Економіка/7. Облік і аудит

Пугач А. О., Здирко Н. Г.

Вінницький національний аграрний університет, Україна.

Внутрішній державний аудит

Ефективний контроль державних фінансів не лише є важливою складовою системи управління економікою, а й запорукою фінансово-економічної стабільності та національної безпеки держави. Сучасний стан вітчизняної системи контролю державних фінансів експерти оцінюють як вкрай незадовільний. Аналіз виявлених порушень за останні роки свідчить про стійку тенденцію до збільшення їх кількості за одночасного зменшення відшкодування нанесених бюджету збитків [2].

Існують проблеми у побудові сучасної системи контролю державних фінансів, що відповідала б вимогам громадянського суспільства, була ефективною, прозорою і дієвою. Дані проблеми у своїх працях висвітлюють такі вітчизняні науковці і практики: А. Мамишева, В. Симоненка, І. Стефанюка, В. Федосова , І. Чугунова та інших. [9]

Метою дослідження є визначення основних проблем і перспектив розвитку внутрішнього державного аудиту в Україні.

Вперше про можливість застосування в Україні аудиту у сфері державного контролю заговорили у зв'язку з прийняттям Бюджетного кодексу в редакції 2001 року. Відповідно до статті 26 Кодексу керівники розпорядників бюджетних коштів мають організовувати внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечувати їх здійснення у своїх закладах й у підвідомчих бюджетних установах [1].

Під внутрішнім контролем розуміють комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності й ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог до діяльності бюджетної установи. Під внутрішнім аудитом розуміють діяльність окремого підрозділу в бюджетній установі, спрямовану на удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного й неефективного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетної установи, поліпшення внутрішнього контролю [1].

Більш детальна характеристика внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту наведено в Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 р. [2]. Згідно з Концепцією, внутрішній контроль визначено як управлінський контроль на постійній основі, тому не розглядається як окрема система органів державного й комунального секторів [2].

На відміну від внутрішнього контролю, внутрішній аудит має надавати незалежні й об'єктивні гарантії та консультації, спрямовані на удосконалення діяльності органів державного й комунального секторів, підвищення ефективності процесів управління, сприяння досягненню мети такими органами. Слід зазначити, що в інших країнах існують централізований і децентралізований варіанти побудови системи внутрішнього контролю державних фінансів. Україна тяжіє до централізованого типу системи внутрішнього контролю державних фінансів на чолі з Міністерством фінансів і підпорядкованими йому. Головним контрольно-ревізійним управлінням і Державним казначейством [1; 2]. Але Концепція передбачає проведення певних трансформацій відповідно до Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів, які мають зменшити рівень централізації й оптимізувати вітчизняну систему внутрішнього контролю державних фінансів [6]. На рис. 1 зображено дворівневу систему контролю державних фінансів, яка має бути побудована.

Привертає увагу той факт, що більшість науковців і практиків, які проводять дослідження в цій сфері, констатують, що система внутрішнього контролю державних фінансів не відповідає вимогам світових стандартів внаслідок переважного використання інспектування, яке передбачає подальший контроль за використанням і збереженням фінансових ресурсів, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності органів державного й комунального сектору, а також має фіскальну спрямованість - забезпечує виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб [9].

Безумовно, інспектування є спадком колишньої системи контролю державних фінансів і на сучасному етапі розвитку державного управління не виконує покладені на нього функції, в чому переконані й самі контролери [5]. ^: Але повна відмова від інспектування можлива лише в тому випадку, коли децентралізований рівень системи внутрішнього контролю державних фінансів буде повноцінно функціонувати. Тому на рис. 1 інспектування позначено пунктиром.

Отже, служби внутрішнього аудиту в органах державного й комунального сектору поки що не створені, відсутнє правове і методологічне забезпечення їх функціонування [5]. На фоні проведення загальної адміністративної реформи зі значним скороченням бюрократичного апарату відчувається певне нерозуміння важливості процесу створення служб внутрішнього державного аудиту, а іноді навіть і протидія йому, що й обумовлює несвоєчасне виконання запланованих етапів реформування вітчизняної системи контролю державних фінансів.

В цілому завдання, визначені в Концепції [2] і відображені в Плані заходів щодо її реалізації [3], є цілком обґрунтованими - від розробки законодавчого й методичного забезпечення порядку створення та функціонування служб внутрішнього аудиту до підготовки кадрів. Проте цими документами не вирішено низку проблем, наявність яких не дозволить досягти кінцевої мети реформування системи.

По-перше, побудова системи внутрішнього державного контролю і аудиту жодним чином не узгоджена з побудовою системи зовнішнього державного аудиту. Це не дозволяє створити єдину дієву систему контролю державних фінансів, адже неузгодженість дій в цій сфері породжує лише нові проблеми – невизначеність понятійного апарату, сфер впливу, дублювання окремих функцій тощо.

По-друге, система внутрішнього державного аудиту має певні особливості, які мають бути враховані під час її впровадження (наприклад, обов'язковість урегулювання таких аспектів, як протидія хабарництву і корупції, політика конфіденційності даних, конфлікт інтересів тощо). Крім цього, методика внутрішнього державного аудиту значно відрізняється від методики внутрішнього аудиту суб'єктів підприємництва. Отже, навчання фахівців для цієї сфери не може обмежуватися лише підвищенням кваліфікації колишніх контролерів і ревізорів, а має бути ґрунтовним.

По-третє, у суспільстві поки що не створено усвідомленого позитивного ставлення до реформ у цій сфері. Це обумовлено неналежним рівнем відкритості та прозорості інформації щодо обґрунтування й ходу реформ, яка має бути доступною для громадськості й наукових кіл (і не лише в загальній описовій формі, як це представлено на офіційному сайті Головного контрольно-ревізійне управління України).

Висновки. Вирішення зазначених проблем прискорить процес трансформації вітчизняної системи контролю державних фінансів. Створення і розвиток повноцінної системи внутрішнього державного аудиту, яка базується на наукових засадах, може стати основою сучасної системи контролю державних фінансів, що забезпечує інтереси суспільства, ставить органи влади й окре чиновників під контроль громадськості.

Список використаної літератури

1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 №2456-IV// zakonl.rada.gov.ua.

2. Про затвердження Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1601-р // zakonl.rada.gov.ua.

3. Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1601 //www.dkrs.gov.ua.

4. Звіт про результати діяльності органів Державної контрольно-ревізійної служби за січень, грудень 2009 року // www.dkrs.gov.ua.

5. Звіт про стан розвитку державного внутрішнього фінансового контролю в Україні за І півріччя 2010 року // www.dkrs.gov.ua.

6. Лімська декларація керівних принципів аудиту державних фінансів //www.ac-rada.gov.ua

7. Мамишев А. Зовнішнє оцінювання системи внутрішнього управління і контролю бюджетної установи // Фінансовий контроль.- 2010 - №7. - С. 43-45.

8. Симоненко В. Бюджетной системе Украины необходимо глубокое стационарное лечение //www.ac-rada.gov.ua.

9. Слободяник Ю.Б. Розвиток внутрішнього державного аудиту // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит.- 2011 - №5. – С. 252-256