УДК 371.3

Экология / Экологические и метеорологические проб­лемы  больших городов и промышленных зон

Крюковська О.А. к.т.н., доц., Левчук К.О. к.т.н., доц.

Дніпродзержинський державний технічний університет (ДДТУ), Україна

 

Екологічна проблема міста Верхньодніпровськ

 

Місто розташоване у північно-західній частині Дніпропетровської області, на узбережжі Дніпродзержинського водосховища, являється адміністративним центром однойменного району. Житловий фонд міста складається з 3366 будинків комунальної і приватної власності загальною площею 339 тис.м. На початок 2013р. у Верхньодніпровську проживало 16,7 тисяч жителів [1].

Місто має досить значний промисловий потенціал – 8 промислових підприємств, 2 фабрики, автотранспортне підприємство, друкарня, вони спеціалізуються в галузі машинобудуванні, промисловості будівельних матеріалів, харчопереробній галузі, випускають швейні вироби і взуття. Всього за рік промислові підприємства міста відправляють споживачам в Україні, у ближнє і дальнє зарубіжжя продукції більш як на 100 мільйонів гривень. Окрім цього, працює кілька десятків майстерень та ательє, які ремонтують побутову техніку, надають різноманітні послуги населенню [1].

У Верхньодніпровську діють 4 загальні середньо-освітні школи, аграрний технікум Дніпропетровського аграрного університету, професійно – технічне училище, школа робітничої молоді, дитячо-юнацька спортивна школа, спеціалізований навчально – реабілітаційний центр, 5 дитсадків. Функціонують в місті поліклініка, районна лікарня, 10 аптек. Широко відомий в Україні Верхньодніпровський кардіологічний санаторій „Славутич ім. Б.Пашковського“.

До послуг жителів і гостей міста є районний будинок культури майже з двома десятками самодіяльних колективів, три з яких удостоєні звання народний, Палац дитячої та юнацької творчості, музична школа, районна бібліотека та бібліотека для дітей. Діє - краєзнавчий музей. Інформаційне забезпечення мешканців міста здійснюють газети «Придніпровський комунар» та місцеве кабельне телебачення.

Потреби мешканців у різноманітних товарах забезпечує досить розгалужена торгівельна мережа, яка налічує 74 магазини, безліч кіосків, більше десятка кафетеріїв; працює постійно діючий ринок.

Але в той же час Верхньодніпровськ має значні екологічні проблеми: забруднення токсичними, побутовими відходами внаслідок техногенного перевантаження; забруднення стічними водами великих і малих рік; розвиток екзогенних процесів (просідання поверхневих ґрунтів); недостатньо встановлений в місті рівень екологічної свідомості, освіченості та культури; вплив факторів довкілля на здоров’я населення.

Усе більший вплив на навколишнє середовище міста складають тверді побутові відходи (ТПВ), обсяги утворення яких постійно зростають.

Загалом, відходами називаються продукти діяльності людини в побуті, на транспорті, у промисловості, не використовувані безпосередньо в місцях свого утворення і які можуть бути реально або потенційно використані як сировина в інших галузях господарства або в ході регенерації. Відходами виробництва  є залишки матеріалів, сировини, напівфабрикатів, що утворилися в процесі виготовлення продукції й які повністю або частково втратили свої корисні фізичні властивості. Відходами виробництва можуть вважатися продукти, що утворилися в результаті фізико-хімічної переробки сировини, видобутку й збагачення корисних копалин, одержання яких не є метою даного виробництва. Відходи споживання - непридатні для подальшого використання по прямому призначенню й списані у встановленому порядку (машини, інструменти, побутові вироби). За можливістю використання, розрізняються відходи, що утилізуються та не утилізуються.

