Педагогические науки / 2. Проблемы подготовки специалистов.

Аспірант Кобзар В. М.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Експериментальна перевірка педагогічних умов формування готовності до інноваційної діяльності майбутніх технологів у коледжах аграрного профілю.

Проблема формування готовності студентів до інноваційної діяльності знайшла відображення у роботах багатьох відомих науковців ( Ю. Бабанський, І. Богданова, В. Безпалько, О. Вербицький, І. Дичківська, І. Нікітін, Л. Петровська, І. Якиманьска, і т.д.) Проте залишається невирішеною проблема формування готовності до інноваційної діяльності майбутніх технологів у коледжах аграрного профілю, а також питання реалізації експериментальної перевірки ефективності педагогічних умов та методики формування зазначеної готовності.

Погоджуємось з думкою Н. М. Яковлевої, що успішність розробки педагогічних умов залежить від: чіткості визначення кінцевої мети або результату, який повинен бути досягнутий; урахування того факту, що на певних етапах педагогічні умови можуть виступати як результат, досягнутий у процесі їх реалізації; і як розуміння того, що вдосконалення освітнього процесу досягається не за рахунок однієї умови, а у їх комплексному взаємозв’язку [3].

З огляду на це нами були виокремлені педагогічні умови формування готовності до інноваційної діяльності студентів технологів у коледжах аграрного профілю:

- системне формування мотивації до інноваційної діяльності у майбутніх технологів аграрного профілю;

- реалізація індивідуального підходу до навчання розв’язання реальних професійних ситуацій і завдань;

- використання комп’ютерно-орієнтовних технологій для моделювання професійної діяльності технолога у коледжі аграрного профілю.

Під час експериментального дослідження на різних етапах педагогічного експерименту ми використовували наступні методи: анкетування, тестування, спостереження, індивідуальні та групові бесіди, опитування, виконання творчих завдань та контрольних робіт. Експериментальні та контрольні групи студентів ми формували, на основі даних, отриманих під час діагностичних зрізів за наступними напрямками:

ü рівень інтелектуального розвитку майбутніх спеціалістів;

ü сформованість знань зі спеціальних дисциплін та професійних вмінь;

ü домінуючі мотиви інноваційної діяльності.

Для виявлення рівня інтелектуального розвитку майбутніх спеціалістів використовувався тест визначення коефіцієнта інтелекту (IQ) за Гансом Айзенком. Даний тест розрахований не просто на оцінку рівня знань, а на оцінку розумових здібностей, вміння мислити абстрактно, здатність людини до набуття нових знань та дає уявлення про розвиток особистості.

Результати проходження майбутніми технологами тестування наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Рівні інтелектуального розвитку майбутніх технологів (174 чол.)

Рівень	Отри-мано балів	Кількість студентів
		І група - 50 чол.		ІІ група – 45 чол.		ІІІ група– 40 чол.		IV група – 39 чол.
		чол.	%	чол.		чол.		чол.	%
Високий	125-150	2	4	1	2,22	1	2,5	2	5,12
Середній	100-124	34	68	29	64,44	29	72,6	26	66,66
Низький	20-100	14	28	15	33,33	10	25	11	28,20

З таблиці видно, що значна частина майбутніх технологів має середній рівень інтелектуального розвитку.

Рівень сформованості знань зі спеціальних дисциплін та професійних вмінь ми діагностували у студентів від другого до четвертого курсу шляхом проведення підсумкової контрольної роботи. Розроблена контрольна робота містила завдання трьох рівнів складності професійного змісту. В завданнях першого рівня складності необхідно було обрати правильну відповідь із запропонованих варіантів. Другий рівень складності містив завдання, що потребували стійких знань спеціальних дисциплін і вміння проводити технологічні розрахунки, а третій – містив завдання творчого характеру. Студенти мали можливість самостійно обирати рівень складності завдань. Результати виконання підсумкової комплексної контрольної роботи представлені у таблиці.

Таблиця 2.

