Маркітан В. В.

Науковий керівник: Мінасян В. Л.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

 

Державна контрольно-ревізійна служба в Україні: особливості функціонування та напрямки покращення діяльності

 

В сучасних умовах переходу до ринкових відносин господарювання, адаптації вітчизняних систем обліку та контролю до світових стандартів та технологій, важливого значення набуває державний фінансовий контроль, ефективність проведення якого є запорукою успішної трансформації національної економіки до міжнародного рівня. Саме раціональна та ефективна організація державного фінансового контролю з боку органів влади сприятиме виходу країни з кризового стану, а також економічної та політичної нестабільності, забезпечуватиме дотримання встановлених норм та правил.

Пріоритетне та основне місце серед органів, які провадять державний фінансовий контроль в Україні, займає Державна контрольно-ревізійна служба України (ДКРСУ), на яку покладено завдання забезпечення цілісності державних матеріальних цінностей, зміцнення бухгалтерського обліку, а також проведення контролю правильності та обґрунтованості витрачання бюджетних коштів.

Проте, названі функції Державної контрольно-ревізійної служби не виконуються у повній мірі через ряд блокуючих факторів, серед яких недосконалість національної системи законодавства у сфері контролю, невідповідність дій контролюючих підрозділів встановленим нормам, недостатні кваліфікація та професійний рівень контролерів та ревізорів. Тому виникає необхідність розробки та запровадження заходів для підвищення ефективності контролю, що передбачає проведення ґрунтовного аналізу.

Виходячи з даного твердження, основною метою дослідження є :

    висвітлення особливостей функціонування (ДКРСУ);

— розробка пропозицій щодо вдосконалення роботи (ДКРСУ) задля покращення національної системи контролю в цілому.

Серед наукових досліджень вітчизняних учених, в яких висвітлено проблемні питання ефективної організації роботи Державної             контрольно-ревізійної служби, заслуговують на увагу праці таких науковців, як А. Мамишева, І. Трощій, І. Стефанюка, В. Шевчука, В. Авер’янова,                           В. Афанасьева, М. Білоус, М. Білухи, Ю. Битяка, Ф. Бутинця, Н. Малюги та інших, проте результати їх досліджень потребують подальшого оновлення.

Державна контрольно-ревізійна служба в Україні в своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про державну    контрольно-ревізійну службу в Україні», іншими нормативними актами, що визначають її діяльність і створена при Міністерстві фінансів України [2].

Основними формами контролю, який здійснює дана Служба є державний фінансовий аудит, перевірка державних закупівель та інспектування.

Відповідно до Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (зі змінами і доповненнями) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби в Україні є здійснення державного фінансового контролю за ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреб у бюджетних коштах та взяття зобов’язань.

Державна контрольно-ревізійна служба в Україні, згідно з чинним законодавством, має трирівневу організаційну структуру. Низовий рівень складають контрольно-ревізійні підрозділи в районах, містах (крім міста Києва і Севастополя) і районах у містах. До проміжного рівня відносяться контрольно-ревізійні управління в АРК, областях, містах Києві і Севастополі. До вищого рівня належить Головне контрольно-ревізійне управління України.

До основних функції, притаманних всім структурним підрозділам Державної контрольно-ревізійної служби відносять:

— проведення в підконтрольних установах ревізій фінансово-господарської діяльності;

— розробка нормативно-правових актів та методичної документації;

— розгляд листів, заяв і скарг громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань та інші функції, передбачені законодавством [1].

Чітке визначення та виконання посадовими особами ДКРС законів та інших нормативно-правових актів дає відповідні результати. Так, відповідно до проведених досліджень, у 2010 році (січень-лютий) порівняно з 2009 роком на 20% зросла кількість осіб, яких було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. На 12% зросла кількість кримінальних справ, порушених за результатами ревізій. Збільшилась кількість осіб (на 57%), притягнутих до адміністративної відповідальності. При цьому, в 2010 році за аналогічний період перевірено на 1209 підприємств менше, ніж у 2009 році. Загалом помітно, що кількість порушень, пов’язаних із використанням бюджетних коштів, значно зросла, що ще раз доводить необхідність реформування контрольно-ревізійної служби [3,4].

Незважаючи на зростання виявлених порушень, організація роботи Державної контрольно-ревізійної служби потребує вдосконалення. Це підтверджується рядом недоліків, які виникають при проведенні контролю, серед яких:

   недостатній контроль за діяльністю природних державних монополій;

— недосконалість внутрішньої системи нормативів та стандартів здійснення контролю;

  зниження уваги до здійснення аналітичної роботи, яка потрібна для виявлення факторів, що призводять до порушення фінансової і бюджетної дисципліни.

Ще одним недоліком у роботі органів ДКРС України є недостатній рівень наукового, інформаційно-технічного та кадрового забезпечення в частині впровадження в практику сучасного вітчизняного та зарубіжного досвіду, розробки та реалізації новітніх інформаційно-програмних проектів[2].

Виходячи із зазначених вище проблем, постає нагальна потреба у розробці перспективних напрямів удосконалення діяльності органів ДКРС України, серед яких найважливішими є:

-  адаптація законодавчої бази у сфері контролю до міжнародних стандартів – впровадження у роботу ДКРСУ пріоритетних напрямів удосконалення функціонування;

-  скасування існуючих обмежень при здійсненні інспектування та забезпечення раптовості його проведення;

-  розробка єдиних стандартів централізованого внутрішнього аудиту та широке його запровадження у практику роботи органів ДКРС України;

-  удосконалення єдиної інформаційно-аналітичної системи ДКРС;

-  забезпечення високого рівня підготовки та перепідготовки кадрів, їх професійної компетентності та добросовісності;

-  оптимізація фінансових витрат на забезпечення функціонування ДКРС шляхом підвищення ефективності використання наявних можливостей.

Таким чином, робота органів Державної контрольно-ревізійної служби України є достатньо ефективною та дієвою, проте супроводжується рядом проблем. Лише комплексна реалізація запропонованих заходів стане запорукою прозорої діяльності ДКРС та дасть їй можливість зайняти достойне місце у європейській системі державного фінансового контролю.

 Література:

1.   Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26 січня 1993 року ВРУ N 2939-XII (зі змінами і доповненнями).

2.   Кінащук Л. Правовий статус Державної контрольно-ревізійної служби України в системі контролю // Фінансове право. – 2009.- № 21. – С. 50 – 53.

3.   Сивульський М.І. Результати роботи Державної контрольно-ревізійної служби України // Фінансовий контроль. – 2010. - № 2. – С. 37 – 45.

4.    www.dkrs.gov.ua– Офіційний сайт Головного контрольно-ревізійного управління України.