Экономические науки/ 7.Учет и аудит

Яковишина Н.А., Кимач О.О., Соєцька І.М.

Вінницький торговельно–економічний інститут КНТЕУ, Україна

Формування спеціального фонду Державного бюджету: проблеми та шляхи їх розв'язання

Для забезпечення прозорості функціонування бюджету та можливості реальної оцінки джерел формування надходжень, за рахунок яких утримуються бюджетні установи й організації України, постало питання про включення їхніх позабюджетних коштів до складу бюджетів різних рівнів. Таким чином було створено спеціальний фонд Державного бюджету, який почав діяти з 2000 року. Проте, формальне визначення спеціального фонду та його структури в бюджетному законодавстві відсутнє. У Бюджетному кодексі України зазначено, що спеціальний фонд Держбюджету має формуватися з конкретних джерел надходжень та використовуватися на фінансування конкретних цілей, а також, що проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний період має містити пропозиції Кабінету Міністрів України щодо обґрунтування необхідності поділу бюджету на загальний і спеціальний фонди. Таким чином, за час дії спеціальних фондів так і не вирішено питання їх ролі та структуризації в бюджетній політиці. Тому насамперед потрібно визначити структуру дохідної бази спеціального фонду Державного бюджету України та напрями її вдосконалення. Актуальною проблемою є розмежування доходів державного і спеціального фондів Державного бюджету та визначення критеріїв такого розмежування.

Питання функціонування спеціального фонду Державного бюджету України досліджували В.Серск, В. Глухова, В. Гноєвий, В. Чепенко, Ц.Г. Огонь, проте комплексна оцінка дохідної бази спеціального фонду Державного бюджету держави за роки функціонування цього фонду не проводилася. У зв’язку з цим метою статті є визначення проблем побудови й напрямів удосконалення дохідної бази спеціального фонду бюджету України.

Спеціальний фонд бюджету включає бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень: гранти або дарунки, одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету; різницю між доходами й видатками спеціального фонду. Платежі за рахунок цього фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до нього на відповідну мету. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про державний бюджет України, а джерела формування спеціального фонду – окремими законами України. Проте від початку функціонування спеціальних фондів, законодавчо джерела їх формування на різних рівнях не встановлено. Отож джерела доходів спецфонду визначаються Законом України про Державний бюджет на відповідний бюджетний рік та їх структура щорічно змінюється. У зв’язку з цим виникає необхідність в розробці нормативної бази функціонування спеціального фонду Державного бюджету України та закріплення за цим фондом стабільних джерела надходжень дохідної частини зазначеного фонду.

Даний фонд містить обсяг надходжень із спецфонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних із виконанням установою покладених на неї функцій, або розподіл надання кредитів із бюджету за класифікацією кредитування бюджету. Також розпорядникам бюджетних коштів надано право проводити видатки в межах і за рахунок відповідних надходжень до даного фонду кошторису за власними надходженнями без внесення відповідних змін до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями без внесення відповідних змін до Закону про Державний бюджет. Тобто формування показників спеціального фонду Державного бюджету та його виконання фактично не контролюється парламентом і урядом, що до певної міри пояснює недовиконання показників надходжень бюджетних коштів. Проте передача коштів між загальним і спеціальним фондами бюджету дозволяється в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до Закону про Державний бюджет чи рішенням відповідної ради про місцеві бюджети, що дозволяє збалансовувати між собою дохідну і видаткову частину фондів між собою. Збільшення кількості джерел і обсягу доходів спецфонду державного бюджету відбулося за рахунок включення до нього таких загальнодержавних доходів, як надходження акцизного збору з вироблених в Україні товарів, додаткові збори на виплату пенсій, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них. Зазначені надходження за своєю природою є загальнообов’язковими, тобто такими , що забезпечують загальнодержавні потреби, тому вони повинні плануватися й обліковуватися в загальному фонді бюджету.

Проблема недовиконання плану за доходами спеціального фонду, що існує в наш час пояснюється недосконалістю системи їх планування, а також нестабільністю формування дохідної бази бюджету в цілому та спецфонду зокрема, внаслідок постійних змін планових показників протягом року. Останнім часом зазначені доходи переглядаються у середньому двічі на рік. У зв’язку з цим постає проблема в посиленні наукового обґрунтування перспективного бюджетного прогнозування і планування дохідної бази бюджету та запровадженні стратегічного бюджетного планування. Варто зазначити, що значення спеціального фонду бюджету останніми роками зменшується через збільшення в його доходах частки надходжень загальнодержавних податків і зборів порівняно із власними доходами бюджетних організацій.

Постійне збільшення у спеціальному фонді частки загальнодержавних доходів та їх спрямування на цільові видатки зменшує ресурсну частину загального фонду державного бюджету, а також послаблює контроль виконання запланованих надходжень і бюджетних програм. Отже, спецфонд втрачає своє головне призначення в частині залучення власних надходжень бюджетних установ, адже він створювався з метою обрахування й посилення цільового використання позабюджетних коштів цих установ.

Для підвищення ефективності функціонування спеціального фонду державного бюджету найближчими роками потрібно законодавчо закріпити конкретні джерела формування доходів спеціального фонду, що сприятиме стабільності його функціонування в бюджетах різного рівня. Вдосконалити планування доходів і змінити практику кількаразової зміни плану надходжень до спеціального фонду протягом року, що є основною причиною нестабільності й недовиконання доходів цього фонду на місцевому та державному рівнях; слід звернути увагу на порядок формування Державного бюджету України, а саме спочатку розраховувати його доходи, а потім планувати видаткову частину.

Таким чином, тільки за таких умов спецфонд в бюджетах різного рівня й кошторисах бюджетних установ займатиме вагоме місце. А якщо зберігатиметься практика останніх років, коли спецфонд переважно формується за рахунок відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, поділ бюджету на фонди не потрібен.

Література:

1. Бюджетний кодекс України. – Х.: ТОВ «Одісей», 2010. – 104 с.

Коткова Т.І. Операції з відкриття асигнувань головним розпорядникам коштів у частині надходжень спеціального фонду держбюджету // Казна України. – 2011.- №2. – с. 18-20.

2. Хмарук Ю.В. Проблеми формування дохідної бази спеціального фонду державного бюджету України // Фінанси України. – 2010. - №3. – с. 13-20.

3. Перепічка В.Ф.Використання бюджетних коштів: проблемні питання та шляхи їх розв’язання // Фінансовий контроль. – 2010. - №3. – с.18-23.