Педагогічні науки/ 5.Современные методы преподавания.

Канд. пед. наук, доц. Ягеніч Л.В.

Кримський державний медичний університет

ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ АДЕКВАТНОЇ САМООЦІНКИ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНОГО АУДІЮВАННЯ

Проблема формування самооцінки є актуальною і необхідною для вивчення. Сьогодення зорієнтоване на формування успішного фахівця, який може і вміє зорієнтуватися в ситуації та адекватно прореагувати на зовнішні обставини. Велика увага окресленій тематиці приділяється у Матеріалах Ради Європи [6]. Важливу роль у розвитку медичної сфери відіграють майбутні лікарі, які повинні володіти навичками та вміннями професійного спілкування іноземною мовою (ІМ), особливо англійською, яка є визнаною мовою міжнародних ділових відносин. Усне іншомовне спілкування працівників медицини є невід’ємною частиною їхньої професійної діяльності. Зокрема, аудіювання є тим видом мовленнєвої діяльності, який допомагає сприймати і розуміти усне мовлення. У вітчизняній методиці викладання іноземних мов дослідники уже зверталися до проблеми покращення процесу навчання іншомовного аудіювання (В.В.Черниш, С.В. Гапонова) з урахуванням індивідуального рівня розвитку психофізіологічних механізмів кожного студента.

На перших курсах слід звертати особливу увагу на навчальну діяльність. Її внутрішня структура виглядає наступним чином: дія є одиницею діяльності, а операції – способи реалізації дії. Дія як морфологічна одиниця може стати самостійною діяльністю і, навпаки, перетворюватися в операцію.

Зазначимо, що у діяльності (дії) завжди є чітко визначена мета [2], та визначаються етапи: планування (організація), аналіз, рефлексія [2, с.96]. На етапі аналізу, слідом за Л.М.Фрідманом та Є.І.Машбіцом, вбачаємо сукупність дій (операцій), які потрібні для досягнення мети при виконанні завдання – все це призводить до його “способу вирішення” (термін І.О.Зимньої). Спосіб вирішення співвідноситься із суб’єктивними характеристиками учня і визначає не лише вибір та послідовність операцій, але й загальну стратегію виконання.

Все вище сказане має безпосереднє пов’язано з особистісно-діяльнісним підхідом у процесі навчання англійської мови, що передбачає готовність до вирішення навчальних проблем, зміну ролі вчителя, рефлексію, прагнення до постійного самовдосконалення – всі ці характеристики ми вкладаємо в поняття сучасної тенденції освітньої автономії студента в умовах безперервності та наступності навчального процесу, яка окреслена нами серед сучасних світових тенденцій процесу іншомовної освіти (Л.В.Ягеніч 2003).

Будь-який контроль є формою оцінювання. Для нашого дослідження актуальними є три види контролю: поточний, рубіжний (тематичний), підсумковий [2, 4, 3]. Поточний контроль здійснюється на всіх мікроетапах вивчення теми і передбачає самооцінювання аудитивних вправ. Поточний контроль є джерелом безперервного збору інформації про досягнення студентів в іншомовному навчанні аудіювання, що викладач враховує під час планування курсу та при здійсненні зворотнього зв’язку зі студентами. Поточний контроль особливо важливий для аудитивної компетенції, тому що його значущість полягає в тому, що він спрямований на покращення навчання, але можливе перебільшення ролі зворотного зв’язку. Зворотний зв’язок працює лише тоді, коли студент є здатним: а) помічати, тобто він уважний, вмотивований і знайомий із формою, в якій надходить інформація; б) сприймати, тобто “не тоне” в інформації, а здатний її запам’ятовувати, організовувати і персоналізовувати; в) інтерпретувати, тобто має достатні знання та усвідомлення того, що потрібно зрозуміти; г) засвоювати інформацію, тобто має час, належне спрямування та можливість для обдумування, узагальнення, що впливає на запам’ятовування нової інформації. Це передбачає самоуправління, контролювання учнем власних навичок та вмінь і розвиток способів застосування зворотного зв’язку [2]. Самоуправління навчальним процесом та самоконтроль здобутих знань є складниками СК, отже, при її формуванні в процесі оволодіння іншомовним аудіюванням слід особливу увагу приділяти поточному контролю.

Рубіжний [4], або тематичний контроль [3], як правило, проводиться після опанування програмової теми. Зазначимо, що учень себе оцінює не лише в контрольних листках, але після виконання кожної вправи або в усній, або в письмовій формах, відповідно до виду вправи.

Отже, постає проблема періодичності проведення контролю зовнішнього та самоконтролю. Ми погоджуємося, що рефлексія, де ми беремо до уваги лише елемент оцінювання, відбувається перед початком діяльності, у процесі діяльності і після завершення цієї діяльності [5]. Тобто, студента потрібно навчити обдумувати, аналізувати кожен крок у діяльності, оскільки існує проблема завищеної / заниженої самооцінки, що в обох випадках не є позитивним фактором в процесі навчання.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гальскова Н.Д., Никитенко З.Н. Европейский языковой портфель. Знакомство с языками (для детей 6-10 лет): В 3 ч. / Под ред. М.М. Абовьяна, К.М. Ирисхановой. – М.: МГЛУ, 2003. – 42 с.

2. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. вид. С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

3. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: Методичні рекомендації / За ред. М.Н.Бабік, О.Я.Савченко, Т.М.Байбара, М.С.Вашуленко. – К.: Початкова школа, 2003. – 128 с.

4. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах у структурно-логічних схемах і таблицях: Навчальний посібник / Укладачі С.Ю. Ніколаєва, С.В. Гапонова. – К.: Ленвіт, 2004. – 208 с.

5. Common European Framework of Reference for Language: Learning, Teaching, Assessment. – Cambridge: Cambridge Univ. Press, 2001. – 260 p.