Економічні науки/12. Економіка сільського господарства

Студент 5-го курсу обліково-фінансового факультету Дрига М.О.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Сільське господарство України. Переваги та недоліки.

 

Про структуру та рівень розвитку країни або регіону свідчить роль, яка приділяється сільському господарству.  Частка зайнятих в с/г серед економічно активного населення та питома вага с/г в структурі ВВП використовуються в якості показників ролі с/г. Ці показники досить високі в більшості країн, які розвиваються, де в с/г зайнято більше половини економічно активного населення. Напрямок розвитку с/г в цих країнах екстенсивний, тобто збільшення продукції досягається за рахунок розширення посівних площ, збільшення поголів'я худоби та збільшення числа зайнятих у с/г.

Україна є давньою землеробською країною. На її території знаходиться третина чорноземів всього світу. Саме тому с/г, здебільшого зернове є основою економіки нашої держави. Зміни базових принципів розвитку с/г передбачають встановлення раціонального балансу між зерновим господарством і тваринництвом.

Близько 70% земельного фонду України - це с/г угіддя, більшість з яких зосереджені на родючих ґрунтах і дуже розорані. Орні землі (рілля) становлять 4/5 від загальної площі с/г угідь - це один з найвищих показників у світі. Забезпеченість одного жителя України ріллею перевищує світовий та європейський показники майже в 2,5 рази. У степовій зоні частка ріллі найвища та дорівнює близько 90%. Це дає змогу розвивати різні галузі с/г. Проте така висока розораність земель нерідко призводить до посилення водної та вітрової ерозії ґрунту – знесення родючого шару, внаслідок чого ґрунти руйнуються і виснажуються, а їх родючість знижується.

Найбільш урожайний рік приносить Україні близько 50 млн. т. зерна, але навіть тоді країна має негативний зовнішньоторговельний баланс цього продукту. Причиною цьому є переважно використання зерна на фураж (понад 60%), переробка пшениці на комбікорми, замість кукурудзи і ячменю; значні втрати зерна при заготівлі і зберіганні, нераціональна територіальна концентрація посівів зернових в окремих природних зонах. На території Полісся, наприклад, слід розширити площі озимого жита, ячменю, а посіви пшениці навпаки скоротити. На території Лісостепу слід сконцентрувати посіви кукурудзи, пшениці, ячменю, проса, гороху і гречки. На території Степу вирощувати сильні сорти пшениці, сої, кукурудзи, проса та ячменю.

 

Виробництво зернових та зернобобових культур станом на 1 жовтня 2007-2011рр. (тис. т.)

 

Минулого року низький врожай зерна викликав занепокоєння. Цього ж року Україна збирає рекордно великий врожай. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, станом на вже 31 жовтня, намолочено вже більше 50 млн. т. зерна, а прогнозується 54 млн. т. Але держава продовжувала утримувати експортне мито і обмеження на продаж зернових культур за кордон. Як наслідок, Україна частково втратила свої позиції на світовому зерновому ринку, внаслідок чого аграрії не отримали очікуваний прибуток.

 

 

 

Виробництво картоплі станом на 1 жовтня 2007-2011рр. (тис. т.)

 

Подібна ситуація склалась і з картоплею. В Україні зібрано 23 млн. т. картоплі, а споживання всередині країни 6 млн. т. За кордон продавати картоплю неможливо, бо вона не відповідає європейським стандартам. До того ж, таку велику кількість картоплі просто ніде зберігати - спеціалізованих овочесховищ в Україні не вистачає.

 

Виробництво цукрових буряків, насіння соняшнику та овочем відкритого ґрунту станом на 1 жовтня 2007-2011рр. (тис. т.)

Нові базові принципи у розвитку с/г полягають у розвитку галузей, продукція яких стане джерелом постійних і значних грошових надходжень, здебільшого, - це виробництво м'яса, цукру, олії, масла та продуктів їх переробки. Для тваринництва важливим є різке підвищення його продуктивності, скорочення чисельності малопродуктивного поголів'я скота відповідно до кормової бази. Ми вже можемо спостерігати зміну у структурі тваринництва на користь переважаючого розвитку свинарства і птахівництва, чого не можна сказати про велику рогату худобу, котрої з кожним місяцем стає на тисячі голів менше.

 

Поголів’я великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз в усіх категоріях господарств (тис. голів) станом на 1 жовтня 2007-2011рр.

 

Поголів’я птиці в усіх категоріях господарств (тис. голів) станом на 1 жовтня 2007-2011рр.

Порівняно з 2002р. у 2011р. поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 48,5% (на 4780,6 тис. голів), свиней на 16,2% (на 1571,3 тис. голів), овець та кіз на 7,4% (на 162,2 тис. голів). Проте поголів’я птиці збільшилося на 22,6% (на 51765,6 тис. голів).

Значною проблемою є те, що ціни на с/г продукцію постійно зростають. Наприклад, порівняно з минулим роком у цьому середні ціни на зерно (грн./т.) станом на січень зросли майже на 30%, на олійні культури - майже на 25%, на картоплю - майже на 38%, на овочі - на 21%, на худобу та птицю (у живій вазі) - на 7%, молочні продукти на 7%. Лише на яйця спостерігається зменшення ціни на 4%. 

Тільки нарощування виробництва с/г продукції при недостатньому розвитку системи її заготовок, перевезення та переробки недостатньо для вирішення проблеми забезпечення населення продуктами харчування. Цього можна досягти лише за умови технічного переоснащення сільського господарства, удосконалення системи переробки і реалізації продукції. Причому мова не лише про кількісні, а здебільшого якісні зміни (використання передових технологій).

Через те, що Україна не має достатнього бюджетного фінансування агропромислового сектору – країною цікавляться інші держави. Газета «Кореспондент» повідомляє: «Китай готовий інвестувати в Україну 10 млрд. доларів у разі наявності погоджених сторонами конкретних проектів. Інтерес китайської сторони полягає у тому, аби імпортувати з України продукти харчування, а також спільно з Україною реалізовувати їх на ринках інших країн.».

Спеціаліст-еколог Т.Тімочко повідомляє: «Коли я чую про те, що ми другі у світі з виробництва соняшникової олії, то я хочу запитати того чиновника, який цим пишається, чи знає він взагалі щось про аграрну науку, про те, як соняшник впливає на ґрунт?". Недбайливість українських фермерів призводить до виснаження земель, адже на одних і тих же територіях роки висаджують одні й ті ж культури, деякі з яких повністю виснажують ґрунт, як соняшник, наприклад.

Одним із перспективних напрямків розвитку с/г в майбутньому є «пермакультура», тобто особливий підхід до проектування оточуючого людину простору, а також система ведення сільського господарства, засновані на взаємозв'язках, які спостерігаються в природних екосистемах. Залучення іноземних інвестицій має для нас позитивне вплив, але варто однією із вимог ставити те, щоб робочі місця були закріплені за громадянами України. Нонсенсом є імпорт с/г продукції з інших країн в той час, коли ми здатні самостійно забезпечити себе даною продукцією. Україна має дуже великі земельні ресурси, проте ґрунти потребують раціонального використання і комплексних заходів щодо їх охорони.

 

Література:

1.     http://www.ukrstat.gov.ua

2.     http://www.minagro.gov.ua

3.     http://ua.korrespondent.net

4.     http://ru.wikipedia.org

5.     http://bookucheba.com

6.     http://ukrmap.su

7.     http://www.ukragroconsult.com