К.е.н., Караван Н.А.

Іскандарова А.О.

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

До питання визначення ефективності

інвестиційних проектів

В сучасних умовах господарювання, коли інвестиційна діяльність здійснюється головним чином заради отримання прибутку, надзвичайно важливою є діагностика доцільності здійснення різних варіантів інвестування з точки зору можливості оптимізації прибутку підприємства. При цьому якість такої діагности залежить, в першу чергу, від обраних критеріїв оцінки прийняття інвестиційних рішень.

В економічній літературі представлено багато методичних розробок стосовно визначення показників ефективності інвестиційних проектів. Цій проблеми присвячені роботи таких вчених-економістів як Аньшин В.М., Бланк І.А., Бочаров В.В., Гойко А.Ф., Пересада А.А., Ковальов В.В., Крушвиць Л., Мелкумов Я.С., Шапіро В.Д. та багато ін. Автори розглядають різні аспекти механізму формування показників, особливостей їх використання в інвестиційному аналізі, виділення переваг та недоліків окремих критеріальних показників тощо.

Важливе місце у системі показників оцінки інвестиційних проектів займає індекс прибутковості (PI), який визначається як співвідношення загальної суми дисконтованих чистих грошових надходжень та загальної величини інвестицій. Критерій PІ має певні переваги. По-перше, на відміну від інших показників ефективності, він є відносним і саме тому дозволяє отримати дуже важливу характеристику інвестицій – дохідність кожної грошової одиниці вкладень. З точки зору формування прибутку показує якими зусиллями досягнуто його приріст.

По-друге, критерій PІ враховує не тільки прибутковість інвестування, а й швидкість процесу відшкодування первісних інвестицій. Так в умовах реального інвестування у загальному вигляді сума дисконтованих чистих грошових надходжень може бути представлена як доданок дисконтованого чистого прибутку та дисконтованих амортизаційних відрахувань. Саме це дає підстави розглядати PІ, як показник, що має принаймні дві складові: індекс прибутковості та коефіцієнт відшкодування первісних інвестицій. Перша складова представляє собою співвідношення загальної суми дисконтованого чистого прибутку та загальної величини інвестицій, а друга - співвідношення загальної суми амортизаційних відрахувань та загальної величини інвестицій. Таким чином, розрахункове значення РІ формується під впливом відразу двох виділених складових: РІ зростає при збільшенні прибутковості кожної грошової одиниці вкладень, РІ зростає при збільшенні швидкості відтворювального процесу.

В умовах реального інвестування РІ як узагальнена характеристика вартісної віддачі первісних інвестицій дозволяє врахувати результативність як простого так і розширеного відтворення основного капіталу. Так швидкість процесу відшкодування – це результат простого відтворення, прибутковість – результат розширеного відтворення.

Наступною перевагою критерію PІ є те, що він дозволяє здійснювати оптимізацію інвестиційного портфелю за умов наявності певного ліміту фінансових коштів, які можуть бути залучені підприємством у інвестиційну діяльність. Залежно від того, піддаються проекти, які піддаються дробленню або ні, у економічній літератури пропонуються різні способи вирішення такої задачі. Так у випадку, коли кожен із проектів може бути реалізованим частково, процес оптимізації здійснюється саме із використанням PІ.

Використання критерію РІ спрямовано на узгодження інтересів держави та окремого підприємства. Так основним показником розвитку економіки країни є продуктивність праці. Саме за цим показником здійснюється порівняння національних економік, окремих видів економічної діяльності, окремих підприємств, окремих структурних розділів підприємств тощо.

Таким чином, відносна ефективність інвестиційного проекту може бути оцінена на підставі використання показника РІ. В умовах необхідності максимізації прибутковості реального інвестування значення цього показника не можливо переоцінити. Насамперед, привертає увагу простота його розрахунку, прозорість економічного тлумачення змісту та наявність певної кількості переваг порівняно з іншими показниками ефективності інвестицій. Серед переваг цього показника у статті розглянуті наступні: можливість отримання інформації стосовно усередненої доходності кожної грошової одиниці інвестицій; можливість отримання інформації стосовно вартісної результативності простого та розширеного відтворення основного капіталу в умовах реального інвестування; можливість здійснення оптимізації під час формування інвестиційного портфелю; можливість отримання нормативних значень доходності інвестицій тощо. Результати дослідження можуть бути використанні в реальній практиці інвестиційного аналізу в умовах окремих промислових підприємств, а також в учбовому процесі підготовки фахівців економічного напряму при вивченні дисциплін “Інвестиційний менеджмент” та “Проектний аналіз”.

Література

1. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К.: Алерта, 2003. – 338 с.

2. Глазунов В.Н. Финансовый анализ и оценка риска реальных инвестиций. – М.: Финстатинформ, 1997. – 135 с.

3. Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проектов. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 144 с.