Филологические науки /1. Методика преподавания языка и литературы

Методика вивчення латинських фразеологізмів у немовних вузах

Балалаєва О.Ю., Щербатюк М.М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Важливою умовою успішного вивчення та засвоєння дисциплін зі спеціальностей ветеринарно-медичного профілю та отримання студентами всебічної професійної підготовки є їх термінологічна грамотність, основи якої закладаються курсом латинської мови. Оволодіння основами латини надає студентам можливість правильно читати, писати і перекладати латинські анатомічні, фармацевтичні та клінічні терміни, допомагає свідомо сприймати й опановувати медичну номенклатуру. Навчання термінологічної латини означає також створення передумов для усвідомленого засвоєння терміноелементів греко-латинського походження, що увійшли у відповідні субмови медицини та біології.

Основним завданням курсу “Латинська мова та основи ветеринарної термінології” є навчити студентів термінологічної латини, функціонуючої в медицині та суміжних з нею загальнобіологічних науках, допомогти набути практичних умінь та навичок використання фахової латиномовної термінології у навчальній, науковій та виробничій діяльності.

Закладаючи основи для подальшого самостійного оволодіння студентами професійної термінології, курс виконує водночас і важливі загальноосвітні та виховні завдання. Загальноосвітні завдання курсу полягають у розширення лінгвістичного світогляду студентів, у підвищенні їх загальної мовної культури шляхом удосконалення навичок нормативного вживання інтернаціоналізмів греко-латинського походження.

Виховне та загальноосвітнє значення також має знайомство студентів з історією виникнення латинської мови, її значенням у розвитку європейської культури та науки, вивчення афоризмів, крилатих та спеціальних висловів.

На ветеринарному факультеті Національного університету біоресурсів і природокористування України латинська мова вивчається на першому курсі (лексичний мінімум становить 800 одиниць, фразеологічний мінімум – 100 одиниць). Цікавою є методика навчання фразеологічної латини не шляхом механічного запам’ятовування, а через творче опрацювання античної афористичної спадщини. Прикладом таких філософсько-лінгвістичних штудій може бути робота студентки-першокурсниці Щербатюк Марії:

“Часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними – Tempora mutantur et nos mutamur in illis. Для кожної людини дуже важливо не загубитися в бурхливому коловороті життя. Найголовнішою справою – nervus rerum є пізнати самого себе – Cognosce te ipsum! і зробити правильний вибір за власним бажанням – de motu proprio.

Отже, Alea iacta est – жереб кинуто. Для мене починається нове життя – Incipit vita nova. Я студентка! Я майбутній ветеринарний лікар! Я навчаюсь в університеті – alma mater, про яку я мріла. Розумію, що шлях мій нелегкий, що необхідно буде пройти через терни до зірок – Per aspera ad astra.

Ми навчаємося не для школи, а для життя – Non scholae, sed vitae discimus. Знання, які ми отримаємо в університеті, допоможуть нам стати професіоналами своє справи, адже знання – це сила – Scientia potentia est.

Коріння науки гірке, а плоди солодкі – Radices litterarum amarae sunt, fructus dulces. То ж я налаштовую себе на довгу клопітку працю, тому що Labor omnia vincit – Праця все перемагає. Головним правилом для себе я обрала слова Горація Carpe diem! – Лови день!, щоб не відкладати на завтра те, що маю зробити сьогодні.

Один день – це сходинка на стежці життя – Unus dies gradus vitae est. Цією стежкою ми крокуємо разом зі своїми однокурсниками. Мені б хотілося звернутися і до них: одна ластівка весни не робить – Una hirundo non facit ver. Наша сила в колективі: згуртованому, дружному, де всі допомагають один одному. Адже лікар для лікаря друг – Medicus medico amicus est; при злагоді невеликі справи ростуть, а при незгоді великі справи руйнуються – Concordia parvae res crescunt, discordia maximae dilabuntur. Однокурсникам хочу порадити:

Disce sed a doctis, indoctos ipse doceto – у знаючих навчайся, а незнаючих сам навчай;

Doctior magis eris, si quod nescis, quaeris; si numquam quaeris, raro magister eris – будеш розумнішим, якщо запитуватимеш про те, чого не знаєш; якщо не запитуватимеш, то навряд чи будеш магістром.

Особисто у мене не викликають сумніву слова Гіппократа: Omnium artium medicina nobilissima est – з усіх наук медицина – найблагородніша. Лікар – друг і слуга хворих – Medicus amicus et servus aegrotorum est. Я дуже люблю тварин і хочу допомагати їм бути здоровими. Розумію, що для цього мені необхідні знання з багатьох наук – анатомії, фізіології, фармакології, клінічних дисциплін. Разом з тим, я пам’ятаю, що непрохідним є шлях в медицині без латинської мови – Invia est in medicina via sine lingua Latina. Взагалі, немає науки без латини – Nulla est doctrina sine lingua Latina. Тому звертаюся до своїх однокурсників – Discite linguam Latinam! До справи – Ad rem!”

Література:

1. С.П. Гриценко, Т.Б. Гриценко, І.І. Вакулик, О.Ю. Балалаєва. Lingua Latina veterinaria. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 540 с.

2. А. Козовик, Л. Шипайло Lingua Latina medicinalis: Підручник латинської мови. – К.: Вища шк., 1993. – 248 с.

3. Литвинов В.Д., Скорина Л.П. 500 крилатих висловів. – К., 1993. – 384 с.