Економічні науки/3.Фінансові відносини.

Бохенко О. С., Гайдей С. В., Стратієнко В. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Елементи модернізації податку на додану вартість у Податковому кодексі України

Успішний економічний і соціальний розвиток будь-якої держави великою мірою залежить від удосконалення та оптимізації її податкової системи, поліпшення норм оподаткування, в спрощенні механізму адміністрування певних податків, результатом чого є підвищення конкурентоспроможності національної економіки, створення фіскальних умов для легалізації доходів, формування відповідального ставлення платників податків до виконання своїх податкових зобов’язань, забезпечення суттєвого зменшення масштабів ухилення від сплати податків та ін.

Окремі питання теорії та методики механізмів нарахування, сплати непрямих податків, знайшли своє висвітлення в роботах багатьох науковців, зокрема Н. Прохар, Н. І. Луцької, С. О. Біди, О. Гусакової. Нормативними документами, в яких висвітлені основи нарахування ПДВ стали Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, та Податковий кодекс України від 02.12.2010р.

Метою даної статті є розгляд основних нововведень у Податковому кодексі України щодо податку на додану вартість.

Узагальнення в єдиному кодифікованому нормативно-правовому акті Податковому кодексі України положень чинних норм по податках і зборах, введення певних змін, зокрема і щодо ПДВ є безумовно позитивним зрушенням у податковій діяльності нашої країни.

Розглядаючи економічну природу податку на додану вартість, потрібно підкреслити що ПДВ є багатоступінчастим податком на споживання, а це означає оподатковування товарів при кожному переході права власності на товар. Загалом ПДВ характеризується трьома відмінними рисами:

- по-перше, в оподатковуваний оборот не включаються суми раніше внесеного платником податку;

- по-друге, оподатковуваний оборот і податок враховуються і вказуються в рахунках організацій окремо в складі ціни товару.

- по-третє. обкладанню підлягає весь обіг, але сплачується в бюджет тільки частина податку, яка відповідає вартості, що додана до ціни закупівель платником.

Податковим кодексом України, який прийнято 02.12.2010 р., значно скорочено кількість загальнодержавних податків та зборів (з 29 до 18), а також місцевих (з 14 до 5), але податок на додану вартість залишається одним із найважливіших і водночас складних дня розуміння податків [1, с.11]. Порівняльний аналіз закону України «Про податок на додану вартість» та норм Податкового кодексу дозволяє виділити такі основні нововведення щодо податку на додану вартість, впроваджені кодексом:

1. Зниження ставки податку. Згідно з ст. 6 закону «Про податок на додану вартість», об’єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою 20%. Щодо Податкового кодексу України, то у розділі ХХ «Перехідні положення» встановлено, що за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року, до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20%; з 1 січня 2014 року – 17% [3], [4].

2. Податковим кодексом України розширено перелік платників ПДВ. До платників ПДВ також включено осіб:

- на яких покладається дотриманий вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування в разі порушення таких митних режимів;

- які використовують, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням [1, с.11-12].

3. Розширено коло операцій, що звільняються від оподаткування. Відповідно до статті 197 ПКУ розширено коло операцій, що звільняються від оподаткування, зокрема:

- постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету;

- операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти;

- на період проведення військових навчань на території України, які проводяться в рамках програми «Партнерство заради миру», звільняються від оподаткування операції з поставки на митній території України пально-мастильних матеріалів, що придбаваються нерезидентами для передання учасникам спільних з підрозділами Збройних Сил України військових навчань.

4. Розширення кола операцій, які не є об’єктами оподаткування. Згідно з ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з постачання таких видів послуг: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні, (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розробки, постачання та тестування програмного забезпечення, надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем.

5. Запровадження автоматичного відшкодування податку. Одним з основних нововведень ПКУ щодо ПДВ є запровадження «автоматичного» його відшкодування сумлінним платникам податків (пункт 200.18 статті 200 ПКУ). Право на його отримання мають платники податку, які подали відповідну заяву та одночасно відповідають критеріям, визначених ст. 200 ПКУ. Водночас запроваджено відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість таким платникам з державного бюджету. Джерелом сплати бюджетного відшкодування є доходи Державного бюджету України. Автоматичне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації. Орган державної податкової служби зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу державного Казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету [2, с.117].

Розглянуті і узагальнені особливості податку на додану вартість, регламентовані Податковим кодексом України, свідчать про значне спрощення адміністрування цього податку та посилення податкового контролю за його сплатою. Основними нововведеннями ПКУ щодо ПДВ стали: зниження ставки податку; розширення переліку платників ПДВ; розширення кола операцій, що звільняються від оподаткування та кола операцій, які не є об’єктами оподаткування; запровадження автоматичного відшкодування податку.

Література:

1. Прохар Н. Особливості відображення в обліку інформації про податок на додану вартість за Податковим кодексом України // Бухгалтерський облік і аудит. – 2011. - №2. – С. 11-24

2. Біда С. О. Модернізація механізму застосування податку на додану вартість у Податковому кодексі України // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2011 №4-5. – С. 115-117

3. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997р. №168/97-ВР

4. Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VІ