Економічні науки/9. Економіка промисловості

Ляхта О. В.

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Формування товарної політики ринку молочної продукції і шляхи її покращення.

В умовах ринкової ситуації головну роль при визначенні методологічних підходів формування товарної політики відіграє споживач. Молочна продукція має специфічні особливості, які впливають на процес формування товарної політики. Специфіка даної групи продуктів проявляється, з однієї сторони, в значенні його для життєдіяльності людини, з іншої в традиційності його споживання. Популярність продукції звужує межі уяви споживачів про можливості його використання. Стан товарної політики молокопереробних підприємств визначає недостатність застосування товаровиробниками складників атрибутики товару – імідж товару, упаковка, марка товару, гарантії підприємств.

Відомо, що при виборі продукту харчування споживачі звертають увагу, перш за все, на ціну, смакові якості і корисність продукту. Смакові властивості оцінюються споживачами із врахуванням раніше створених переваг, традицій споживання молочної продукції.

Специфічні проблеми формування товарної політики на ринку молочної продукції можна охарактеризувати так: звичка вузького вибору асортименту молочної продукції серед споживачів; велика кількість покупців полюбляє споживати більш ситну, а іноді жирну продукцію (напр. йогурти більшої жирності); недовіра до нової продукції (новинок) та інше.

В цілому здійснювані спроби використання маркетингових підходів при формуванні товарної політики підприємств слід оцінити, як достатньо слабкі через не систематичність проведених заходів. Дрібні товаровиробники орієнтуються в своїй діяльності в більшості на проблеми виробничого характеру.

Спеціалісти по маркетингу пропонують при розробці та здійсненні товарної політики орієнтуватися на проведені комерційною практикою підходи. Принципово важливо, особливо у відношенні товарів загального вжитку, враховувати закупівельні переваги  і задовольняти  потреби споживача. Важливо, щоб продукція місцевих товаровиробників відрізнялась серед різноманітності молочних продуктів на ринку високою якістю, відповідним смаком, зовнішнім виглядом, доступною ціною та широким асортиментом. Очевидно, що завоювати популярність продукції при низькій якості неможливо.

Причини бракованої молочної продукції можуть бути ліквідовані в процесі діяльності шляхом контрольного відстеження конкретних дільниць і підвищення відповідальності. Проблеми технологічного характеру слід вирішувати шляхом застосування більш сучасних підходів до процесів термообробки.

Слід відмітити існування проблем  в області якості молока пов’язаних зі станом поголів’я корів  в генетичному плані, що може вирішуватися на державному рівні.

Переробні підприємства можуть визначити політику в області якості за різними напрямками. Виділимо ці основні напрямки товарної політики: підвищення рівня якості до кращих вітчизняних та зарубіжних аналогів або перевищення його, забезпечення рівня якості у відповідності з вимогами нормативних документів, а також світових стандартів.

Для того, щоб враховувати споживчі властивості продуктів та потреби покупців, потрібно застосовувати маркетинговий підхід до формування товарної політики підприємства – товаровиробників, у відповідності з атрибутикою товару. До даного підходу входить: спостереження, вивчення, дослідження споживачів молочної продукції.

Психологічний портрет споживача в різних ринкових ситуаціях визначається її складовими. В різні моменти споживач висуває різні вимоги. Удосконалення товарної політики у сфері молочної промисловості можна узагальнити за наступними напрямками: а) розширення виробництва продукції різної степені калорійності; б) виробництво екологічно чистої продукції; в) виробництво конкурентоздатної продукції; г) збагачення молочних продуктів захисними властивостями; д) випуск лікувально-профілактичної продукції; е) використання на виробництві різних (не шкідливих для здоров’я людини, натуральних) наповнювачів; є) максимальне використання вторинної молочної сировини; ж) розширення асортименту, розробка товарів-новинок; з) застосування новітніх розробок у сфері розфасування і упаковки.

Розширення виробництва продукції різної степені калорійності. Даний напрямок допоможе при відповідній агітації за допомогою молочних продуктів пониженої жирності розширити долю ринку молочних продуктів. Підтвердженням цього є досвід молочної промисловості ряду європейських країн і США. Згідно досліджень в галузі здоров’я та раціонального харчування виявлено, що обезжирена молочна продукція містить меншу кількість холестерину, та за хімічним складом і харчовими властивостями дана продукція має високу харчову цінність, оптимальний амінокислотний склад та повністю засвоюється організмом.

Розробка екологічно чистої продукції є найбільш актуальним напрямком в умовах різкого погіршення екологічної обстановки в усьому світі.

Якщо продукція є високоякісною та конкурентоздатною, то вона може користуватися попитом і на зарубіжному ринку (тобто мова йде про розширення ринків збуту).

