Экономические науки / 10.Экономика предприятия

ас. Гріщенко І.В., Козир А.І., Князюк І.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Механізм та напрями прогнозування ймовірності банкрутства на підприємстві

На сьогоднішній день однією із ключових проблем в сучасній економіці є криза неплатежів. Саме тому слово «банкрутство» лунає з кожним днем усе частіше, і все більшій кількості підприємств доводиться стикатися з цією проблемою. Питання реструктуризації і банкрутства в кризовій економічній ситуації, яка склалася в Україні, набувають особливого значення, що пов'язано з хронічним станом неплатоспроможності, нерентабельності, збитковості суб'єктів підприємницької діяльності.

Останнім часом, питанням оцінки ймовірності банкрутства та його наслідкам приділяється значна увага як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями. Аналіз останніх публікацій показав, що досить детально напрями й механізм прогнозування ймовірності банкрутства на підприємстві розглядали такі сучасні науковці як Базілінська О.Я., Подольська В.О., Андрушко О.Б., Іващенко О.В., Руденко Л.П. та інші.

Метою статті є дослідження механізму та основних напрямів прогнозування ймовірності банкрутства підприємств, а також визначення основних факторів неплатоспроможності українських підприємств.

За умов ринкової економіки підприємства постійно перебувають під впливом несприятливих внутрішніх і зовнішніх чинників, які можуть призвести до недостатності активів у ліквідній формі та банкрутства. Банкрутство – це неспроможність підприємства платити за своїми борговими зобов’язаннями та виконувати зобов’язання перед бюджетом [1, с.129].

Особливої уваги на сьогоднішній день потребує детальне вивчення причин виникнення банкрутства. Це в свою чергу, допомогло б у розробці конкретних шляхів недопущення банкрутства, що є вкрай необхідним, особливо в сучасних умовах.

Всі автори, що розглядали питання банкрутства підприємств, поділяють фактори (причини) виникнення банкрутства на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх чинників, які призводять до банкрутства підприємств відносять: спад виробництва, збільшення кількості збиткових підприємств, зростання дебіторської та кредиторської заборгованості, неплатоспроможність підприємств-партнерів, політичну нестабільність держави, недосконалість законодавства, високий рівень податків, структуру та рівень добробуту населення, розмір і структуру споживання, платоспроможний попит населення, посилення міжнародної конкуренції, банкрутство боржників підприємства, загальний розвиток науки і техніки, рівень технологій тощо.

Зовнішні чинники не залежать від діяльності підприємства, однак їх нівелювання просто виключене, оскільки вони мають досить значний вплив як на економіку в цілому, так і на саме підприємство зокрема.

Що ж стосується внутрішніх чинників, то до них відносять: дефіцит власних оборотних активів, недосконалість механізму ціноутворення, бездіяльність юридичних служб підприємства, відсутність контролю за договірними відносинами, значна питома вага непродуктивних витрат, зростання дебіторської та кредиторської заборгованості, неефективне використання ресурсів, збиткова діяльність підприємства та ін. [1, с.130].

Отже, існує значна кількість факторів неплатоспроможності і розглядати їх слід з врахуванням не лише внутрішніх, але зовнішніх загроз, що дасть можливість оцінити реальний стан підприємства і здійснити всі можливі контрзаходи по ліквідації негативних факторів і недопущенні до банкрутства.

У зв’язку з цим прогнозування банкрутства стає першочерговою необхідністю, що дасть можливість виявити основні проблеми і недоліки в роботі підприємства, а також врахувати вплив різноманітних зовнішніх чинників, і в результаті спрогнозувати ймовірність банкрутства і вжити заходів для його уникнення.

Загальний механізм прогнозування ймовірності банкрутства зображено на рис. 1.

Рис. 1. Механізм прогнозування ймовірності банкрутства компанії [2, с. 18]

Як бачимо, на рис. 1 представлено крок за кроком порядок дій щодо визначення фінансового стану з позиції можливого банкрутства, а в заключному етапі на основі результатів прогнозу – прийняття рішення і здійснення на його основі відповідних антикризових заходів.

Для підприємства важливо вчасно виявити «хворобу», встановити правильний діагноз, зрозуміти причини негараздів і наслідки. Саме фінансова діагностика може точно вказати чи зможе підприємство розрахуватися в строк за своїми зобов’язаннями, викрити причини наявного стану, розробити та реалізувати заходи з питань виходу підприємства з кризи. Під діагностикою банкрутства розуміють своєчасне розпізнавання симптомів фінансової кризи на підприємстві.

Зміст діагностики може набувати різного вигляду залежно від впливу чинників, які визначають оптимальну модель діагностики. В економіці можна виділити і охарактеризувати такі основні чинники, від яких залежить раціональна модель діагностики кризового стану:

1. Обрана керівництвом стратегія. За цією стратегією обирають пріоритетні складові діагностики та принципи формування бюджету її проведення [3, с.159].

2. Теперішній стан господарської діяльності підприємства. Визначає необхідну глибину проведення діагностики.

3. Прогнозована загроза кризового стану. Визначає глибину проведення діагностики за певними напрямками, а саме за тими видами та чинниками, які мають підвищену можливість виникнення.

4. Наявність персоналу відповідної кваліфікації. Визначає здатність виконання власними силами діагностики, а також доцільність передавання права на її проведення сторонньому виконавцю.

5. Вартість проведення певних етапів діагностики. Впливає на глибину проведення діагностики.

6. Ефективність моделі діагностики. Визначає ефективність комплексу етапів діагностики, а отже економічно оптимальну модель та схему проведення діагностики [3, с.160].

Таким чином, доцільно наголосити, що за умов економічної кризи, питання оцінки стану банкрутства, його прогнозування є вкрай актуальним. Потребують подальшого дослідження питання, що пов’язані з удосконаленням механізму прогнозування ймовірності банкрутства з точки зору його складових, існуючих критеріїв, вибору системи показників. Особливу увагу в подальших дослідженнях слід приділити вивченню існуючих моделей прогнозування ймовірності банкрутства в розрізі вітчизняних та зарубіжних науковців.

Література:

1. Іващенко О.В., Крисак О.І. Діагностика банкрутства підприємства // Держава і регіони – 2011. – №5. – С. 129 – 131.

2. Руденко Л.П. Прогнозування ймовірності банкрутства промислових підприємств // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 5. – С. 16 – 32.

3. Андрушко О.Б., Горбачевська М.Р. Моделювання діагностики кризового стану та загрози банкрутства підприємства // Вісник національного університету «Лівівська політехніка». – 2010. – № 2 (552). – С. 158 – 163.