Шара О.В., Черевач Н.В.
Дніпропетровський
національний університет ім. О.Гончара, Україна
МІКРОФЛОРА
ШЛУНКОВО – КИШКОВОГО ТРАКТУ ПРИ ДИСБАКТРІОЗІ
Шлунково-кишковий
тракт людини заселений мікробною флорою. Кожному його відділу відповідає своя, відносно постійна мікрофлора.
Дисбактеріоз — синдром, що характеризується порушенням рівноваги мікрофлори
кишечнику[1-2]. Виходячи
з вищезазначеного актуальним є дослідження причин та засобів корекції
дисбактеріозу шлунково – кишкового тракту.
Метою даної роботи було визначення
показників мікрофлори шлунково-кишкового тракту людини у нормі та при хворобі
Крона та дослідження впливу лікарських препаратів на склад мікробіоценозу
кишечника. Було проведено мікробіологічне дослідження стану мікрофлори товстого
кишечника (ТК) у 22-х пацієнтів з діагнозом хвороба Крона (ХК). Хвороба Крона -
хронічне, неспецифічне, гранульоматозне запалення шлунково-кишкового тракту,
яке може вражати всі його відділи, починаючи від порожнини рота і закінчуючи
прямою кишкою[3]. Всіх хворих перед обстеженням було поділено на дві групи по
11 чоловік за ступенем тяжкості захворюваня: перша група – друга ступінь
тяжкості ХК, друга група – третя ступінь ХК.
Дослідження видового та кількісного складу мікрофлори
вмісту товстої кишки проводили методом посіву десятикратних розведень (10-1
– 10-9) на стандартний набір елективних та диференційно –
діагностичних поживних середовищ для виділення аеробних та анаеробних
мікроорганізмів на підставі методичних рекомендацій "Применение
бактерийных биологических препаратов в практике лечения больных кишечными
инфекциями. Диагностика и лечение дисбактериоза кишечника”[4].
В результаті проведеного дослідження до початку лікування
нами було встановлено,що у всіх обстежених пацієнтів з ХК був відсутній нормальний
пейзаж мікробної флори (табл.1).
Таблиця 1
Кількість хворих зі зміненою концентрацією
мікроорганізмів у вмісті товстого кишечника по групах до лікування
|
Мікроорганізми (показники концентрації) |
Кількість хворих з виявленими порушеннями (%) |
||
|
Перша група |
Друга група |
||
|
Bifidobacterium(<lg8,0КУО/г) |
63.6% |
45.5% |
|
|
Lactobacillius(<lg6,0 КУО/г) |
54,5% |
81,8% |
|
|
E.Colі(<lg8,0 КУО/г) |
18,1% |
45,4% |
|
|
E.Colі (>lg8,0 КУО/г) |
54,5% |
45,4% |
|
|
Ентеробактерії (lg >4,0КУО/г) |
90% |
54,5% |
|
|
Ентеробактерії (<lg4,0 КУО/г) |
0% |
27,2% |
|
Загальним для
всіх досліджених груп було вірогідне зниження рівня біфідобактерій: у 63,6%
пацієнтів першої і у 45,5% пацієнтів другої групи та лактобактерій - у 54,5%
пацієнтів першої групи та у 81,8%
другої групи. Що стосується кишкової палички і ентеробактерій, то важко
встановити певну тенденцію щодо зміни їх у складі мікрофлори ТК оскільки
кількість цих бактерій, у одних пацієнтів значно перевищує норму, у інших
навпаки - показник був нижче норми.
На наступному
етапі досліджень було проаналізовано залежність тяжкості захворювання від стану
порушення мікробіоценозу ТК (табл.2).
Таблиця
2
Стан мікробіоценозу товстої кишки у хворих на ХК до
лікування
|
Досліжені групи |
Кількість обстежених хворих |
Кількість хворих з еубіозом (%) |
Кількість хворих з дисбіозом (%) |
|||
|
Усього |
Iступеня |
IIступеня |
IIIступеня |
|||
|
1 |
11 |
9 |
91 |
0 |
18 |
73 |
|
2 |
11 |
0 |
100 |
18 |
27 |
55 |
Порівняльний аналіз глибини дисбіотичних розладів
показав, що у пацієнтів з ХК домінувало виявлення декомпенсованої та
субкомпенсованої форм дисбіозу. Кількість хворих з дисбіозом переважала у
пацієнтів з третьою ступінню тяжкості ХК, а саме 100% виявлення, порівняно з групою
пацієнтів другого ступення
тяжкості - 91%. У 9% першої групи був
виявлений еубіоз, що є нормою.
Наступний етап було
присвячено дослідженню складу мікрофлори ТК у пацієнтів після проведення
терапії. Всім хворим проведено комплексну
терапію, яка включала застосування дієтотерапії, вітамінів, салазопірину,
ферментних препаратів, біопрепаратів, за показаннями – кортикостероїдів. Крім того, перша група пацієнтів у
комплексній терапії отримувала глутаргін і цитокінотерапію, друга – глутаргін
(табл.3).
