Н.Г. Полякова

Одеський національний політехнічний університет

Організаційно-економічний механізм управління ЖЦВ одиничного та дрібносерійного виробництва

Поняття “механізм” в економічній теорії визначено недостатньо чітко. Застосування цього поняття у визначенні організаційно-економічного механізму управління життєвим циклом виробів потребує більш детального дослідження та висвітлення.

Метою дослідження є розгляд теоретичного та практичного аспектів організаційно-економічного механізму управління ЖЦВ, котрий в недалекому майбутньому все більше впливатиме на інтенсифікацію суспільного виробництва. Тому проведення цілеспрямованих робіт в цьому аспекті - головна задача, що постала перед економікою. Її вирішення спонукатиме до покращення використання матеріальних, трудових, енергетичних ресурсів та прискорення науково-технічного прогресу народного господарства в цілому.

У 90-х роках ХХ ст. створення механізму пов’язувалося з різними аспектами макро- та мікроекономічної моделі існування окремого підприємства. Велику увагу цьому явищу приділено в праці В. Кашина, В.Іонова та І.Грузнова [1, 2].

Аналіз науково-економічної літератури виявив різні трактування поняття “механізм” з акцентом на тих чи інших його аспектах. Але всі автори єдині в одному: механізм – це складна, багатопланова система.

Сучасні дослідники зазвичай конкретизують об’єкт свого дослідження, тобто механізм розглядається в розрізі, а саме як господарський, фінансовий, ринковий, організаційний, економічний, організаційно-економічний, який ми поставили за мету розглянути у розрізі діяльності НДІ, що спеціалізується на одиничному та дрібносерійному виробництві (далі - механізм управління ЖЦВ). Та правомірним стане в першу чергу представити концепцію всебічного узагальнюючого механізму управління об’єктами на різних рівнях господарювання (див. рис. 1) [2].

Рис. 1 - Структурно-логічна модель всебічного узагальнюючого механізму управління об’єктами діяльності на різних рівнях господарювання.

Представлена структурно-логічна модель ВУМУОД, взагалі, ще недостатньо повна. Слід розглядати його не тільки у його внутрішній побудові, але і в його відношенні до середовища.

Під час створення механізмів управління НДІ, слід звернути увагу на виявлення творчого підходу до виконання всіх його видів діяльності, щоб розробка основних заходів по підвищенню ефективності розробки, виробництва та споживання нових виробів, на котрих спеціалізується інститут, мали найвищий результат.

Існує декілька видів творчої діяльності людини в технічних, суспільних, соціально-економічних та природничих науках і, відповідні їм механізми управління. Наприклад, в процесі відновлення виробів одиничного та дрібносерійного виробництва на стадіях їх життєвого циклу виконуються самі різнобічні види діяльності, серед яких і організаційно-економічна.

Кожному процесу і виду діяльності відповідає свій механізм управління, тобто господарський механізм управління на різних рівнях можливо розглядати як єдність багатьох підсистем.

Організаційно-економічний механізм, як і інші механізми, - це єдність об’єктивної та суб’єктивної сторін. Об’єктивна сторона – це дія об’єктивних економічних законів; суб’єктивна сторона відображає взаємопов’язану діяльність усіх елементів механізму, побудовану на основі їхніх потреб, інтересів і цілей [3].

Організаційно-економічний механізм управляння НДІ має забезпечувати досягнення мети інституту, яка визначена проектом підвищення ефективності оновлення виробів одиничного та дрібносерійного виробництва. Цільовою функцією даного механізму інституту є отримання прибутку шляхом створення, виробництва, випуску та реалізації конкурентоспроможної продукції високого рівня рентабельності, організаційного механізму прийняття рішень і їх реалізація, включаючи контроль за виконанням, аналіз та оцінку результатів.

Отже, функціонування організаційно-економічного механізму (ЕОМ) управління життєвим циклом виробів, а саме одиничного та дрібносерійного виробництва, можливе лише за умови оптимального поєднання організаційної та економічної підсистем. Що ще раз підтверджує важливість постановки та вирішення проблеми створення та використання механізму управління ЖЦВ, причин тому багато. Перш за все, не розробленість методичних основ і відсутність єдиного системного підходу до формування і реалізації механізму управління ЖЦВ. Наприклад, на всіх стадіях ЖЦВ інтереси дослідників, розробників, виробників, постачальників, споживачів, інвесторів, банків і т.п., найтіснішим чином переплетені. Але добитися гармонії з урахуванням галузевого та територіального підходу до здійснення сукупності систем механізму - складна задача. Єдина науково-технічна політика по всьому ЖЦВ в галузевому і територіальному розрізах не планується і не управляється. В регіонах, як правило, займатися нікому.

Із-за відсутності єдності цілей, задач і всебічності інтересів регіону та галузі не забезпечується належний рівень розвитку систем механізму управління ЖЦВ. Наприклад, було б доцільно в інтересах більшості організацій, що входять в Мінпромполітики України, розташованих в Одеській галузі, вирішити низку проблем.

