Луцик У.М.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, Чернівці

Науковий керівник – Михайловська О.В.

 

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

 

Найважливішою формою міжнародних відносин, що відображає економічний розвиток країни є міжнародна торгівля. 

Міжнародній торгівлі належить  вирішальна  роль  серед  інших  форм  міжнародних  економічних  відносин  на сучасному етапі розвитку світової економіки. Тому, розвиток світової торгівлі, її стану та сучасних тенденцій потребує аналізу існуючих проблем як у самій світовій торгівлі, так і в окремих її регіонах, провідних державах і країнах, що розвиваються, що обумовлює актуальність теми.

Внесок   світової   торгівлі   у міжнародну економіку спричиняє  інтерес дослідників  і  практиків   у пошуку застосування   різних     інструментів  міжнародної   торгівлі,  формуванні   нових закономірностей  і  теорій обґрунтування руху товарних потоків. Дану тему досліджували такі вчені-економісти: Колесник Ю.В., Сокуренко П.І., Костенко Н.В., Авраменко І.М. та інші.

Основними причинами зростання ролі світової торгівлі є:

1)поглиблення міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва;

2)значне  збільшення  (випереджаюче  зростання)  частки  послуг  (т.зв.  «невидимого експорту»);

3)активна  діяльність  транснаціональних  корпорацій  на  світовому  ринку;

4)розвиток  економічної  і  передусім  торговельної  інтеграції:  усунення  регіональних бар'єрів,  формування  спільних  ринків,  зон  вільної  торгівлі тощо[2]  .

В сучасних умовах розвитку світової торгівлі намітилися позитивні процеси. Передбачаючи збільшення  переміщення  товарів  і  послуг  за  межі  державних  кордонів  країн,  світова  торгівля  відіграє  з-поміж основних форм міжнародних відносин вирішальну роль.

Після суттєвого скорочення в 2009 році, світова торгівля демонструє постійне зростання. Так, за  підсумками  першого  півріччя  2010  року  було  зафіксовано  вартісне  зростання  обсягів  світової торгівлі  товарами  приблизно  на  25 %  в  порівнянні  з  аналогічним  періодом  2009  року. Світовий експорт товарів збільшився приблизно на 7 % у другому кварталі 2010 року в порівнянні з першим кварталом попри те, що у квітні  і травні торгівля товарами скоротилася. В третьому кварталі темпи зростання уповільнились і склали 4 % [3].

З січня по вересень 2010 року товарооборот збільшився на 23 %, продовживши відновлення, яке почалося в другому кварталі 2009 року. Незважаючи на цю позитивну тенденцію, вартісний обсяг світової торгівлі залишається суттєво нижчим рівня, зафіксованого перед початком фінансової кризи в 2008 р.

         Протягом  другого  кварталу  2010  року  динаміка  розвитку  торгівельних  потоків  суттєво відрізнялася  в  регіональному  розрізі.  Найбільші  показники  зростання  експорту  товарів  по відношенню до відповідного періоду 2009 року були зафіксовані в країнах СНД (зростання на 44 %) та Азії (зростання на 37 %), а також країнах Африки  і Близького Сходу  (зростання на 35 %). Трохи інша  ситуація  спостерігається  в  частині  зростання  імпорту,  де  найбільше  зростання продемонстрували Азія  (зростання на 38 %), а також Південна та Центральна  (зростання на 36 %)  і Північна Америки  (зростання 32%). Збільшення об’ємів торгівлі було досягнуто більшою мірою за рахунок зростання попиту в країнах Азії та США, а також вищих цін на товари.  Найгірші  показники  динаміки  торгівлі  продемонстрував  Європейський  Союз [4].  

Однак, крім позитивної сторони міжнародної торгівлі існують певні проблеми:

1)зростання зовнішньої заборгованості країн-імпортерів;

2)погіршення  зовнішніх  умов (нерівномірне  відновлення та  збереження нестабільності на фінансових ринках);

3)зростання світової торгівлі послугами -  «невидимого експорту», що підвищує рівень тіньової торгівлі тощо.

Щодо перспектив розвитку, то якщо більш консервативні  чинники з МВФ та Світового банку схиляються до прогнозів з позитивною динамікою, то чинники, що  орієнтуються  на  більш  нестабільну  ринкову  кон‘юнктуру,  як    The  Economist  Intelligence  Unit, фактично прогнозують спадну динаміку ВВП та торгівлі в 2011 р. та слабо позитивну в 2012-2014 рр. Виключення  щодо  спаду  в  2011  р.  становлять  лише  країни,  що  розвиваються,  причому  за  умови збереження актуальних на кінець 2011 року курсових пропорцій [4].

Отже, міжнародна   торгівля   виступає   як   домінанта   процесу   глобалізації забезпечуючи   фізичне   переміщення   вантажів,   сприяючи   розвитку   світової транспортної   й   логістичної   інфраструктури.  Якісний   розвиток   торговельних відносин   сприяє   розширенню  участі   країн   у   міжнародному   поділі   праці   й одержання доступу до нових технологій, збільшенню ринків збуту, розвитку й удосконаленню методів   конкуренції,   поширенню  інформації   й  формуванню нових знань, стимулюючи, таким чином, загальносвітове економічне зростання і людський розвиток.

 

Література:

1.            Авраменко І. М. Світова торгівля: стан та сучасні тенденції розвитку / І.М. Авраменко, П.І. Сокуренко // Вісник Хмельницького національного університету. -  2010. –  № 4. – С.207-210.

2.             Колесник Ю.В. Основні чинники зростання міжнародної торгівлі / Ю.В. Колесник // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/biznes/2010_1/.../100106..

3.            Прес-реліз СОТ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wto.org/english/news_e/pres10_e/pr614_e.htm

4.            Прес-реліз СОТ від 01.12.2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wto.org/english/news_e/news10_e/stts_01dec10_e.htm