Таблиця
3
Склад
мікрофлори ТК до і після лікування у пацієнтів обох груп з ХК, lg КУО/г
|
пацієнт №п\п |
Перша група |
Друга група |
||||||
|
Біфідобактерії |
Лактобацили |
Біфідобактерії |
Лактобацили |
|||||
|
|
До лікуван ня |
Після лікуван ня |
До лікуван ня |
Після лікуван ня |
До лікуван ня |
Після лікуван ня |
До лікуван ня |
Після лікуван ня |
|
1 |
7 |
7 |
2,5 |
2,5 |
3,5 |
9 |
2,5 |
3,5 |
|
2 |
7 |
9 |
6,64 |
6,38 |
5 |
7 |
2,5 |
2,5 |
|
3 |
9 |
9 |
5,9 |
7,10 |
0 |
8 |
2,5 |
6,6 |
|
4 |
9 |
9 |
5,3 |
7,11 |
9 |
8 |
5,3 |
7 |
|
5 |
4,5 |
9 |
3,5 |
3,5 |
5,5 |
5 |
3,5 |
6,38 |
|
6 |
3,5 |
9 |
5,70 |
3 |
5 |
6 |
2,5 |
6,3 |
|
7 |
8 |
8 |
6,7 |
2,5 |
9 |
9 |
6,14 |
6,14 |
|
8 |
5 |
8 |
6,55 |
6,76 |
8 |
6,5 |
5,7 |
2,5 |
|
9 |
5,5 |
5 |
0 |
6,55 |
8 |
8 |
6,74 |
6,2 |
|
10 |
5 |
9 |
6,76 |
6,81 |
8 |
8 |
2,4 |
6,1 |
|
11 |
8 |
5 |
6,14 |
5,6 |
8 |
8 |
2,5 |
2,5 |
|
норма |
9,6 ± 0,6 |
6,9 ± 0,3 |
9,6 ± 0,6 |
6,9 ± 0,3 |
||||
Порівнюючи
показники до і після лікування у першої групи пацієнтів можна зазначити, що у 5
– ти пацієнтів значення вмісту біфідобактерій збільшилося і наблизилося до норми. Показник лактобацил після лікування збільшився у 3- х чоловік і становив норму. Також слід відмітити, що у пацієнта під
№ 9 показник, якого дорівнював нулю, після лікування наблизився до норми.
Порівнюючи
показники до і після лікування у другої групи пацієнтів можна відмітити, що у 3
– х пацієнтів значення вмісту біфідобактерій збільшилося і наближилося до
норми. Значне змінення виявленно у пацієнта під №3 (від 0 до 8 lg КУО/г). Показник лактобацил при ХК після лікування
збільшився і наблизився до норми у 5 – ти чоловік. Показники ентеробактерій
і кишкової палички у досліджених пацієнтів, обох груп не
змінилися.
Зіставлення показників виявлення дисбіотичних
розладів та їх глибини у пацієнтів обох груп після лікування показало, що в
обох досліджених групах спостерігалася позитивна динаміка змін: відбулося
підвищення кількості хворих з еубіозом на 9% у групі 1 та на 18% у групі 2 (рис
1).
Рис.1Порівняння
стану мікробіоценозу ТК у пацієнтів обох груп до та після лікування
Динаміка позитивних змін більш виражена у першої групи,
яка отримувала глутаргін + ЦКТ, у
цій групі кількість хворих з компенсованою формою дисбактеріоза досягла - 55%, а у другій групі після
лікування вона зросла на 28% і досягла 46%. Також значно знизилась кількість пацієнтів з дисбактеріозом II і III ступення:
на 9% і 55% у групі 1 та на 9% і 37% у групі 2.
Таким чином, за даними мікробіологічних досліджень,
обидва застосовані терапевтичні комплекси: з глутаргіном та з глутаргіном і
ЦКТ, мали певний позитивний вплив на відновлення мікробіоценозу товстої кишки.
Література:
1.Барановский А.Ю Дисбактериоз и дисбиоз
кишечника / А.Ю Барановский, Э.А Кондрашина. – Санкт – Петербург. – 2000. – 209
с.
2. Бондаренко В.М Дизбактериозы
кишечника у взрослых / В.М. Бондаренко, Н.М. Грачёва, Т.В. Мацулевич – М.: Медицина. – 2003. – 154 с.
3.
Адлер Г. Болезнь Крона и язвенный колит /
Г.Адлер — М.: Геотар Мед. - 2001. — 527 с.
4.
Применение бактерийных биологических
препаратов в практике лечения больных кишечными инфекциями. Диагностика и
лечение дисбактериоза кишечник: методические рекомендации. - 1986. – 30 с.
.