Квасній Л.Г., Татомир І.Л.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

УПРАВЛІНСЬКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В УКРАЇНІ

Інтеграція освіти і науки є важливим фактором підвищення ефективності та якості вищої освіти, а отже, її конкурентоспроможності на європейському та міжнародному ринку освітніх послуг. Поєднання дослідницьких і навчальних програм у сучасному університеті є важливим принципом Болонського процесу і реалізується у таких аспектах:

· підвищення якості навчання (з використанням етапу дослідження);

· отримання ВНЗ альтернативних джерел прибутку;

· перехід до “діалогового” процесу навчання (реалізація моделі “суб’єкт-суб’єкт” у взаємовідносинах “викладач-студент”);

· розширення можливостей працевлаштування для випускників ВНЗ, які брали участь у дослідницьких проектах на замовлення суб’єктів різних секторів економіки: державного, підприємницького, або неприбуткового.

Реалії сьогодення свідчать, що практично всі сфери життя сучасної людини зазнали суттєвих змін внаслідок впливу комп’ютерних та інформаційних технологій. Сфера освіти також не стала винятком. У січні 1987 року, була заснована Європейська асоціація університетів дистанційного навчання (EADTU) для сприяння співробітництву між європейськими організаціями відповідного профілю. На сьогоднішній час до Європейської асоціації університетів дистанційного навчання входить 21 член від 19 країн, які забезпечують дистанційне навчання більше 2 млн студентів.[1] Вказана тенденція притаманна не лише розвиненим країнам. Цим шляхом ідуть і країни Азії, Африки, Латинської Америки.

Питання використання новітніх технологій в навчальному процесі відповідно до вимогог Болонського процесу, необхідність якого вже усвідомили розвинені країни світу, нині є дуже важливим для України. Справа в тому, що життя вимагає здійснення докорінних економічних, державно-правових та технологічних змін в промисловості та сільському господарстві, а також у світогляді суспільства. На думку провідних вчених, як вітчизняних, так і зарубіжних, криза економіки має бути використана для будівництва нової структури господарства на абсолютно нових принципах господарювання, а отже і навчання.

Метою використання новітніх технологій навчання є підвищення якості і забезпечення доступності освіти на рівні європейських стандартів. Актуальними завданнями на цьому шляху є наступні:

· Розвиток системи освіти протягом всього життя людини. Одним із напрямків тут виступає розвиток дистанційної освіти, яка може бути доступна максимальній кількості громадян і здатна забезпечити належну якість освіти.

· Інтеграція освіти і науки, що є необхідною умовою забезпечення якості освіти та її поступального розвитку.

В Україні розроблено і затверджено Державну цільову науково-технічну та соціальну програму “Наука в університетах” на 2008-2012 роки. Практика сьогодення показує, що розвиток дистанційної освіти в Україні поки що відстає від світового і європейського рівня, залишаючись переважно у сфері спеціалізованих курсів за окремими напрямками (мовні, бухгалтерські тощо). На рівні вищої освіти дистанційне навчання стає одним із сучасних напрямів розвитку освіти. Нові технології навчання, котрі стали можливими завдяки Інтернету, вимагають також нових стандартів вимірювання якості, які дещо відрізняються від стандартів, що використовуються для традиційних програм.

Отже, розвиток системи дистанційної освіти в Україні вимагає розробки і прийняття відповідної Концепції, на основі якої повинна бути створена Програма на наступні роки, в якій потрібно передбачити виконання конкретних завдань, а саме:

· використання нормативно-правового, організаційного, науково-методичного, інформаційно-телекомунікаційного, матеріально-технічного, кадрового, економічного та фінансового забезпечення системи дистанційного навчання;

· удосконалення системи управління в системі дистанційного навчання шляхом розширення мережі її центрів;

· забезпечення контролю якості в системі навчання за рахунок впровадження на практиці технологій дистанційного навчання;

· забезпечення професійної підготовки та психологічної підтримки окремих груп населення (безробітних, громадян з особливими потребами, військовослужбовців строкової служби тощо).

Можна виділити основні чинники, від яких залежить майбутнє електронної освіти в школах. По-перше, потрібно створити інфраструктуру в школах. Це не лише комп'ютерна мережа, Інтернет, але й ліцензійне програмне забезпечення, і сервер, які забезпечать роботу всієї системи, і фахівець з інформатизації. По-друге, необхідна бібліотека електронних об'єктів. Її створенням можуть займатися видавництва та їх автори. По-третє, треба підвищувати кваліфікацію вчителів з інформатизації.

Література:

1. http://europa.eu/documents/index_en.htm

2.Преподавание в сети Интернет: Учеб. пособие / Ответ. ред. В.И. Солдаткин. – М.: Высшая школа, 2003. – С. 163.

3. Сисоєва С.О. Проблеми дистанційного навчання: педагогічний аспект // Неперервна професійна освіта: Теорія і практика. – Випуск ІІІ-IV. – 2003. – С. 81.

4. http://www.UNESCO.org/education/information/wer/index/htm