Ковчин Н. А., канд. пед. наук,

науков. співр. Інституту

педагогіки НАПН України

Роль елективних курсів з географії в оптимізації навчального процесу в профільній школі.

В оптимізації навчального процесу важливим етапом є практичне застосування моделі елективних курсів з географії в профільній школі.

Впровадження елективних курсів з географії, створення профільних класів і шкіл в сучасних умовах залежить від конкретних умов існування того чи іншого загальноосвітнього навчального закладу: умови регіонального розвитку, що позначається на спрямованості профілізації; кадрове забезпечення школи, національно-культурні особливості й традиції населення, яке живе на відповідній території тощо. Вивчення практичного досвіду показує, що профілювання навчання у школах часто здійснюють «під учителя». Результати аналізу бесід з учителями шкіл показали, що деякі з них, працюючи в профільних спеціалізованих класах, керуються навчальними програмами для спецшкіл та спецкласів, які були опубліковані в предметних журналах, створюються авторські програми.

Для даного дослідження важливим є аналіз та з’ясовування оцінки і ставлення педагогів до стану впровадження профільного навчання у старшій школі. Анкетування та опитування вчителів свідчать, що значні труднощі викликає методика відбору дітей у класи з поглибленим вивченням окремих предметів. Більшість учителів (70 %) назвали основним критерієм відбору учнів їхній рівень успішності у навчанні. Водночас лише 11 % учителів засвідчили, що в їхніх школах відбір здійснюється на основі результатів поглибленого всебічного дослідження інтелектуальних здібностей учнів. Такий підхід до відбору старшокласників у профільні й спеціалізовані класи призводить до негативних наслідків. Так, наприклад, здійснений у деяких школах, відбір учнів у математичний клас за інтересами призвів до того, що одна третина учнів повністю не справлялася з програмою для спеціалізованих класів. Серед решти учнів для деяких з них програма все ж виявилась важкою, і тільки витрата значних зусиль і часу уможливила засвоєння її змісту. Це свідчить про те, що відбір та об’єднання старшокласників у відповідні типологічні групи був недосконалим, не було враховано всі критерії, необхідні для відбору для профільного навчання учнів.

В умовах профільного навчання загострюється проблема наступності в освіті, зокрема, між загальноосвітніми і вищими навчальними закладами. 25% педагогів вважають, що такої наступності немає. Така ситуація знижує можливості профільної підготовки учнів та ускладнює процес індивідуалізації розвитку пізнавальних можливостей, пізнавальної активності й мотивів навчальної діяльності. В процесі організації профільного навчання однією з проблем диференціації, на думку педагогів, є проблема визначення місця шкільного психолога у навчальному процесі, оскільки пізнавальні можливості старшокласників постійно змінюються.

Профільна (зовнішня) диференціація навчання старшокласників тісно пов’язана з внутрішньою (рівневою). Це потребує відповідного навчально-методичного забезпечення, яке б враховувало різний розвиток пізнавальних можливостей, інтересів, нахилів, що проявляються у рівні засвоєння знань, опанування вмінь та мотивації до навчання. Наявність такого дидактичного забезпечення підвищує ефективність профільного навчання старшокласників.

Ефективне впровадження профільного навчання потребує подальшого дослідження його психолого-педагогічних аспектів, впровадження розроблених моделей в практику навчання.

При формуванні профільних груп, класів для вивчення географії за елективними курсами, однією з головних проблем є визначення критеріїв, за якими учні об’єднуються в ті чи інші групи.

П. Сікорський вказує, що психологічною основою такого об’єднання є генотип людини, її індивідуалізований тип пізнавальної та емоційно-вольової сфер. Важливим є ствердження вченого, що типологічне формування учнів не є статичним, а також те, що особистість можна досліджувати лише у процесі навчання, з використовуванням якомога більшої кількості різних прийомів і методів, у тому числі і з залученням психологічних служб [3]. Близькою є позиція А. Кірсанова [2], який виділяє такі критерії об’єднання учнів у типологічні групи: особливості пізнавальної діяльності, емоційної і вольової сфери, ставлення до учіння, інтереси, схильності й особисті якості.

С. Максименко та В. Андрієвська пропонують інший критерій об’єднання учнів у типологічні групи – рівень розвитку розумових здібностей як індивідуально-психологічних якостей особистості, що є умовами успішного здійснення певної діяльності й сталої позитивної динаміки оволодіння знаннями, уміннями і навичками.

С. Тищенко слушно стверджує, що найсприятливіші умови для формування здібностей створюються у процесі профільного особистісноорієнтованого навчання і виховання учнів [1].

В основу розробляння нашої методики діагностики пізнавальних можливостей для організації профільного навчання було покладено системно-структурний підхід, згідно з яким мислення розглядається не як певна кількість окремих прийомів інтелектуальної діяльності, а як складна система, що має свої основні компоненти: мотиваційний (стимул діяльності), змістовий (знання) і операційний (способи діяльності), які взаємопов’язані між собою [3,4].

При формуванні моделі діагностичної методики ми виділили основні критерії для діагностування пізнавальних можливостей: вихідні знання, операції мислення (розумові вміння) і мотиви навчальної діяльності.

Отже, реалізуючи нашу модель профільного навчання з географії за елективними курсами для діагностики інтересів, схильностей, пізнавальних можливостей старшокласників ми розробили комплексну методику, яка поєднує педагогічний та психологічний компоненти. Педагогічний компонент комплексної діагностичної методики дозволяє діагностувати рівень вербальних розумових умінь, рівень мотивації навчальної діяльності вцілому та вивчення географії, зокрема. Психологічний компонент дозволяє визначити рівень невербальних розумових операцій, уваги, пам’яті.

Для перевірки ефективності впровадження елективних курсів з географії в практику навчання в профільній школі досліджувались динаміка показників рівня пізнавальних можливостей: інтелектуальних умінь, навичок, знань, мотивації навчання, аналізувалась кількість випадків переходу учнів до іншого (паралельного класу). Організація навчання за елективними курсами реалізовувалась в експериментальних класах, були також визначені контрольні класи, де навчання відбувалось за традиційними методами.

Результати експерименту показує, що в експериментальних класах після першого року навчання відмічається значне зростання показників засвоєння знань з географії, рівня сформованості інтелектуальних умінь, а також мотивації навчальної діяльності, інтересу до навчання. У контрольних класах усі ці показники значно нижчі, набагато менше виражені темпи зростання, середній показник мотивації навчальної діяльності не має тенденції до зростання, а у багатьох учнів має тенденцію до зниження.

Отже, впровадження елективних курсів з географії сприяє розвитку пізнавальних можливостей, особистісному зростанню старшокласників та їх успішній адаптації до умов навчання в профільній школі.

Література

1. Кирсанов А. А. Педагогические основы индивидуализации учебной деятельности учащихся : дисс. ... доктора пед. наук / Кирсанов А. А. – Л., 1982. – 434 с.

2. Корчуганова І. П. Діагностика інтелекту як складова відбору учнів у профільні гімназійні класи : методичні рекомендації / І. П. Корчуганова // Практична психологія. – Суми, 1992. – С. 194–196.

3. Сікорський П.І. Теоретико-методологічні основи диференційованого навчання. Львів, : Каменяр, 1998. – 196с.

4. Советский энциклопедический словарь. –М. 1987.