Економічні науки / 10. Економіка підприємства

К.е.н. Чирва Ю.Є.

Академія внутрішніх військ МВС України, Україна

Грошові потоки підприємства як об’єкт управління

За сучасних умов господарювання поглиблення теоретичної бази є підґрунтям для удосконалення системи управління грошовими потоками підприємства, які традиційно є важливим самостійним об'єктом фінансового менеджменту.

Проблеми управління грошовими потоками розглядалися у працях таких видатних економістів минулого, як А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, Дж. Кейнс та сучасних дослідників, а саме, І.О. Бланка, Л.О. Лігоненко, О.М. Сорокіної, Ю. Брігхема, Б. Коласса. Разом з цим, й донині ще не сформовано єдиної теоретичної бази та не вироблено єдиного підходу до тлумачення категорії «грошові потоки». Можливою причиною цього є неоднозначний переклад англо-американського терміну cash flow, яким була сформульована ідея грошових потоків, що виникла в США в середині ХХ століття.

Дослідження економічних публікацій дозволяє виділити наступні підходи, що відображають позиції вчених [1-5].

1. Грошовий потік як кількісне вираження грошових коштів, які є у розпорядженні суб'єкта господарювання у даний конкретний момент часу, тобто «вільний резерв». Дане визначення відображає статичний підхід, який має право на існування, проте, на нашу думку, висвітлює сутність скоріше не грошового потоку, а залишку грошових коштів, адже не характеризує рух і припускає обчислення без часового періоду.

2. Грошовий потік як план майбутнього руху грошових фондів підприємства в часі або зведення даних про їх рух у попередніх періодах. Наведене визначення характеризує динамічний підхід, який передбачає фактичний рух грошових коштів. Безумовно такий підхід цікавить керівництво, проте, на наш погляд, є не зовсім коректним і вимагає уточнень.

3. Грошовий потік як очікуваний у майбутньому дохід від інвестицій. Такий підхід є об’єктом дослідження інвестиційного менеджменту і викликає інтерес, насамперед, потенційних інвесторів.

4. Грошовий потік як різниця між сумами надходжень і виплат грошових коштів підприємства за певний період часу або грошовий потік як залишок коштів після здійснення всіх грошових операцій. Безпосереднім прикладом такої позиції є вислів В.П. Савчука, який спеціально підкреслює, що «грошовий потік, який пройшов через підприємство на протязі звітного періоду – це різниця між сумою статей балансу «грошові кошти» та «ринкові цінні папери» на початок та кінець періоду» [1, c.40].

5. Грошовий потік підприємства як сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю.

Останні два підходи до визначення сутності грошових потоків є найбільш поширеними в економічній літературі. Осмислюючи їх слід зазначити, що в економіці існує два способи вимірювання величини: на певну дату (запас, залишок) та за визначений період (потік). При першому фіксується моментний стан, при другому – рух. Інакше кажучи, істотна різниця між запасом або залишком і потоком полягає у тому, що останній не може бути обчислений без обліку відповідного тимчасового періоду, тоді як перший може.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що подання грошових потоків підприємства як різниці між отриманими і виплаченими грошовими коштами є некоректним. Акцентування уваги на механізмі обчислення грошового потоку як на підході до його розуміння не лише не розкриває, але й викривлює сутнісне навантаження поняття «грошові потоки». Адже різниця визначається на конкретний момент часу, а в такому уявленні потоки ототожнюються з залишком.

Оскільки потік означає рух, то ми цілком згодні з думкою, що грошові потоки підприємства – це сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю. Наведене визначення відображає управлінський підхід, який відповідає теорії фінансового менеджменту та національним стандартам бухгалтерського обліку.

Разом з цим, слід зазначити, що дана економічна категорія має особливість, яка полягає у тому, що емпіричний підхід як спосіб розкриття сутності поняття «грошовий потік» суперечить його теоретичному визначенню.

Таким чином, критичний аналіз наукових праць дав змогу визначити, що грошові потоки – це складна економічна категорія, система поглядів на економічну сутність якої перебуває у стані розвитку, та виокремити п’ять підходів до їх визначення. Уточнення сутності досліджуваної категорії сприятиме підвищенню ефективності управління грошовими потоками підприємства та забезпеченню його фінансової стійкості.

Литература:

1. Савчук В.П. Управление финансами предприятия / В.П. Савчук. – М.: БИНОМ, Лаборатория знаний, 2003. – 480 с.

2. Колас Б. Управление финансовой деятельностью предприятия: проблемы, концепции и методы / Б. Колас: пер. с фр. Я.В. Соколов. – М.: Финансы: ЮНИТИ, 1997. – 576 с.

3. Бланк И.А. Управление денежными потоками / И.А. Бланк. – К.: Ника-Центр «Эльга», 2002. – 736 с.

4. Власова Н.О. Діагностика фінансової кризи підприємств роздрібної торгівлі. Монографія / Н.О. Власова, В.А. Гросул, Ю.Є. Чирва. – Харків: Харк. держ. університет харчування та торгівлі, 2007. – 209 с.

5. Чирва Ю.Є. Методика діагностики фінансової кризи торговельного підприємства на основі дослідження його грошового потоку / Ю.Є. Чирва // Торгівля і ринок України: Зб. наук. пр. – Вип. 19. – Т. 2. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – С. 125-133.