Ткаченко Сергій Анатолійович
к.е.н., доцент кафедри обліку і
аудиту, проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес) ВНЗ МТУ «Миколаївська
політехніка», Україна
ПРОЦЕС
ІНФОРМАЦІЙНОЇ УВ’ЯЗКИ ЗАДАЧ ФУНКЦІЇ АНАЛІЗУ ІЗ ЗАДАЧАМИ ІНШИХ ПІДСИСТЕМ УПРАВЛІННЯ
З метою
інформаційної ув’язки задач підсистеми аналітичної обробки техніко-економічної
інформації з іншими підсистемами системи управління на рівні показників
доцільно використовувати таблиці з вказівкою в них складів економіко-аналітичної
інформації та переліку підсистем і задач, з якими ця інформація повинна бути
ув’язана. Далі за економіко-аналітичним завданням ув’язка повинна здійснюватися
окремо за вхідними і вихідними показниками. Після цього за нижченаведеною
формою робиться опис усіх перехідних (вхідних і вихідних) показників. Ці дані
дозволять отримати відповіді на питання про те, скільки і яких саме показників
надходить в підсистему аналітичної обробки техніко-економічної інформації із
тієї або іншої підсистеми і скільки та яких саме економіко-аналітичних
показників, в свою чергу, передається іншим підсистемам функціонально
розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими
підприємствами та науково-виробничими об`єднаннями. До того ж, вивчення
взаємозв’язків показників має велике значення для організації масивів показників
і їх пошуку в них, оскільки відкривається можливість розміщення показників з
урахуванням тісноти семантичних зв’язків між ними. Однак це пов’язано, як
відзначають Є. Г. Ясін та інші автори, з вирішенням питань про міру тісноти цих
зв’язків та про розроблення метрики простору ознак показників [1, с. 46].
Проведення
робіт із інформаційної ув’язки комплексу задач підсистеми аналітичної обробки техніко-економічної
інформації з задачами інших підсистем найбільш доцільно здійснювати на стадії
технічного проектування функціонально розвинутих систем управління спеціального
призначення промисловими підприємствами та науково-виробничими об`єднаннями в
цілому. З цією метою може бути застосований, зокрема, рекомендований порядок
ув’язки різнофункціональних задач підсистем управління [2, с. 62-65].
На першому
етапі визначають склад використовуваних документів і масивів інформації,
встановлюють круг показників, їх найменування. Ці роботи здійснюють, коли за
кожною із задач визначена початкова, проміжна і вихідна інформація (розроблені
форми первинних документів і визначені масиви, необхідні для вирішення задач,
встановлено склад показників, які знаходять використання в документах і
масивах, та їх найменування). Отримані за завданням дані належать групуванню та
впорядкуванню за підсистемою і інше.
Після
виконання такої підготовчої роботи рекомендується перейти до другого етапу
робіт, який включає: дослідження термінології, яка застосовується розробниками
в проектних матеріалах; дослідження ідентичності інформації, яка міститься в
документах і масивах, з метою усунення її надмірності; дослідження повноти
інформації з точки зору її достатності для вирішення задач, рекомендацій за напрямком
дослідження і ін.
Дослідження
термінологічного апарату виступає вкрай необхідним для усунення неоднакових
найменувань одного і того ж показника, або критерію оптимальності в задачах
різних підсистем, навіть однієї підсистеми управління.
Роботи із
дослідження ідентичності інформації повинні забезпечити усунення отримання в
декількох задачах однієї і тієї ж інформації. Це призведе до скорочення
показників вхідної та вихідної інформації підсистеми та до зменшення витрат на
обробку інформації і прискорення видачі рішень та інше.
Дослідження
повноти інформації проводиться з метою виявлення відсутності якої-небудь
інформації, необхідної для вирішення задач підсистеми.
Другий етап
робіт інформаційної ув’язки комплексу задач завершується розробленням
рекомендацій, спрямованих на уніфікацію термінологічного апарату, усунення
надлишкової інформації при забезпеченні її повноти та інше.
І на сам
кінець, на третьому етапі, на базі виконаних раніше робіт здійснюються:
коректування задач підсистеми аналітичної обробки техніко-економічної інформації
та задач, інформаційно-пов’язаних з нею, інших підсистем; коректування схеми
документообігу і інформаційних потоків; розроблення інформаційних моделей
окремих блоків та підсистеми аналітичної обробки техніко-економічної інформації
в цілому, які являють собою опис інформаційних потоків між її функціональними
частинами і іншими підсистемами функціонально розвинутих систем управління
спеціального призначення промисловими підприємствами та виробничими
об`єднаннями ін.
Потрібно
відзначити, що процес інформаційної ув’язки задач економічного аналізу із
задачами інших підсистем управління досить складний і трудомісткий, внаслідок
чого актуальним стає питання про його формування та впровадження. Сформувати та
впровадити процес ув’язки різнофункціональних задач можна тільки використовуючи
спеціальну операційну систему функціонально розвинутих систем управління
спеціального призначення промисловими підприємствами та науково-виробничими
об`єднаннями і набір сервісних програмних комплексів, які забезпечують передачу
від однієї задачі до іншої, а також своєчасний пошук і надання необхідної
інформації та інше.
Узагальнюючи
викладене, виділимо принципи, на яких базуються взаємозв’язки підсистеми
аналітичної обробки техніко-економічної інформації з іншими підсистемами
функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення
промисловими підприємствами та науково-виробничими об`єднаннями: використання
єдиної системи показників; використання єдиної системи класифікації і
контролювання інформації; спільність різних джерел інформації; спільність
окремих носіїв інформації; підпорядкування руху інформації та способів її
обробки цілям управління; використання в управлінні зворотного зв’язку;
здійснення централізованої обробки інформації на інформаційно-обчислювальних
центрах промислового підприємства (об`єднання); застосування інтегрованої
обробки інформації інше.
Література: 1. Ясин Е. Г. Экономическая
информация: методологические проблемы / А. Н. Толстиков и др.
– М.: Статистика, 1974. – 239 с. 2. Руководящие материалы по проектированию и внедрению
функциональных подсистем управления. Схема информационной увязки подсистемы
«Бухгалтерский учёт с другими подсистемами АСУП».– М.: Изд. ВГПТИ, 1975.