По-перше, за рахунок дольових відрахувань зацікавлених підприємств і організацій незалежно від форми власності і видів діяльності створювати загальний централізований територіальний фонд реконструкції існуючих та створюваних нових об’єктів наукового, виробничого та культурно-побутового призначення, в тому числі: лабораторно-експериментальної бази, систем автоматизованого проектування рівно як і розрахункових центрів колективного використання, заготівельних цехів, будівельних організацій, баз відпочинку і т.п. В тому числі, наявність загальної лабораторно-експериментальної бази дозволить прискорити підготовку, виготовлення і комплексне випробування досліджуваних зразків і партій нових виробів, їх сертифікацію.

По-друге, основну увагу при підвищенні ефективності ЖЦВ необхідно приділяти комплексному регіональному плануванню.

По-третє, створити орган територіального планування і управління науково-технічним прогресом.

Крім вирішення вищезгаданих проблем створенню механізму управління ЖЦВ повинна передувати робота по виявленню його характерних особливостей, до першої із них слід віднести непереривність процесу удосконалення продукції, що випускається.

Другою особливістю являється необхідність обліку чинника скорочення і тимчасового здвигу тривалості циклу підготовки і освоєння випуску нових виробів по відношенню до тривалості їх виготовлення.

Третьою особливістю ЖЦВ - розгляд його як організаційно-економічної системи зі складною динамічною структурою.

До найбільш ефективних методів організації розвитку механізму управління ЖЦВ відносяться:

- участь у створенні, освоєнні, виробництві і експлуатації нових виробів по договорам між партнерами - підприємствами і організаціями, що беруть участь у створенні та постановці продукції на виробництво;

- виконання ряду цільових науково-технічних, організаційних, економічних, соціальних та екологічних програм;

- об’єднання виробничого та творчого потенціалу різних заводів, КБ, НДІ, комерційних структур та вузів у галузевому та регіональному масштабі.

На основі використання, по-перше, теоретичних і практичних положень побудови загального механізму, структурно-логічної моделі (див. рис. 1), а також із урахуванням їх конкретизації у розрізі розглянутого механізму управління ЖЦВ автор наукових трудів Грузнов І.І. [4] пропонує побудувати його структурно-логічну модель. Вона базується на наступних важливих системах: по-перше, сам ЖЦВ, який розглядається як система, по-друге, система функціонування ЖЦВ, по-третє, система їх забезпечення і, в четвертих, система підвищення ефективності ЖЦВ. Аналогічні основоположні системи входять в структурно-логічні моделі механізмів, що розробляються на кожну стадію ЖЦВ з урахуванням специфічних особливостей, які належать об’єкту діяльності.

Розробка механізму управління ЖЦВ базується на наступних основних положеннях: розчленування ЖЦВ, що оновляється, на стадії, розробка укрупненого комплексного плану підприємств по оновленню виробів, визначення всебічно-корисних результатів праці роздільно по кожній стадії ЖЦВ, розробка порядку проведення системного економічного аналізу ефективності оновлення виробу на кожній стадії і т.п.

При розробці і впровадженні механізму управління ЖЦВ виникає чітка орієнтація на кількісні та якісні параметри його удосконалення, що характеризують відповідність оновлених виробів вимогам науково-технічної політики, тенденціям розвитку науки, техніки, технології, організації, економіки, ринку попиту і пропозиції.

Результативність діяльності підприємств і організацій від впровадження механізму управління ЖЦВ виражається в отриманні технічного, економічного, соціального, екологічного ті іншого ефекту і характеризується єдиними показниками трудо-, фондо- і матеріаловіддачі, наприклад, ростом продуктивності праці і чистого прибутку, зниженням собівартості продукції і витрат ресурсів в процесі відновлення виробів.

Формулюючи теоретичні та практичні основи побудови і використання організаційно-економічного механізму управління, слід особливо звернути увагу на те, що здійснення науково-технічної, організаційної та іншої політики на промислових підприємствах і НДІ, як і в народному господарстві в цілому, повинно проводитися на основі використання механізмів управління, котрі охоплюють всю сферу впливу на об’єкти господарювання.

Література:

1. Кашин В.Н., Ионов В.Я. Хозяйственный механизм и эффективность промышленного производства. – М.: Наука, 1997. – 368с.

2. Грузнов И.И. Всеобщий механизм управления объектами человеческой деятельности (теоретические и прикладне основы): Монография // Одесский национальный политехнический університет. – О.: Фенікс, 2006. – 40с.

3. Корінко М.Д. Організаційно-економічний механізм диверсифікації діяльності суб’єктів господарювання. – Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №9. – С.134 – 142.

4. Грузнов И.И. Механизмы интенсификации обновления продукции (теор.-е и прикладные основы). Научная монография. - Одесса: ОНПУ - ИПРЭЭИНАНУ Украины, 2004. - 288 с.