузі фінансування малих підприємств:  розширення участі комерційних банків у наданні позик; забезпечення збільшення капіталу, який може бути викори­стано шляхом розвитку конкуренції на ринку надання позик ма­лим підприємствам;  зміщення акцентів і раціоналізація державних програм до­помоги малим та середнім підприємствам;  сприяння наданню акціонерного капіталу малим підприєм­ствам. Одним із стратегічних напрямів в організації успішного малого бізнесу в нашій країні має бути дієва підтримка з боку держави та великих компаній, пошук нових методів фінансування малих підприємств і створення орієнтованої на них фінансової інфраструктури.

Сьогодні провідну роль у створенні ефективного недержавного сектора відіграє малий бізнес. Саме малі і середні підприємства, різні комерційні струк­тури, що належать до сфери малого бізнесу, беруть на себе ризик і працюють згідно з новими вимогами. Створення широкої мережі малих підприємств у всіх галузях господар­ства сприятиме де­монополізації та розвитку конкуренції. Але, нажаль, такий бажаний розвиток сектора малого бізнесу наштовхується на безліч перепон. Набутий досвід та застосування комплексного підходу щодо покращення діяльності та розвитку малого бізнесу дозволять розкрити потенціал та можливості даного сектору, сприятиме подальшому збільшенню кількості суб’єктів малого підприємництва, зростанню ролі та значення його у національній економіці.

Список використаної літератури:

1.Філлісак Н. Малий бізнес в Україні // Вісник податкової служби України. -2007р.- №42.

2. Подольна В.В. Ретроспективний аналіз та перспективи розвитку малого бізнесу в Україні // Інвестиції: Практика та досвід. – 2008. - №19.

3.Державний комітет статистики України / Офіційний сайт www.ukrstat.gov.ua.

4. Андрющенко Г.О. Малі підприємства: критерії визначення // Формування ринкових відносин. – 2008. - №10.