Економічні науки/ 16. Макроекономіка

Вітко О.Ю., Палун І.А., Гришко Н.Є.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Передумови та характеристика інфляційного процесу

Актуальність цієї теми полягає в тому, що інфляція є одним із проявів макроекономічної нестабільності. Особливо вона впливає на фінансовий сектор економіки. Негативно впливає на соціально – економічний розвиток України. Україна переживає період високих темпів розвитку інфляційного процесу, що вимагає розроблення антиінфляційних заходів щодо цього явища [1]. Проблема інфляції актуальна як для економічної науки, так і для органів державного регулювання.

Велику увагу приділяв проблемі інфляції і Рікардо, який вважав, що конвертованість паперових грошей забезпечує автоматичний контроль за надлишковою емісією грошової одиниці або паперово-грошовою інфляцією.

Джон Стюарт Мілль повторював стосовно інфляції основні положення Рікардо. Докази Юма - Кантільона про позитивний вплив на виробництво більшої кількості грошей він заперечував, стверджуючи, що в подібній ситуації доходи одних перекриваються збитками інших.

В світовій економічній науці виділяють три основні теорії інфляції: кейнсіанську теорію, монетариську кількісну теорію та теорію надмірних витрат. Кількісна теорія передбачає, що причиною зростання цін є надмірний попит на ринках на окремі товари. На думку Дж. М. Кейнса, існує два види інфляції: помірна (повзуча) і достовірна(галопуюча). Помірна інфляція здійснює позитивний вплив на економіку, оскільки стимулює капіталовкладення. Представники зазначеної теорії стверджують, що за допомогою інфляції можна тривалий час управляти капіталістичною економікою [2].

Монетаристська кількісна концепція базується на визначенні інфляції як грошового феномену, що породжує надмірну кількість грошей в обігу.

Теорія надмірних витрат пояснює сутність інфляції надмірними витратами виробництва, обумовленими підвищенням заробітної плати та цін на сировину. Так, сучасні дослідники Ю. Харазішвілі та О. Зарицький вважають, що інфляція – це зміна загального рівня цін, що передбачає розрахунок інтегрального показника інфляції в економіці країни як дефлятор ВВП [3,4].

У [5] зазначається, що «Теорія проголошує, а практика різних країн підтверджує, що відносно великий відсоток інфляції не тільки не шкодить економіці, а за певних умов стимулює її розвиток…»

У теорії макроекономічного моделювання інфляційних процесів склалося два основних напрями [6]. Перша модель передбачає моделювання поведінки типового агента на ринку, яка формує раціональні очікування в умовах невизначеності. Другий напрям характеризують такі слова: «ціле є чимось більшим, ніж сума його частин, складових» [6]. Такий підхід виражає загальнонаукове пізнання кейнсіанської макроекономіки – цілого, поведінка якого якісно відрізняється від поведінки її елементів – взаємодіючих виробників і споживачів [6].

Отже, інфляція має подвійну природу виникнення та прояву. З одного боку, інфляція – це зростання цін, з іншого – це знецінення грошей.

Серед основних факторів, що спричинили інфляцію в Україні, починаючи з 1991 р. необхідно зазначити наступне:

• політичні трансформації 1991-1992 рр., що фактично спровокували різкий економічний спад, хоча його глибинні причини назрівали давно і корінилися не в політичній, а в суто економічній, виробничій сферах.

• розбалансованість економічної системи, надмірна частка базових галузей, низька частка галузей, що працюють безпосередньо на споживача .

• значна залежність української економічної системи від зовнішнього постачання, зокрема енергоносіїв, і як наслідок величезні втрати від росту цін на імпортні (в основному російські) енергоносії у 1991р.

• надлишкова емісія НБУ, що викликала «інфляційний розрив», загострення економічної ситуації та гіперінфляцію, пік якої припадає на 1993р.

• затягування грошової реформи, що умовно розтягнулася на 5 років (1992-1996рр.), та навряд чи може бути названа завершеною на даному етапі. Реформа, що включила в себе три основні етапи: введення купоно-карбованців в готівковий обіг (січень 1992р.), введення купоно-карбованців в безготівковий обіг (листопад 1992р.), введення єдиної національної валюти - гривні в загальний обіг (вересень 1996р.). Інфляція є важливим чинником, що визначає внутрішню фінансову рівновагу в соціально – економічній системі і рівень життя населення. Типовим проявом інфляції є загальне підвищення цін і зниження курсу національної валюти.

Література:

1. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 7.10.2010 №2591

2. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег: Учеб. пособие.– М.: Гелиос АРВ, 1999. – 352 с.

3. Харазішвілі Ю., Зарицький О., Заводник В. Інфляція, фактори впливу та інструменти реагування // Інфляція, фактори впливу та інструменти реагування. – 2003. - №9. – С. 12 – 16.

4. Мельник О.М. Інфляція: теорія і практика регулювання. – К.: Знання, КОО, 1999. - 291 с.

5. Ковальчук Т., Коваль М., «Основні чинники та фактори інфляції в Україні», «Фінанси України», №10 1998.

6. Смирнов А.Д. Лекции по макроэкономическом моделированию: Учеб. пособие для вузов. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 351 с.