Филологические науки/1. Методика преподавания языка

Поліщук А.В., ст. викл.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Комунікативний підхід у формуванні граматичної компетенції у студентів в умовах немовного ВНЗ

Розвиток комунікативних умінь та навичок неможливий без оволодіння таким мовним засобом реалізації усного і писемного мовлення - як граматика. Тому, граматична компетенція – здатність організовувати речення для передачі змісту – є центральною в комунікативній компетенції. Проте знання граматичного (як і лексичного) матеріалу ще не забезпечує комунікативних навиків, оскільки необхідно вміти ще й оперувати цим матеріалом, вдало використовуючи його спілкуванні.

Організація процесу навчання граматичній компетенції потребує особливої уваги і, передбачає, підбір, укладання, та виклад нового матеріалу, починаючи із коротких речень, смислова частина яких представлена окремими словами (напр., Wood is a renewable resource) та закінчуючи численними складними реченнями. Наприклад: However, it is possible that a forest can be managed in such a way that a modest timber crop may be harvested indefinitely year after year if annual harvest and the losses due to fire, insects, diseases, and other destructive agents are counterbalanced by annual growth.

Основні принципи, які варто враховувати:

1. Комунікативна роль граматичних категорій. Має братись до уваги, в першу чергу, їх роль як носіїв загальних значень. Наприклад, вживання минулого часу при описі минулих подій.

2. Усне мовлення, тексти на аудіювання та автентичні письмові тексти можуть бути градуйованими до певного ступеня за граматичною складністю, але мають знайомити студентів з новими структурами та категоріями, що сприятиме їх швидшому засвоєнню та активному застосуванню.

3. Послідовність формування відповідних граматичних навичок також має враховуватись при плануванні розвитку мови.

Ці принципи описані в “Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти”, які не можуть замінити граматичних довідників або запропонувати жорстку систему викладання, проте дають поради для прийняття рішень самими викладачами.

Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, встановити: а) основу, на якій відбираються і систематизуються граматичні елементи, структури, процеси та зв'язки; що подаються в автентичних текстах; б) як правильно пояснити студентам їх значення; в) систему вправ з активізації комунікативного вживання цих граматичних структур.

Студенти можуть формувати свою граматичну компетенцію: а) ознайомлюючись з новим граматичним матеріалом в автентичних текстах, де він зустрічається; б) через включення нових граматичних елементів, категорій, структур, правил і т.д. у тексти, які спеціально складені для демонстрації їх форми, функції та значення; в) через презентацію унаочнень, таблиць, форм і т.д., з наступним поясненням і виконанням некомунікативних вправ.

У некомунікативних вправах використовуються деякі або всі із означених видів вправ: а) заповнення пропусків; б) побудова речень за даною моделлю; в) множинний вибір; г) вправи на заміну категорій (трансформацію) (напр., однина/множина, теперішній/минулий час, активна/пасивна форма і т.д.); д) об'єднання речень; є) переклад зразків речень з однієї мови на іншу; ж) запитання та відповіді, що включають використання відповідних структур; з) мовні граматично-спрямовані вправи.

Насправді, як показує практика, через відсутність реальної комунікації на заняттях навіть студенти із досить високим рівнем теоретичних знань відчувають труднощі у вираженні своїх думок. Отже, більш продуктивне засвоєння граматичного матеріалу доцільно проводити в навчально-мовленнєвих ситуаціях. Навіть на першому етапі - пред'явленні мовного зразка – доцільно демонструвати нові форми і конструкції як такі, що мають певні функціонально-комунікативні ролі у спілкуванні. На II етапі - тренувальному - формування мовленнєвих граматичних навичок краще проводити в типових мовленнєвих ситуаціях і варіювати умови спілкування, що вимагає адекватного граматичного оформлення висловлювання. Тренувальні вправи самі по собі не розвивають уміння брати участь у спілкуванні. Тому необхідно розвивати навички спонтанної комунікації відповідно до потреб ситуації, а для цього потрібна система комунікативно-орієнтованих вправ. На III етапі - вживання у мовленні - здійснюється остаточне формування граматичних мовленнєвих умінь і навичок. Вправи на цьому етапі повинні мати, перш за все, комунікативну направленість (комунікативні завдання, навчальні та життєві мовленнєві ситуації, комунікативні ігри). Вони повинні бути максимально наближені до реального спілкування, коли зміст мовлення не треба придумувати і не потрібно грати якоїсь ролі. Це такі завдання, які звернені до самого студента та передбачають використання його життєвого досвіду.

В умовах комунікативного підходу в навчанні іноземній мові методи і прийоми навчання граматичному матеріалу повинні базуватися на наступних принципах: принцип ситуативності, функціональності, мовленнєвої та розумової активності, новизни, індивідуальності. Комунікативно-орієнтоване навчання граматиці дозволяє підвищити мотивацію, розширює експресивні можливості мовлення і додає природності висловлюванням студентів.

На саміті європейських країн, що входять до Болонської співдружності, 19 травня 2001 року у Празі було виділено важливі елементи Європейського простору вищої освіти, а саме: мотивоване залучення студентів до навчання; постійне навчання протягом усього життя; сприяння підвищенню привабливості та конкурентоспроможності європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу.

Для оптимізації навчального процесу надзвичайно доцільним є використання нових форм та методів викладання, а саме – нових інформаційних технологій. Це допомагає реалізувати комплексний підхід у навчанні, забезпечує індивідуалізацію навчання з урахуванням здібностей студентів, їхнього рівня підготовки, схильностей і т.д. При навчанні граматиці варто виконувати якнайбільше навчальних тестових завдань, особливо на ІІ-му – тренувальному етапі, а також з метою контролю та оцінювання знань. Все це активує розумову діяльність студентів, формує їх позитивне ставлення до іноземного мовлення, а також забезпечує об’єктивність результатів тестування.

Література:

1. Гальскова Н.Д. Педагогическое сотрудничество в контексте современной модели обучения иностранным языкам // Обучение иностранному языку как коммуникативному взаимодействию. Сб. научн. тр. Вып. 443. - М., 1999.

2. Крутских А.В. Коммуникативно-направленное обучение грамматике на продвинутом этапе в гуманитарно-лингвистической гимназии // ИЯШ.-1996.-№6.

3. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению.- М.,1989.

4. Прокопенко Н.П. Формування іншомовної комунікативної компетенції у навчанні граматиці англійської мови студентів напряму підготовки “Міжнародна економіка“ та “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності“.intkonf.org/prokopenko-np-formuvannya-inshomovnoyi-komunikativnoyi-kompetentsiyi-u-n...

5. Мойсеєнко Н.В. Комунікативно орієнтоване викладання граматики. www.pdaa.com.ua/np/pdf/5.pdf

6. Ковальська Н.В., Шматок Т.Г. Активізація процесу навчання граматичному аспекту англійського мовлення з використанням навчальних тестових завдань. www.iai.donetsk.ua/_u/iai/dtp/CONF/1_2005/articles/stat44.html - 7k

7. C.J. Brumfit, K. Johnson. The Communicative Approach in Language Teaching. - Oxford University Press, 1991.