В зв’язку з вступом України до СОТ дуже важливо, щоб продукція українського виробника була конкурентоспроможною та відповідала світовим стандартам і сертифікатам якості, щоб могла конкурувати із аналогічною продукцією зарубіжного виробника і ні в якому разі не витіснялася.

Збагачення молочних продуктів захисними властивостями. Тут звертається увага на використання «біфідо-ацидофільних» бактерій в якості закваски для кисломолочних продуктів, занесення в молочну продукцію вітамінізацію готової продукції та ферментів солей мінералів. Використання даних бактерій пропонується з метою покращення здоров’я та для лікування дисбактеріозу. Статистика говорить про те, що постійний дефіцит вітамінів в нашій їжі  потребує забезпечення населення необхідною кількістю вітамінів та мікроелементів за рахунок збагачених продуктів до рівня відповідного фізіологічним потребам людини.

Випуск лікувально-профілактичної продукції. Дана група молокопродуктів призначена для лікування та профілактики таких хвороб: ожиріння, діареї, шлунково-кишкових захворювань, алергії, серцево-судинних та інших захворювань.

Використання на виробництві різних  наповнювачів. В якості наповнювачів виступають: смакові добавки, ароматизатори, згущувачі. В якості згущувача часто в молочній промисловості застосовують пектин, який має здатність знижувати радіонукліди в організмі.

Максимальне використання вторинної сировини.. При виробництві багатьох молочних продуктів утворюється сироватка, яка має до 60% сухої речовини молока і більшості його компонентів. Вона є цінною вторинною сировиною і її слід переробляти на харчові та  кормові продукти. 

Застосування новітніх розробок у сфері розфасування і упаковки. Сучасна упаковка повинна відповідати вимогам щодо зберігання продуктів, мати хороший зовнішній вигляд, бути міцною, легкою, зручною у використанні.

Розширення асортименту, розробка товарів-новинок. Ключовим аспектом ринкової орієнтації підприємств є дослідження, аналіз і розробка перспективних потреб. Слід розширити асортимент національних молочних продуктів, сирків з різними фруктовими добавками. Спектр розробок нових молокопродуктів достатньо широкий.

Основні напрямки розвитку товарної політики можна позначити наступним чином: розширення асортиментного ряду за рахунок змін властивостей виду; заглиблення по видам продукції, яка виготовляється; розробка продуктів нової консистенції.

Пропонуємо загальні напрямки товарної політики місцевих товаровиробників на основі аналізу діючої товарної політики і специфічних проблем  з урахуванням світового досвіду молочної промисловості.

В галузі якості продукції: - удосконалення принципів термічної обробки молока і сиру; - дотримання санітарно-гігієнічного контролю; - посилення контролю за дотриманням технологічних режимів приготування продуктів.

В галузі асортиментної політики: - розширення виробництва натуральної продукції; - виробництво продукції із захисними властивостями; - розширення виробництва продукції із пониженою жирністю; - широке використання у виробництві молочних продуктів натуральних наповнювачів; - удосконалення регулярного виробництва національних молочних продуктів.

В галузі ринкової атрибутики товарів: - формування іміджу підприємства та продукції; - застосування сучасних видів обладнання по виробництву матеріалу для упаковки та використання на його основі сучасних видів упаковки.

Напрямки товарної політики включають в себе задачі збалансованості асортименту потребам населення, рішення пов’язані з ринковою атрибутикою товару, підвищення конкурентоспроможності підприємств, які вирішуються в межах корпоративної стратегії. Товарна стратегія підприємств повинна бути спрямованою на залучення додаткових сегментів ринку, розширення частки ринку. Із досліджень видно, що основні напрямки зусиль підприємств в галузі формування товарної політики, обумовлені стратегіями інтенсивного росту різними шляхами.

Література:

1. Абраміашвілі Г. Г. Проблеми міжнародного маркетингу / Г. Г. Абрамішвілі – М.: Міжнародні відносини , 1999. – 168 с.

2. Бакаєв Л.О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями: Навчальний посібник / Л. О. Бакаев – К.:КНЕУ. – 2000. – 151 с..

3. Базел Р.С. Інформація і ризик в маркетингу / Р. С. Базел, Д. Ф. Кокс, Р. В. Браун – М.: Фінстатінформ, 2005. – 214 с.

4. Букерель Ф. Вивчення ринків / Академія ринку: Маркетинг / Переклад з французького – М.: Економіка, 1997. – с. 267.

5.Галак І.М. Залучення інвестиційних ресурсів на молокопереробні підприємства / І. М. Галак // Економіка АПК.2007 - № 3 - С.82-85.

6.Гамма Т.М. Чинники максимізації прибутку на підприємствах молочної галузі / Т. М. Гамма// Економіка: проблеми теорії та практики. Вип.. 1896 в 5 т. Том ІІІ.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2008.- с. 779.