Ситуація у м. Верхньодніпровську з утворенням та вивезенням ТПВ протягом певного часу залишається кризовою, викликає стурбованість і потребує термінових цілеспрямованих дій щодо її вирішення. На території міста утворилося більше ніж 50 стихійних звалищ, на яких накопичилося близько 2 тис. м3 ТПВ, будівельного сміття та листя. Купи сміття, що не вміщується в існуючий парк контейнерів міста, кількість яких розрахована на норму утворення твердих побутових відходів – 1,3 м3, сприяють розповсюдженню гризунів, збудників хвороб, погіршенню санітарно-епідеміологічного стану прибудинкових територій та, взагалі, соціальній напрузі у місті. Однією з причин такого стану  є занижені норми утворення твердих побутових відходів, що не відповідають реальній картині. До квітня 2006 року житлові підприємства міста для розрахунку об’ємів твердих побутових відходів, що утворюються, та кількості контейнерів користувалися старими нормами, затвердженими у 1978 році міністерством житлово-комунального господарства УРСР. Для упорядкованих будинків – 0,82 м3 на мешканця в рік, неупорядкованих – 0,94 м3 на мешканця в рік, для будинків приватного сектору – 1,2 м3 на мешканця в рік.

На виконання наказу Міністерства архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.01.06 №7 „Про затвердження Норм утворення твердих побутових відходів для населених пунктів України” рішенням Дніпропетровського виконавчого комітету від 03.04.06 №1501 «Про затвердження норм утворення твердих побутових відходів для житлових будинків територіальної громади міста Верхньодніпровська» були затверджені мінімальні (передбачені наказом) норми утворення твердих побутових відходів без замовлення натурних вимірів: для упорядкованих будинків – 1,3 м3 /рік; для неупорядкованих будинків – 1,4 м3 /рік. Аналіз показав, що норма утворення ТПВ 1,3 м3 – 1,4 м3 на рік на одного мешканця для житлових будинків територіальної громади міста, на сьогоднішній день не відповідає дійсності. У зв’язку із зміненням умов життя, збільшенням споживання пакованої продукції та її масовим накопиченням, спостерігається постійне зростання кількості вивезення ТПВ з території міста, а саме: 2004 рік – 1 334,0 тис. м3; 2007 рік – 1 482,0 тис. м3; 2009 рік – 1 539,0 тис. м3, 2013 рік – 1780,1 тис. м3.

Основними цілями здійснення місцевого регулювання господарських відносин, які виникають в процесі надання населенню міста послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів є:  визначення реальних об’ємів утворення твердих побутових відходів; ліквідація умов для створення стихійних звалищ;  поліпшення санітарно-епідеміологічної ситуації у місті.

Розрахуємо загальні норми накопичення твердого побутового сміття для міста з населенням 17 тис. жителів, що має в складі житлові будинки, обладнані водопроводом, каналізацією, центральним опаленням і газом; крім житлових будинків в місті функціонує 2 лікарні, 5 загальних шкіл, 1 профтехучилище, 1 технікум, 5 дитячих садків, 10 закладів суспільного харчування, 1 санаторій, 1 ринок, 20 - промтоварних магазинів, 30 – продовольчих магазинів, 2 гуртожитки, 1 готель.

Згідно ДБН 360-92 визначаємо, що дане місто належить до 4-ї групи середнього благоустрою із 5 груп поселень. Тому норми накопичення твердого побутового сміття від житлових будинків, обладнаних водопроводом, каналізацією, центральним опаленням і газом на 1 мешканця, без відбору харчових відходів, складуть 200кг/рік. Звідси, накопичення побутового сміття в житлових будинках міста на 1 мешканця складе Q = 200кг/рік.

На 17 тис. мешканців сумарна кількість ТПВ складе:

Q  = 17000∙200 = 34∙105  кг/рік = 16,2 тис. м/рік

(при середній щільності ТПВ 210 кг/м )

Сумарне накопичення твердого побутового сміття для об’єктів суспільного, громадського, адміністративного та культурного призначення, за даними таблиць 1 та 2.

Вивезення ТПВ на смітник або звалища не вирішує проблеми міста, а навпаки, загострює ситуацію в місті, тому що місто не здатне переробити або утилізувати сміття.