Сформованість знань зі спеціальних дисциплін та професійних вмінь.

Завдання, відповідно до рівнів складності	І група (50 чол.)		ІІ група (45 чол.)		ІІІ група (40 чол.)		ІV група (39 чол.)
	кількість студ., чол.	відсотки	кількість студ., чол.	відсотки	кількість студ., чол.	відсотки	кількість студ., чол.	відсотки
І рівень	8	16%	9	20%	8	20%	7	17,94
ІІ рівень	34	68%	26	57,77%	22	55%	22	56,41
ІІІ рівень	8	16%	10	22,22%	10	25%	10	25,64%

Для визначення домінуючих мотивів інноваційної діяльності ми розробили діагностичну карту. Усі мотиви ми розділили на чотири групи: зовнішні стимули, мотиви зовнішнього самоствердження, професійні мотиви та мотиви особистісної самореалізації. Студенти обрали твердження, що відповідають їхнім поглядам. Результати діагностування зручно розглядати у вигляді таблиці:

Таблиця 3.

Мотиви	І група (50 чол.)		ІІ група (45 чол.)		ІІІ група (40 чол.)		ІVгрупа (39 чол.)
	студентів	відсотків	студентів	відсотків	студентів	відсотків	студентів	відсотків
зовнішні стимули	10	20%	6	13,33%	10	25%	7	17,95%
зовнішнього самоствердження	18	36%	22	48,89%	12	30%	15	38,46%
професійні	15	30%	14	31,11%	12	30%	10	25,64%
особистісної самореалізації	7	14%	3	6,67%	6	15%	7	17,95%

Враховуючи результати проведених діагностичних зрізів,було обрано студентів до контрольної та експериментальної групи. Експериментальну групу склали студенти І та ІІ групи, оскільки їх рівень інтелектуального розвитку, сформованість знань зі спеціальних дисциплін та професійних вмінь були нижчими ніж у інших двох, а серед домінуючих мотивів переважали зовнішні стимули та мотиви зовнішнього самоствердження, що дає можливість зробити висновок про нижчий рівень готовності даних студентів до інноваційної діяльності. Групи ІІ та ІV ввійшли до контрольної групи експерименту.

Оскільки методика формування готовності до інноваційної діяльності студентів технологів у коледжах аграрного профілю була комплексною та складалась із кількох етапів, зокрема: на першому курсі формувались основні теоретичні знання, на другому курсі здійснювалась підготовка безпосередньо до практичної діяльності, а на 3-4 курсах відбувалась практична підготовка, шляхом проходження практики, тому основні оцінювальні експериментальні дослідження формувального експерименту здійснювались на останніх роках навчання.

На кінцевому етапі формувального експерименту в експериментальних групах проведено контрольні зрізи та анкетування, що дали можливість дослідити ефективність педагогічних умов.

Сформованість мотивації до інноваційної діяльності у майбутніх технологів у коледжах аграрного профілю було перевірено за допомогою анкетування. Анкетування містило тести закритої форми, що пропонували вибрати одну правильну відповідь із декількох запропонованих. В процесі анкетування студенти відповідали на ряд запитань. На запитання: «Чи достатньо їм знань отриманих на занятті від викладача?» студенти експериментальних груп відповідали, що нехватка таких знань спонукає їх використовувати інші джерела інформації, тоді як більшість студентів контрольної групи влаштовував і звичний стан речей. На запитання експертів: «На яких заняттях краще засвоюється новий матеріал?» студенти експериментальної групи відповідали, що їм легше сприймати нове, коли викладачі комбінують традиційні заняття з діловими іграми, кейсами, інсценізаціями. Тоді як студенти контрольної групи не мали чіткого уявлення про те яким чином їм краще засвоюється матеріал.

У студентів низького рівня сформованості мотивації до інноваційної діяльності виявлялась відсутня, або слабко виражена творча направленість, вони не мали наміру приймати участь у пошуковій діяльності. Зазвичай у таких студентів часто діагностується низький рівень знань.

