Економічні науки/2. Фінансові відносини

Студентка V курсу Редько І.М., к.е.н. Кулай А.В.

Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна

Основні проблеми реформування житлово-комунального господарства в Україні

В умовах переходу до ринкових відносин одним із основних аспектів трансформування національної економіки є забезпечення ефективного функціонування житлово-комунального господарства, результати діяльності якого забезпечують не лише першочергові потреби населення, а й суттєво впливають на створення необхідних умов розвитку інших галузей економіки. На сьогодні житлово-комунальне господарство є одним з найважливіших секторів економіки, яке містить в собі велику кількість різнобічних проблем, що призводять до техногенних аварій, пов’язаних із великомасштабними збитками.

Проблемам реформування житлово-комунального господарства (ЖКГ) в Україні присвячена низка наукових праць видатних вчених та практиків. Серед них варто виділити Т.М.Качалу, В.О.Солодкого, А.В.Григоровича, О.М.Тищенко, Б.М.Данилишина, В.В.Дорофієнка, Б.І.Адамова та ін., розробки яких впродовж багатьох років були основою для коригування курсу реформ у житлово-комунальній сфері.

На сучасному етапі проведення реформи ЖКГ включає в себе весь спектр дій органів державної влади, тобто чіткий розподіл функцій між адміністраціями та місцевими радами; ліквідацію пільг і перехід до адресних дотацій; ухвалення Житлового кодексу; створення організацій власників житла, передачу їм у власність будинки, земельні наділи, на яких вони розташовані, а також повноважень щодо їх обслуговування та утримання; демонополізацію ЖКГ та приватизацію всіх об’єктів, створення конкурентного середовища в галузі; посилення контролю над кількістю та якістю надання комунальних послуг; спрощення вимог щодо надання житлових субсидій [2, c. 83-84].

Проте процес реформування ЖКГ супроводжується рядом причин, які його гальмують: економічні, адміністративні, управлінські, інституційні, інформаційні, психологічні, політико-адміністративні. Вони охоплюють високий рівень зносу житлового фонду і комунальної інфраструктури, відсутність монетизації пільг на послуги ЖКГ, недостатність або відсутність конкуренції, застарілі підходи до капітального ремонту житлового фонду, відсутність механізму управління витратами в ЖКГ, неефективність ринкових механізмів ціноутворення в монопольному середовищі господарювання, відсутність рівного доступу до інформації, необхідної для ринкової конкурентної взаємодії, регулярне використання ринку житлово-комунальних послуг в політико-адміністративних цілях, а також з метою регулювання конфліктних відносин у суспільстві.

Трансформації у сфері житлово-комунального господарства України тривають близько 15 років, але стан житлового фонду продовжує погіршуватися. Небезпечними для цивілізованої держави є його енергоекономічні характеристики, що виражаються в непродуктивних витратах тепла, води, електричної енергії та інших.

Недосконалість системи управління житлом та підприємствами ЖКГ, а також системи регулювання природних монополій призвела до того, що підприємства галузі неспроможні ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належної якості [3].

Відповідно, з метою усунення неефективної системи управління підприємствами ЖКГ Верховна Рада України ще в 2004 році прийняла Закон «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки» [1]. Проте реалізація Програми відбувається повільно. Досі не створено належного рівня конкуренції на ринку послуг з утримання житлових будинків, а у більшості населених пунктів зберігається монополія комунальних господарств.

Важливим етапом в розвитку ЖКГ має стати прийняття Житлового кодексу України, який, на нашу думку, мав би дати відповіді на питання усунення перешкод до його реформування і створення умов до посилення економічних методів господарювання.

Таким чином, основні методологічні проблеми реформування житлово-комунального господарства, як елементу соціально-економічної системи України, пов’язані із неефективністю реалізованих реформ в даній галузі, а також неузгодженістю інтересів суб’єктів житлово-комунальної сфери.

Література:

1. Закон України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки» від 24 червня 2004 р. № 1869-ІV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.nreg/ - 1869-15.

2. Запатріна І.В. Реформування ЖКГ в контексті забезпечення національної безпеки України / І.В.Запатріна // Стратегічна панорама. – 2007. – С. 82-90.

3. Кириченко І. ЖКГ і криза: платити доведеться нам // Дзеркало тижня № 43, 7-13 листопада 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. dt.ua/ newspaper/articles/58368#article.