Таким чином можна зробити висновок, що місту Верхньодніпровську потрібен не великий завод по переробці ТПВ з продуктивністю переробки у розмірі від 400 до 100000 тисяч тонн/рік (щоб мати можливість переробляти не лише ТПВ міста, а й прилеглих селищ).

Таблиця 1 – Норми утворення твердих побутових відходів для об’єктів

                     невиробничої сфери [2]

№

п/п

Об'єкт утворення відходів

Одиниці

виміру

Норми накопичення на одну

одиницю (середньорічна) м

1

Готелі

1 місце

1,00

2

Гуртожиток

1 місце

0,8

3

Санаторій

1 місце

1,5

4

 Лікувально – профілактичні установи

- лікарня;

- поліклініка

Місце

відвідування

 

 

1

0,036

5

Дитяча дошкільна установа

1 місце

0,35

6

Склад

1 м площі

0,06

7

Адміністративні та

громадські установи та організації

Робоче місце

0,35

8

Учбові заклади:

-ВНЗ і технікум;

-школа;

-школа-інтернат;

-профтехучилище

 

1 учень

1 учень

1 учень

1учень

 

0,13

0,12

0,55

0,50

9

Видовищні установи

1 місце

0,25

10

Підприємства торгівлі:

-промтоварний магазин;

-ринок;

-продовольчий магазин;

 

1м торговельної площі

 

0,25

0,60

0,45

11

Підприємство громад-ського харчування:

- з відбором харчових

відходів;

Кафе, їдальня:

- з відбором харчових

відходів

 

 

Блюдо/день

 

Блюдо/день

 

 

 

1,8

 

0,7

12

Підприємство побуто-вого обслуговування

Робоче місце

1,1

13

Вокзал,

м пасажир-ської площі

0,6

14

Кемпінг, автостоянка

м площі

0,05

15

Пляж (курортний сезон)

м території

-

 

Таблиця 2 - Норми утворення побутових відходів для житлових будинків [2]

№

п/п

                           Об’єкт                        

Норма утворення побутових відходів на одного мешканця, середньорічна, м

1

Упорядковані будинки:

1,33

2

Неупорядковані будинки:

-  з газовим опаленням;

-  з опаленням на твердому паливі

 

1,66

2,0

3

Будинки приватного сектору з присадибною ділянкою

- з газовим опаленням;

- з опаленням на твердому паливі

 

 

1,66

2,0

 

На рисунку 1 зображена можлива схема переробки твердих побутових відходів в місті Верхньодніпровськ. Увесь заводський комплекс по переробці ТПВ можливо розташувати в утепленій будівлі з металоконструкцій, обладнаній опаленням, вентиляцією, системою пожежогасіння та іншими системами для нормальних умов  праці.

1 – сміттєзбиральна машина; 2 – приймальний бункер; 3 – стрічковий конвеєр; 4 – магнітний сепаратор; 5 – робоча дільниця; 6 - сортувальні контейнери; 7 – машина для перевезення компосту.

Рисунок 1 – Схема переробки ТПВ

Схема переробки ТПВ наступна. ТПВ з машин 1 поступають у приймальний бункер 2 і за допомогою стрічкового конвеєру 3 подаються на робочу ділянку 5, проходячи при цьому через магнітний сепаратор 4, на якому відбувається відокремлення металевих частин з ТПВ з подальшим вивезенням їх на заводи вторинної переробки металу. Потім при ручному сортуванні на ділянці 6 відбувається відокремлення скла, пластмаси, паперу та текстилю з подальшим вивезенням їх на заводи вторинної переробки; все інше далі по конвеєру поступає у машину 7 для перевезення на компостні ями. Слід виділити, що для малих міст, таких як Верхньодніпровськ, де в цілому кількість побутового сміття досить невелика, заводи по переробці відходи доцільно будувати з повним комплексом по переробці складових частин.

Наявність такого заводу дозволить значно поліпшити екологічний стан навколишнього середовища, а також забезпечить сировинну базу для виготовлення вторинної сировини.

Література

1.     http://oblrada.dp.ua/local/verkhnyodniprovsky

2.     http://www.verhn-rn.dp.gov.ua