Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

 

Дзюба О.І., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

 

Класифікація умінь та навичок самостійної навчальної роботи учнів.

Проведений нами порівняльний аналіз підходів до формування предметних і загальнонавчальних умінь (у тому числі й умінь самостійної навчальної роботи) свідчить про подібність і відмінність цих груп умінь .

На наш погляд, подібність полягає, насамперед, у їх структурі, бо обидві групи умінь включають теоретичні основи, знання про конкретні способи дій, практичне здійснення дії. Незважаючи на те, що в обох розглянутих групах умінь є як прості так і більш складні структурні елементи, ми вважаємо, що і предметні і загальнавчальні уміння характеризуються значною складністю операційного складу, у якому прослідковується взаємопроникнення цих умінь. Наприклад, інтелектуальні уміння є неодмінними складовими предметних умінь. У свою чергу, усі загальнавчальні уміння і уміння самостійної навчальної роботи учня, у тому числі, обов'язково базуються на різних предметних уміннях і навичках.

Відмінність досліджуваних умінь полягає у відношенні до конкретного навчального матеріалу, характеру зв'язку з ним. Предметні уміння тісно зв'язані з навчальним матеріалом конкретного предмета, органічно зливаються з ним. Уміння самостійної навчальної роботи учня не зв'язані з конкретним навчальним матеріалом, і мають інтегративний характер.

  Відмінність полягає і у характері зв'язків розглянутих предметів з навчальною діяльністю: предметні уміння зв'язані предметною навчальною діяльністю, уміння самостійної навчальної роботи учня  органічно зв'язані з усіма видами навчальної діяльності. Даним зв'язком зумовлений діапазон переносу, область застосування предметних і загальнавчальних умінь, а тому предметні уміння можуть бути використані в одному циклі предметів, уміння самостійної навчальної роботи у всіх навчальних предметах.

Проаналізувавши вищенаведені підходи, ми констатували що за час навчання у вузі учень повинен оволодіти різними за рівнем складності і способом застосування, але однаково важливими навичками і умінням - від запису лекції до наукових дос­ліджень. Виходячи з цього, загальні для майбутніх учителів різних спеціальностей уміння та навички самостійної навчальної роботи ми умовно розділили на дві групи: елементарні і науково-дослідницькі. Хоча такий поділ і умовний, але він охоплює увесь спектр загальноінтелектуальних умінь, і тому може застосовуватись для аналізу наявних умінь самостійної навчальної роботи учнів.

До елементарних умінь і навичок самостійної робота ми відносимо:

1. Швидкий і правильний пошук потрібної інформації (уміння користуватись різними видами бібліографічних показчиків).

2. Знайомство з довідковою літературою і уміння користува­тися нею (словники, довідники, енциклопедії і т.п.).

3. Оволодіння правильними методами роботи з інформацією (швидке читання, виділення головного в змісті і т.п.).

4. Слухання і конспектування лекції (самостійне осмислення співставлення зі знайомими даними і т.п.).

5. Чітке і коротке формулювання думки, використання наукової термінології, різних типів формалізації знань (комунікативні уміння).

6. Навички опрацювання першоджерел, володіння прийомами аналізу літератури, уміння працювати з періодикою і т. п..

Другу групу умінь і навичок самостійної роботи ми умовно назвали науково-дослідною, тому що вона включає в себе такі типи самостійної практичної діяльності, які певною мірою вимагають застосування дослідниць­ких методів. Це інтелектуальні навички які спираються на той спосіб мислення, який однаково потрібен для навчальної, дослідницької, а також професійної діяльності майбутнього вчителя.

До них ми відносимо:

І. Здатність до аналізу і синтезу. Ця властивість абсолютно необхідна в будь-якій пізнавальній і практичній діяльності і передбачає розчленування об'єкта, аналіз його складових частин та синтез одержаних результатів.

2. Здатність до абстрактного мислення, що включає  оперу­вання віддаленими поняттями, відокремлення суті поняття від явищ для ґрунтовного проникнення в суть: від форм - до  змісту.

3. Зіставлення явищ, об'єктів, що належать до різних кла­сів, знаходження в них загального і особливого, навички робити умовисновки, які ґрунтуються на дедуктивному та індуктивному методах мислення.

4. Систематизація і класифікація об'єк­тів, знаходження їх родових або типових ознак, навички статистичної обробки матеріалу з наступним математичним чи графічним оформленням результатів.

5. Навички логічно відстоювати свій погляд, розгортаючи послідовну систему доказів, а також переконливо доводити помилковість поглядів опонента; ця якість органічно пов'я­зана з засвоєнням певних норм етики - уміння вислуховувати опо­нента і визнавати його правоту, коли вона аргументовано доведе­на.

6. Поєднання поваги до наукової і виробничої традиції, яка склалася, з критичністю мислення, тобто з розумінням  можливості постійних змін виробничих сил і духовного життя суспільства. Глибоке засвоєння цієї істини є суттю творчого ставлення до своєї діяльності і особливо важливе у професійній діяльності вчителя.

7. Готовність і уміння поділитись своїми знаннями, взяти участь у колективному пошуку, організувати його самому. Ці якості необхідні майбутньому учителю враховуючи ко­лективний характер сучасної  науки і виробництва.

8. Специфічний тип мислення, який необхідний для певної науки чи сфери діяльності. За­гальні інтелектуальні навички, які конкретизуються сто­совно спеціальності, подібно до того, як будь-яке загаль­не існує тільки в конкретному.