Аспірант Донських А.С.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Особливості кредитування підприємств малого агробізнесу

Розвиток та формування ринково-підприємницького середовища в аграрній сфері економіки України практично неможливі без ефективної кредитної системи. В порівнянні з іншими галузями економіки аграрний сектор є дуже високоризиковою галуззю, з відносно низьким рівнем прибутковості та має ряд специфічних особливостей, що потребують постійного та своєчасного вкладання коштів і своєчасного надання кредитів з різними термінами погашення. Найгострішою проблемою для малих аграрних підприємств України є обмеженість фінансових ресурсів внаслідок відсутності необхідних обсягів власних фінансових ресурсів та труднощів доступу до джерел позичкових та залучених коштів фінансування. Види фінансування, які різною мірою можуть бути доступними малому бізнесу – це кредити банків (вітчизняних, міжнародних) на загальних чи пільгових умовах, цільове фінансування і субсидування із фондів та за рахунок бюджетного фінансування, цільове надання гарантій, страхування, лізинг, франчайзинг. Найбільш реальними і відчутними за обсягами джерелами фінансування малих підприємств в Україні є кредити вітчизняних та міжнародних банків [4]. Існуюча система кредитування малого агробізнесу має потребу в термінових перетвореннях, банки ставлять завищені вимоги до підприємств аграрного сектору, зважаючи на підвищену ризиковість даного виду кредитування і далеко не кожне підприємство може такі вимоги виконати.

Кредитування банками сільського господарства є специфічним видом активних операцій в якому ризик більш вірогідний, ніж в інших галузях економіки і має свої особливості, які визначаються особливостями відтворювального процесу в галузі і полягають в тісному зв'язку процесу відтворення в сільському господарстві з природними умовами, який визначає: по-перше, чітку періодизацію процесу виробництва та унеможливлює перерви в ньому, що викликає потребу в забезпеченні надання кредитів для товаровиробників галузі у чітко визначений час і в повному обсязі; по-друге, уповільнений оборот капіталу потребує збільшення термінів залучення кредитних ресурсів та зниження плати за кредит; по-третє, нееквівалентність обміну та понижений рівень прибутковості сільськогосподарського виробництва потребує зниження плати за кредит; по-четверте, низький рівень технічної озброєності виробництва, при високому рівні зносу техніки та використанні застарілої технології, потребує значного обсягу кредитного забезпечення інвестиційного характеру; по-п’яте, підвищений рівень ризиковості галузі потребує застосування адекватного рівня страхового захисту.

Основними перешкодами на шляху отримання кредитів для аграрних підприємств є наступні: недостатнє розуміння кредитних ризиків; невисокий рівень капіталізації кредитних установ; коротка кредитна історія позичальників; відсутність досвіду – початкові стадії розвитку кредитування села в Україні; відсутність експертів кредитного ринку; недостатня підготовка або відсутність кваліфікованих фахівців, застарілі методи управління; високі процентні ставки; низька капіталізація та маленькі розміри кредитних спілок у сільській місцевості; відсутність зовнішнього або міжнародного фінансування та страхування ризиків; неналежне управління в середовищі кредиторів; відсутність фінансових навичок та належного обліку в малих агропідприємствах; відсутність уніфікованої банківської політики; відсутність своєчасного доступу до всебічної ринкової інформації; низька рентабельність та нестабільний рух готівки в сільському господарстві; застарілі методи керівництва; слабка диверсифікація виробництва; дефіцит ліквідних гарантій; завищення розмірів застави; правове неврегулювання питань власності на землю; непрозорість ринку; відсутність стабілізаційних фондів (резервів); низький рівень розвитку інфраструктури (в т. ч. незначна кількість філій комерційних установ у сільській місцевості) тощо [2].

В аграрній сфері підприємства малого бізнесу найчастіше отримують від банків кредити на поповнення оборотних коштів та на купівлю техніки та устаткування. Кредит на поповнення обігових коштів надається у вигляді відновлювальної або не відновлювальної кредитної лінії, а система погашення адаптована до потреб сільського господарства. Відкриття кредитної лінії вимагає обов’язкове страхування застави, забезпечення кредиту сільськогосподарською технікою та обладнанням, легковим та вантажним автотранспортом, нерухомістю, власними активами позичальника, у якості додаткової застави може виступати – велика рогата худоба, зерно, урожай майбутнього періоду.

Кредит на купівлю техніки та устаткування дає можливість придбати в кредит сучасну сільськогосподарську техніку, що потрібно для розширення господарства та збільшення обсягів виробництва. Гнучкий графік погашення, знижений початковий внесок і можливість отримати кредит на пільгових умовах, купуючи техніку у партнерів банку, роблять цей кредит максимально доступним [1].

Отже, розвиток банківського кредитування малого підприємництва аграрної сфери в Україні і має значні перспективи для пошуку якісно нових підходів та механізмів розвитку в майбутньому. Заходами на шляху до поліпшення ситуації у даному питанні мають стати:

- зниження вимог банківських установ до підприємств для отримання кредиту;

- необхідність прийняття рішень на державному рівні щодо пільгового кредитування галузі;

- здешевлення банківських кредитів, за рахунок розвитку конкурентного середовища в інфраструктурі кредитування [3];

- створення сприятливих умов для розвитку мікрокредитування, лізингу, факторингу, у тому числі а рахунок порядку їх надання, зменшення відсоткових ставок, збільшення строків користування;

- стимулювання банків до розширення мікрокредитування з боку держави і вдосконалення законодавчого забезпечення їх діяльності, а також надання довгострокового кредитування сільськогосподарських підприємств під прийнятні ставки;

- вивчення і запозичення кращого світового досвіду у сфері кредитування суб’єктів малого підприємництва;

- навчання керівників підприємств і спеціалістів із фінансів щодо бізнес-планування своєї діяльності тощо.

Вдосконалення кредитних стосунків в АПК повинне вестися в тісній ув'язці з обґрунтуванням всієї системи економічного механізму і спиратися, перш за все, на створення умов, що сприяють розвитку малого підприємництва. Аграрний сектор повинен формувати кредитоспроможне середовище для суб'єктів малого підприємництва. Інакше не уникнути пасивної ролі кредиту у формуванні джерел фінансування аграрного ринку.

Література

1. Кредитування сільськогосподарського виробництва [електронний ресурс] // Індекс Банк. – Режим доступу: http:// credit-agricole.com.ua/rus/for-smallbusiness/loans/agriculture _credit/

2. Макаренко Ю.П. Участь держави у кредитуванні малого агробізнесу / Ю.П. Макаренко, Т.В. Воронько [електронний ресурс] // Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/ portal/Chem_Biol/Nppdaa/econ/

3. Малік М.Й. Кредитне обслуговування сільськогосподарських кооперативів / М.Й Малік, А.С. Кудінов. – Київ: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2008. – С.126.

4. Худолій Л.М. Удосконалення системи банківського кредитування малого підприємництва в аграрній сфері України/ Л.М. Худолій, І.Л. Годованець // Агросвіт. – 2011. - №11. – С. 30-32.