Бобровнича Н.С. Пасічник Т.П.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова

Вплив корпоративної культури щодо формування іміджу та підвищення ефективності роботи організації.

Останнім часом питання корпоративної культури, особливо у великих організаціях, дедалі більше привертає увагу теоретиків та практиків управління. Поняття корпоративної культури відносно нове і недостатньо висвітлене з наукової точки зору як в нашій країні, так і за кордоном. Дослідження даного явища у західній практиці почалося ще на початку ХХ-го століття. Саме тоді активно заговорили про такі речі як «згуртованість колективу», «корпоративний дух», «спільні цінності» тощо. Пізніше було введено і поняття «культура організації» або «організаційна культура», яку визначали як «унікальну сукупність норм, цінностей, переконань, зразків поведінки і т.п., які визначають спосіб об’єднання груп та окремих осіб в організацію для досягнення цілей, які поставлені перед нею».

Актуальність, соціальна значимість і недостатня наукова розробленість питань формування та впливу корпоративної культури як складової соціально-трудових відносин визначили вибір теми, мету та завдання роботи. По-перше, цілеспрямоване формування корпоративної культури дає змогу ефективно використовувати людські ресурси підприємства. По-друге, використання корпоративної культури, як стратегічного мотивуючого фактору, спрямовує співробітників на досягнення місії та цілей підприємства. По-третє, грамотно побудована оцінка впливу корпоративної культури, як правило, призводить до підвищення продуктивності праці, ефективності управління підприємством, посилення згуртованості колективу.

Корпоративна культура є специфічним різновидом організаційної культури, яка притаманна підприємствам корпоративної форми організації бізнесу. Саме унікальність останньої і слугує підґрунтям для виділення особливостей корпоративної культури, її відмінностей від інших видів організаційних культур.

На сьогодні найбільший внесок у розробку проблематики як організаційної, так і корпоративної культур зробили наступні зарубіжні та вітчизняні дослідники: М. Бурке, О. Грішнова, М. Елвессон, К. Камерон, А. Колот, Р. Куінн, А. Ліпенцев, Н. Могутнова, Г. Назарова, Р. Рюттінгер, П. Співак, Г. Хаєт, Г. Хофштеде, Е. Шейн та інші.

Корпоративна культура як напрям дослідження перетинається з такими науками, як менеджмент, соціологія, культурологія і психологія. З одного боку, це призводить до певних труднощів під час дослідження, а з іншого – дає змогу найповніше використовувати корпоративну культуру як інструмент ефективного управління підприємством, який дає змогу значно підвищити продуктивність праці, звести до мінімуму плинність кадрів в умовах, коли конкуренція загострюється, і доводиться боротися за кожну копійку прибутку.

До того ж, корпоративна культура є надзвичайно важливим фактором в процесі подолання кризових явищ на підприємстві: підтримка командного духу, єдності колективу та відданості спільній справі – відіграють одну з ключових ролей у скрутні періоди роботи .

Причинами такої уваги до корпоративної культури на вітчизняних підприємствах є процеси глобалізації, які стирають кордони між державами, інформаційна революція, яка відкрила доступ до світового досвіду ведення конкурентної боротьби, який засвідчив ключову роль корпоративної культури в успіху провідних компаній світу. Зокрема, корпоративна культура є фактором, який може і повинен забезпечувати підтримку обраній стратегії та підвищувати ефективність корпоративного управління.

На сьогодні в науці виділяють два основних підходи до розуміння сутності корпоративної культури: прагматичний та феноменологічний. З погляду феноменологічного підходу корпоративна культура – явище, яке неможливо формувати та яке має лише опосередкований вплив на ефективність діяльності організації. В центрі уваги прагматичного – можливість свідомого формування корпоративної культури, її важлива роль в процесі управління підприємством в цілому .

Крім того, сьогодні корпоративна культура – це ще й чинник формування позитивного іміджу організації, інструмент як внутрішнього, так і зовнішнього піару .Саме корпоративна культура впливала та продовжує впливати на формування нашого ставлення до таких відомих закордонних брендів, як «Microsoft», «IBM», «McDonald’s»; українських - «Оболонь», «Рошен», «Фармак» та інші.

Корпоративна культура є тим потужним організаційним ресурсом, вміле застосування якого може стати запорукою успішного розвитку організації. Необхідним для цього є знання та вміння використовувати весь широкий спектр важелів формування, підтримки та розвитку корпоративної культури, володіння методикою оцінки впливу корпоративної культури на діяльність організації та регулярне її проведення.

В такому випадку корпоративна культура відіграє роль потужного ресурсу розвитку організації. Здійснюючи підтримку стратегії, вона стає рушійною силою організації, яка може забезпечити довгострокові конкурентні переваги. А також потужним інструментом, який являє собою поєднання цінностей, принципів діяльності, норм поведінки та артефактів, які супроводжують всі бізнес-процеси, що відбуваються всередині корпорації, а також її взаємодію із зовнішнім середовищем.

Об’єктом дослідження є процеси формування корпоративної культури в контексті розвитку соціально-трудових відносин на підприємстві.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні засади оцінювання і вдосконалення корпоративної культури на підприємстві.

Метою роботи є розробка методики оцінки впливу корпоративної культури на діяльність організації, яка дозволила б врахувати інтереси зацікавлених осіб організації.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та розв’язання комплексу завдань:

· дослідити еволюцію теорії корпоративної культури, розвинути і застосувати її основні положення для оцінки розвитку соціально-трудових відносин на підприємствах України;

· розвинути і впорядкувати основний категоріальний апарат дослідження корпоративної культури, методичні підходи до її оцінювання на мікроекономічному рівні й розробити конкретний інструментарій такого оцінювання;

· визначити характерні риси процесу формування корпоративної культури, проаналізувати її зміст і структуру, виявити й обґрунтувати її значення в діяльності вітчизняних підприємств;

· виявити взаємозв’язок рівня корпоративної культури та соціально-економічних результатів діяльності підприємств;

· проаналізувати основні напрями та особливості формування корпоративної культури на підприємствах, дослідити чинники, що впливають на ці процеси, виявити основні позитивні та негативні тенденції її зміни в сучасних умовах;

· визначити роль соціального партнерства як одного з засобів регулювання корпоративної культури;

· розробити практичні рекомендації щодо основних напрямів регулювання корпоративної культури та оптимізації соціально-трудових відносин за допомогою корпоративної культури.

Усе вище наведене пояснює важливість порушеної теми для вітчизняного підприємництва. Глибоке дослідження елементів корпоративної культури потрібне як для сучасної управлінської науки, так і для практики використання цих ідей у діяльності. Світовий досвід ведення господарства переконує, що впровадження в корпоративні відносини норм, дотримання яких створило б атмосферу єдності цілей кожного учасника управління, дає змогу досягти високих рівнів організації діяльності корпорації. Чим сильніша корпоративна культура, тим сильніша компанія, а потужна корпорація є важливою складовою стабільності економічного й громадського життя держави.

Література

1. Грішнова О.А., Нацевич А.О. Особливості регулювання соціально-трудових відносин в процесі санації підприємства // Вісник Хмельницького національного університету. – 2011.

2. Ліфінцев Д.С. Корпоративна культура як інструмент формування іміджу організації // Стратегія економічного розвитку України. – 2009.

3. Організаційна поведінка: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Ю. Бутенко. – К.: КНЕУ, 2010.

4. Шершньова З.  Є.  Стратегічне управління: Підручник. -  2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2009.