Економічні науки. Економічна теорія
Магун Н.І.
Буковинська державна фінансова академія
Науковий керівник Корнецька М.І.
Проблеми
безробіття в Україні: причини та можливі шляхи його подолання
Однією з корінних соціально-економічних проблем сучасного етапу розвитку
вітчизняної економіки та важливою характеристикою конкурентоспроможності ринку
праці є безробіття. Надмірне безробіття негативно відображається на всій
економіці країни, саме тому вивчення цього питання на сьогодні є актуальним.
Вирішенням проблеми
безробіття займалися такі вчені, як В. Галицький, І. Моцін, М. Папієв, Я.
Міклош, Ю. Маршавін. Питанням взаємозв’язку інфляції і безробіття займався А.
Філліпс, в подальшому П. Самуельсон та Р. Солоу, які розробили «криву
Філіпсона» [1, с. 182]. Артук Оукен прийшов до висновку, що рівень безробіття
знаходиться у визначеній числовій залежності від динаміки внутрішнього валового
продукту. Теоретичні узагальнення зводяться до того, що, чим вищий є приріст
сукупного попиту, тим вищою є інфляція та зростання реального продукту, але
нижчим є рівень безробіття. Однак ці припущення у майбутньому викликали великий
сумнів, тому було висунуто «гіпотезу природного рівня» [4, с. 76]. Проте ряд
питань, пов’язаних з безробіттям в Україні, особливо у методологічному плані,
залишаються не достатньо дослідженими. Це стосується, насамперед, проблеми
соціально-економічних наслідків та втрат від безробіття, а також його впливу на
безпечний національний розвиток.
Метою статті є
дослідження основних причин, наслідків безробіття, а також розробка пропозицій
щодо зниження даного явища в Україні.
Основні завдання, що
ми плануємо вирішити:
– аналіз головних причин безробіття;
– аналіз активних і пасивних заходів держави, спрямованих на сприяння
зайнятості населення в Україні;
– аналіз рівнів безробіття;
– аналіз економічних і соціальних наслідків безробіття;
– розробка пропозицій, щодо зниження безробіття в Україні.
Під безробіттям розуміється таке соціально-економічне явище, коли частина
економічно активного населення не може знайти застосування своїй робочій силі.
Сьогодні в Україні
рівень безробіття серед населення віком 15-70 років, за перше півріччя 2009
року порівняно з відповідним періодом 2008 року, зріс з 6,2% до 9,1%. Для
населення працездатного віку (15-55 років) рівень безробіття збільшився за цей
період з 6,8% до 9,9% (тобто відбулося збільшення на 3,1%) [5]. Головними
причинами досить високого рівня безробіття є такі: спад економіки і відповідне
скорочення сукупного попиту на робочу силу; структурні зрушення (міжгалузеві,
внутрішньогалузеві, регіональні); рух робочої сили (професійний, соціальний,
регіональний).
Рівень
зареєстрованих безробітних за 2009 рік сягає у січні – 900,6 тис., у квітні –
808,8 тис., у липні – 606,9 тис., у вересні – 542,7 тис. осіб [5]. Спостерігається
тенденція до зниження, за рахунок того, що збільшується міграція населення за кордон у пошуках робочих місць, різноробочість
населення. Найнижчий рівень безробіття
відзначається в Києві, а найвищий у Рівненській області.
У таких умовах
політика держави на ринку праці має бути спрямована на скорочення рівня
безробіття, тобто забезпечення можливості реалізації своєї трудової активності
всім громадянам [3, с. 169]. Оскільки головною причиною безробіття є
незбалансованість попиту і пропозиції робочої сили, саме тому потрібно
втілювати в життя активну політику, яка складається із заходів, спрямованих на:
– збільшення попиту на
робочу силу з боку як державного, так і приватного сектора
економіки;
– підвищення
конкурентоспроможності робочої сили та забезпечення відповідності робочої сили
і робочих місць;
– вдосконалення процесу працевлаштування.
Поряд із цим пасивна
політика на ринку праці спрямована на підтримку доходів населення у випадку
втрати роботи і фінансується із спеціальних фондів. На нашу думку, більш
доцільним є застосування активної політики, тому що вона не стримує проблему, а
бореться з нею.
Ступінь негативного
впливу безробіття на стан у країні залежить від конкретних параметрів
економічної ситуації. Щоб оцінити ступінь цього впливу, доцільно провести
дослідження економічних і соціальних наслідків безробіття: скорочення обсягів
виробництва валового національного продукту; зниження податкових надходжень до
державного бюджету; зростання витрат на соціальну допомогу безробітним; знецінення
наслідків навчання; масова дискваліфікація; посилення соціальної напруженості; зниження
трудової активності.
Саме тому, це проблема, яку
потрібно вирішувати і потребує глибокого наукового аналізу та вироблення на цій
основі практичних рекомендацій, які можуть використовуватися для розробки і
реалізації ефективної соціально-економічної політики, направленої на
забезпечення продуктивної зайнятості економічно активного населення країни,
зменшення рівня безробіття до мінімального соціально-допустимого рівня.
Таким чином, можна
запропонувати такі заходи, щодо зменшення рівня безробіття в Україні:
– зниження податків для підприємств, за умови збереження
робочих місць (для компенсування витрат на прийом нових працівників);
– надання державою пільгових кредитів для виплати зарплати
додатково зайнятим на виробництві, які за розміром будуть дорівнювати зарплаті;
– створення нових робочих місць, за рахунок взяття кредитів
для технічного переобладнання і розширення підприємств;
– створення центрів навчання молодих людей тим професіям,
шанси на зайнятість у який найбільш високі;
– забезпечення спеціальними службами зайнятості перенавчання
або підвищення кваліфікації кадрів, відповідно до потреб галузей, що
розвиваються;
– проведення
спеціальних ярмарків-праці для навчальних закладів, з метою працевлаштування
випускників.
Для введення в дію
цих заходів державі потрібні кошти, тому я пропоную компенсувати ці витрати за
рахунок введення диференційованих ставок податків, тобто більшим доходам
відповідатиме більша ставка податку, накопичення коштів за допомогою державних
депозитів з вищими ставками, а також збільшення розмірів штрафів за порушення
чинного законодавства.
Отже, впроваджуючи
запропоновані заходи, ми можемо досягнути зменшення рівня безробіття,
збільшення кількості працевлаштованого населення і, як наслідок, загального
покращення економічної і соціальної ситуації у країні, проте ще потрібно багато
працювати, тому що багато проблем залишаються не розв’язаними: поява тіньової
зайнятості, сучасний стан зайнятості молоді, проблема зайнятості жінок, проблема
бідності населення. Ці та інші проблемні запитання ми плануємо розглянути в
подальших дослідженнях.
Література:
1. Чурилова О.А. / Безробіття в Україні: причини, види, наслідки // Наукові
доробки молоді – вирішенню проблем європ. інтеграції: зб. наук. статтей у 2 т.
–х.: Континент, 2008. – №12 с. 182-184
2. Козюк В.В. / Вплив відкритості економіки на характер зв’язку між інфляцією
та безробіттям // Фінанси України. – 2007. – №12 – с. 17-26
3. Гаркавенко Н.О. / Проблеми зайнятості та безробіття на національному ринку
праці // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №4 – с.168-172
4. Баланда А.А. / Соціально-економічні ризики та наслідки безробіття в Україні
// Економіка та держава. – 2007 – №4 – с. 75-78