Филологические науки/6 Актуальные проблемы перевода

УДК: 378.147

старший викладач, Поліщук А.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

кафедра англійської мови для технічних та агробіологічних спеціальностей

 

Особливості адекватного перекладу науково-технічних текстів.

Види науково-технічного перекладу

 

Розглядаються основні труднощі, способи та види перекладу науково-технічних текстів.

Науково-технічна література, дослівний переклад, прагматико-комунікативний аспект, еквівалентність, адекватний переклад.

 

Як відомо, в немовних вузах велика увага приділяється навчанню читання науково-технічної літератури. Основна мета – це розвиток навичок самостійного читання студентами оригінальної літератури з фаху, починаючи з ранніх етапів навчання.

У залежності від ступені володіння перекладачем іноземною мовою процес перекладу може відбуватися по-різному. Перекладач-професіонал розуміє іноземний текст і без перекладу; тому переклад для нього лише тісно пов'язаний із підбором засобів вираження. У процесі навчального перекладу розуміння іншомовного тексту часто не тільки не може передувати перекладу, але й досягається через переклад або з його допомогою. Перекладачу-початківцю нерідко потрібен переклад для повного розуміння оригіналу. Тому для нього процес перекладу складається, принаймні, з трьох етапів: 1) аналіз тексту, що перекладається; 2) чорновий (часто дослівний) переклад; 3) адекватний літературний переклад.

Під дослівним перекладом розуміють відтворення конструкції оригіналу без будь-яких змін і без суттєвої зміни порядку слів у реченні. Під буквальним перекладом слід розуміти переклад по зовнішній (графічній або фонетичній) подібності між іноземним та українським словом або словосполученням, без врахування смислових відмінностей між ними. Звідси зрозуміло, що дослівний переклад за певних умов є цілком закономірним явищем, а буквальний не допускається ніколи.

Дослівний переклад, свого роду "фотографія" оригіналу, може служити початковим етапом для розшифровки складних місць оригіналу. Однак, якщо в тексті є синтаксичні конструкції, яких немає в українській мові, то дослівний переклад тільки ускладнить розуміння значення оригіналу. Наприклад, дослівний переклад наведених нижче речень не може сприяти правильному їх розумінню:

He had his photo taken. - * Він мав свою фотографію зробленою.

Правильний переклад: Він сфотографувався.

Had you informed us earlier, we would have taken the necessary steps.
Правильний переклад: Якби ви повідомили нас раніше, ми б вжили необхідні засоби.

Буквалізм є основною перешкодою в роботі перекладачів-початківців, свого роду їх "дитячою хворобою". Слід розрізняти буквалізм етимологічний, тобто зв'язаний із походженням слова, та буквалізм семантичний, тобто зв'язаний із його значенням.

Етимологічний буквалізм полягає у використанні при перекладі зовнішньо схожого слова чи словосполучення, котре не відповідає за своїм значенням слову або словосполученню оригіналу: obligation – зобов’язання, а не облігація; decade - a period of ten years , а не десять днів; activities – діяльність, а не активність.

Під семантичним буквалізмом розуміють використання при перекладі загального, як правило, найвідомішого значення слова або словосполучення замість конкретного. Буквальний переклад фразеологічних одиниць призводить в кращому разі до порушення норм української мови, а нерідко і до смислових помилок. Наприклад, фразеологічний зворот to call names перекладається "сварити", а не "називати імена"; to bring home to — “переконувати”; to call into being — “створювати”. Слід зупинитися на понятті калька, яке часто плутають з буквалізмом. Калька - особлива форма запозичення шляхом дослівного перекладу. Це є слова або словосполучення, які створені із мовного матеріалу мови перекладу під впливом морфологічної структури іноземного слова чи словосполучення. Калька може бути повною, коли відтворюються всі елементи оригіналу у відповідній формі: good neighbourly relations - добросусідські відносини або частковою, коли спостерігаються деякі розходження у формі: war effort - воєнні зусилля (однина – множина). Калькування (як повне, так і неповне) часто зустрічається при перекладі термінів та термінологічних виразів, а також фразеологічних зворотів, у т.ч. приказок і прислів'їв: the air-lift - повітряний міст ; better late than never - краще пізно, ніж ніколи. Однак словотворення при калькуванні не може бути необмеженим. у цьому випадку свого роду корективом є суспільна практика: вона або сприймає кальку, або відкидає її. Прийнята калька фіксується в мові, входить в її склад у якості слова або словосполучення. Але часто зустрічаються кальки, які існують дуже короткий час і потім зникають. Калькування - один із шляхів збагачення словника мови, оскільки воно не є порушенням мовних норм, яким є буквалізм.

