Смирнова А.Г., Стельмах О.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. М.І. Туган-Барановського

Впровадження інформаційних систем менеджменту у вітчизняних організаціях

В області менеджменту інформаційні системи відіграють сьогодні досить велику роль, хоча далеко не вирішальну, оскільки управління все ж таки більше пов'язане з людським, а не машинним фактором. Проте у морі інформації швидкодія обчислювальної техніки стає у пригоді. Будь-який процес управління починається зі збирання, обробки інформації і закінчується здобуванням інформації, яка є вихідною для нового управління. Тому питання інформаційних систем в менеджменті, на сьогоднішній час, є актуальним.

Основними завданнями даної статті є: розгляд підходів до визначення поняття інформаційного забезпечення менеджменту; аналіз основних переваг впровадження інформаційних систем менеджменту в організаціях; розробка етапів для впровадження ефективної інформаційної системи менеджменту в організаціях.

Під поняттям інформаційного забезпечення менеджменту підприємства слід розуміти дані, які отримуються, обробляються, аналізуються, зберігаються та накопичуються, а також надання результативної інформації для прийняття управлінських рішень. Іншу точку зору мають Босак І.П. і Палига Є.М. [1], які наголошують, що інформаційне забезпечення – наявність інформації, необхідної для управління економічними процесами, що міститься у базах даних інформаційних систем. Інформаційні системи в свою чергу – це системи зберігання, обробки, перетворення, передачі й оновлення інформації з використанням комп’ютерної та іншої техніки. Схоже визначення терміна „інформаційне забезпечення” мають Козак В.Г [4], Череп А.В. [5],Васюренко О.В. та Волохата К.О. [2].

Отже, деякі науковці під інформаційним забезпеченням розуміють сукупність інформації (інформаційну базу), а інші – систему, в яку входять і інші складові (технічні засоби та програмне забезпечення, інформаційні технології, методичні інструктивні матеріали, системи класифікації та кодування). Таким чином, поняття інформаційного забезпечення можна розглядати в декількох варіантах, які доповнюють один одного.

Варто зазначити, що розробці та впровадженню інформаційних систем менеджменту сприяють наступні переваги:

· здешевлення автоматизованих функцій обробки інформації;

· зростання продуктивності і потужності комп’ютерної техніки, що дозволяє створювати ефективні програмні засоби з елементами штучного інтелекту;

· посилення комунікативності обчислювальних засобів, створення розподіленої мережі обробки даних, що забезпечує кращу живучість і оперативність інформаційних систем, а також гнучкість пристосування до конкретних умов;

· поява широкого класу компактних обчислювальних пристроїв, які можуть працювати, як на робочому місці експерта, так і в складі технологічного обладнання.

Проте, під час проектування комплексної інформаційної системи менеджменту насамперед необхідно уникнути наступних двох помилок:

1. Багато організацій, прагнучи знайти кращі рішення для комп’ютеризації кожного з напрямків діяльності кінець кінцем після довгої і кропіткої роботи по аналізу ринку, вибору і впровадження систем, отримують настільки різноманітний системний ландшафт, що він не піддається управлінню. Всі системи, які, так добре вирішують задачі в своїй ділянці, не можуть подати загальну картину, і не враховуючи стану решти систем. Одною з важливих умов для комплексного вирішення проблеми автоматизації є розгляд підприємства, як одного цілого, тобто створення однієї комплексної моделі, що відображає основні і допоміжні види діяльності. Нерідко також трапляється, що системи, які використовуються на підприємствах, не є перешкодою на шляху гнучкої адаптації їх до зміни зовнішніх і внутрішніх умов. Хоча в більшості випадків багаточисленні системи різних виробників або власної розробки не в стані взаємодіяти один з одним, тобто обмінюватися інформацією.

2. Часто одні і ті ж дані вводяться в різні системи по декілька разів. В кращому випадку передача даних проходить за допомогою інтерфейсів, але це ускладнює і часто виключає роботу в реальному часі. Тобто існує проблема представлення актуальних і коректних даних “в даному місці в даний час”. Крім цього, існують прикладні програми, які можуть в кращому випадку відображати існуючі застиглі структури і бізнес-процеси, не маючи можливості швидко переналагоджуватися. Маючи різні системи і не маючи стратегії їх розвитку і впровадження, дуже важко і довго вносити в ці системи узгоджені зміни. Численні інтерфейси також є “вузьким місцем” такої системи, яка розвивається стихійно.

Невірно вибрана концепція розвитку інформаційної інфраструктури може привести до необґрунтованих витрат коштів, наприклад, через несумісність окремих інформаційних технологій.

Тому впровадження інформаційної системи менеджменту в конкретній організації вимагає проведення значних обсягів робіт. Авторами статті пропонуються наступні етапи для впровадження інформаційної системи менеджменту в організаціях:

1. Визначення вимог до збереження інформації і її характеру в залежності від цілеспрямованості.

2. Розробка системи збереження, використання і представлення інформації при централізованому і децентралізованому управлінні.

3. Визначення потреб в технічних засобах (в тому числі, в комп’ютерній техніці) на підприємстві в цілому і в кожному його підрозділі.

4. Розробка програмного забезпечення, створення і апробація системи збереження та обробки інформації.

5. Проведення багатоваріантних розрахунків в процесі розробки спеціалізованих програм маркетингу, планування, контролю, збору і обробки цифрової інформації та інших.

6. Забезпечення автоматизованої обробки і видачі текстової та графічної інформації.

7. Забезпечення копіювальними пристроями, телексами, всіма засобами зв’язку і комунікацій в рамках організації і її окремих підрозділів.

8. Автоматизація адміністративно-управлінської праці на основі використання сучасних інформаційних технологій.

Таким чином, вміло скерована, селективна і логічно обгрунтована організаційна робота консультативної групи експертів може сприяти підвищенню ефективності роботи організації в цілому, що приведе, як до збільшення чистого прибутку і до утвердження організації на ринку, так і до підвищення продуктивності праці працюючих в організації. Саме управління інформаційними технологіями в організаціях дозволяє одночасно досягнути на перший погляд ніби суперечливих цілей - високої якості та низьких затрат. Адже впровадження інформаційних технологій, при умові систематичної уваги до них, відкриває широкі можливості у напрямках скорочення затрат та підвищення якості продукції.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Босак І.П. Інформаційне забезпечення управління підприємством:

економічний аспект / І.П. Босак, Є.М. Палига // Регіональна економіка. – 2007. –

№ 4. – С. 193–195.

2. Васюренко О.В. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: навч.

посіб. / О.В. Васюренко, К.О. Волохата – К.: Знання, 2006. – 463 с.

3. Денисенко М.П. Інформаційне забезпечення ефективного управління

підприємством / М. П. Денисенко, І. В. Колос // Економіка та держава. – 2006. –

№ 7. – С. 19 – 24.

4 Козак В.Г. Удосконалення системи інформаційного забезпечення

економічного аналізу / В.Г. Козак // Економіка АПК. – 2005. – № 1. – С. 66 – 70.

5. Череп А.В. Економічний аналіз: навчальний посібник / Череп А.В. – К. :

Кондор, 2005. – 160 с.