Майбутні фахівці, що потрапили до низького рівня сформованості означеної готовності демонструють відсутність впевненості у позитивному результаті власної інноваційної діяльності, застосування ними чогось нового має хаотичний характер, хоча свої знання вони застосовують в практичній діяльності досить успішно.

Студенти що проявили високий рівень мотивації до інноваційної діяльності розуміли важливість інноваційної діяльності та творчої активності у майбутньому професійному становленні. Інноваційна діяльність для них стала внутрішньою потребою та неодмінною складовою щоденної роботи. Результати анкетування представлені у таблиці 4 і на рис.1.

Таблиця 4.

Рівні сформованості мотивації до інноваційної діяльності у майбутніх технологів на кінець експерименту.

Рівні сформо-ваності	Бали	Експериментальні групи				Контрольні групи
		І група (50 чол.)		ІІ група (45 чол.)		ІІІ група (40 чол.)		ІV група (39 чол.)
		студентів	відсотків	студентів	відсотків	студентів	відсотків	студентів	відсотків
Низький	0-10	5	10,00%	7	15,56%	15	37,50%	16	41,03%
Середній	10-20	26	52,00%	20	44,44%	16	40,00%	17	43,59%
Високий	20-30	19	38,00%	18	40,00%	9	22,50%	6	15,38%

Аналіз результатів тестування свідчить про високі показники сформованості мотивації до інноваційної діяльності у студентів експериментальних груп.

Рис. 1 Гістограма розподілу студентів за низьким, високим та середнім рівнем сформованості мотивації до інноваційної діяльності.

В гіпотезі дослідження ми припустили, що формування готовності до інноваційної діяльності майбутніх технологів у коледжах аграрного профілю буде ефективним за використання запропонованих нами педагогічних умов. Для перевірки даної вказаної гіпотези ми сформулювали нульове твердження Н₀ (нульову гіпотезу) про відсутність позитивного впливу виокремлених педагогічних умов на формування готовності до інноваційної діяльності, причому отримані результати вважали випадковими. Нульова гіпотеза перевірялась за допомогою критерію погодженості Пірсона. Показник χ² розраховувався за формулою [2]:

.

Для спрощення процесу обчислення, групи І і ІІ, над якими проводився дослід, ми об’єднали в одну експериментальну групу, визначивши середні показники. Групи ІІІ і ІV також об’єднали в одну контрольну групу. Проміжні результати обчислень наведемо у таблиці 5.

Таблиця 5.

Робоча таблиця для обчислення показника

Рівні сформова-ності	Середній показник , %	Середній показник , %
Низький	12,78	39,27	-26,49	701,72	17,87
Середній	48,22	41,8	6,42	41,22	0,99
Високий	39	18,94	20,06	402,40	21,25
Всього	100	100	0	-	40,10

Порівняльний аналіз отриманого та критичного значення дали підстави стверджувати, що на кінець проведення експерименту відбулися значні статистичні зміни, а це в свою чергу дозволяє відхилити нульову гіпотезу Н₀ і прийняти альтернативну гіпотезу Н_1.

Отже, результати експериментального дослідження, вірогідність яких була перевірена методами математичної статистики, підтверджують ефективність і дієвість запропонованих педагогічних умов формування готовності до інноваційної діяльності майбутніх технологів у коледжах аграрного профілю.

Література

1. Бабанский Ю.К. Оптимізация навчально-виховного процесу/ Ю.К. Бабанс-кий. – М.:Просвіта, 1982. – 192 с.

2. Мармоза А.Т. Практикум по математической статистики / Анатолий Тимо-феевич Мармоза. – К. : Вища школа, 1990. – 191 с.

3. Яковлева Н.М. Теория и практика подготовки будущего учителя к творче-кому решению воспитательных задач: дис. доктора пед. наук: 13.00.08 / Наталья Михайловна Яковлева. – Челябинск, 1992. – 403 с.