Отже переклад - це відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі. Шлях до досягнення такої єдності не лежить через встановлення формальних відповідників. Співставлення засобів різних мов, навіть найбільш віддалених, можливе лише шляхом співставлення функцій, які виконують різні мовні засоби. Звідси точність перекладу полягає у функціональній а не формальній відповідності оригіналу. Це положення вимагає пояснення на конкретному прикладі. У кожній мові існують свої граматичні, лексичні та стилістичні норми, дійсні тільки для даної мови. При переході до вираження думки на іншій мові необхідно знайти такі засоби і, в першу чергу, такі граматичні форми, які б так само відповідали змісту, так само зливалися б з ним, як зливається із своїм змістом форма оригіналу. В науково-технічних текстах англійської мови переважають прості речення (за приблизними підрахунками більше 50%) від загальної кількості речень у тексті. Це явище не є властивим відповідному стилю в українській мові, де дуже широко використовуються складні речення. Тому часто при перекладі використовується прийом об’єднання двох або більше простих речень англійського оригіналу в одне складнопідрядне речення української мови. Наприклад: This condition, however, changes at certain critical energies of the electrons. At these critical energies the gas atoms do absorb energy, and a sudden drop in the electron current is simultaneously observed. – Однак ця умова порушується при деяких критичних енергіях електронів, коли атоми газу поглинають енергію, і одночасно спостерігається раптове падіння електричного току. Іноді, навпаки, використовують прийом членування англійського речення на декілька, що більш характерно для художньо-публіцистичного стилю: The limitations of the existing theories must be adequately understood if they are not to be used in places where they are not valid. – Обмеження існуючих теорій повинні бути обов’язково зрозумілими. Це допоможе уникнути  застосування цих теорій в тих випадках, коли вони не є обґрунтованими. Хоча на перший погляд такий переклад може здатися "вільним", однак саме в такому перекладі відтворюється єдність змісту та форми, дотримується відповідність стилю оригіналу. Такий переклад називають адекватним.

Адекватність перекладу – результат сукупності дій правильно відібраних лексичних, граматичних та стилістичних факторів. Вибір лексико-семантичних варіантів слова (терміна) на основі вивчення його контекстуальних зв’язків і з урахуванням прагматико-комунікативного аспекту висловлювання є основою точного і правильного перекладу.

Очевидно, з вищесказаного не можна зробити висновок, що адекватність і точність перекладу - одне і те ж. Адекватність - це більш широке поняття, ніж точність. В поняття адекватність входить передача стилістичних і експресивних відтінків оригіналу. Крім того, навіть при відсутності формальної точності передачі окремих слів та словосполучень переклад в цілому може бути адекватним. А нерідко буває і так, що переклад є адекватним саме завдяки порушенню цієї елементарної і поверхневої точності. Коли окремі, дрібні, деколи неперекладні елементи тексту передаються у повній відповідності з ідейно-художнім задумом автора, переклад досягає високого ступеня адекватності.

Особливість стилю науково-технічних текстів – широкі синтаксичні можливості для перекладу: різноманітні граматичні перебудови й синтаксичні перегрупування (роз’єднання речення на дрібніші частини, сполучення дрібніших частин в єдине ціле, з’єднання однієї частини речення з іншою та ін.), оскільки будова речення не відіграє самостійної стилістичної ролі.

 

Види науково-технічного перекладу

Існує декілька видів науково-технічного перекладу (залежно від його рівня еквівалентності оригіналу).

Семантико-стилістичний адекватний переклад – семантично повний і точний, стилістично еквівалентний переклад, що відповідає функціонально-стилістичним нормам перекладу. Прагматично (функціонально) адекватний переклад передає основну (домінуючу) комунікативну функцію оригінала.

Дезиративно адекватний переклад – переклад інформаційного запиту споживача, не передаючий повний зміст тексту. Розрізняють також інші скорочені варіанти перекладу: реферативний, анотаційний, консультативний та типу експрес-інформація“.

Консультативний переклад – це вид усного технічного перекладу, який включає усне анотування, усне реферування, вибірковий переклад і усний переклад заголовків, який виконує консультант-перекладач. Таку роботу може виконати лише досвідчений перекладач, який добре розбирається в тій чи іншій галузі науки і техніки. Переклад типу “експрес-інформація“ - це реферативний виклад суті наукової статті перекладачем (після детального вивчення оригіналу) із своєї точки зору, по власному плану, в любій послідовності, але не виражаючи своєї власної оцінки оригіналу.

ЛІТЕРАТУРА

1.            Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М., "Высшая школа", 1990.

2.            Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. - К., "Вища школа", 1982 .

3.            Латышев Л.К. Курс перевода: (Эквивалентность перевода и способы её достижения). - М., "Международные отношения", 1981.

4.            Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода. - М., "Международные отношения", 1974.

5.            Федоров А.В. Основы общей теории перевода: (Лингвистические проблемы). - М.: "Высшая школа", 1983.

6.            Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову. - Київ-Кременчук, 1999.

7.            Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. – Київ:”Інкос“, 2002.

8.            Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу. - К., 1972.

9.             Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты. - М.: Наука, 1988.

 

Рассматриваются основные трудности, способы и виды перевода научно-технических текстов.

Научно-техническая литература, дословный перевод, прагматико-коммуникативный аспект, эквивалентность, адекватный перевод.

 

Main difficulties, methods and types of scientific-and-technical texts translation.

Scientific-and-technical literature, literal translation, pragmatic-communicative aspect, equivalence, adequate translation.