Фізична культура і спорт

1.     Фізична культура і спорт:

проблеми, дослідження, пропозиції.

                                       Дорошенко Ігор Володимирович викладач фізичного

виховання КІСІТ КНЕУ ім.В.Гетьмана

Оробець Сергій Павлович старший викладач кафедри

    фізичного виховання Київського Національного економічного університету ім.В.Гетьмана

Юдін Владислав Анатолійович старший викладач кафедри

фізичного виховання Київського Національного економічного університету ім.В.Гетьмана

 

8 097 1527171

 

 

 

Харчування в системі підготовки  студентів-спортсменів

 

Упродовж життя людина здійснює різноманітні фізичні рухи, пов’язані з переміщенням тіла і виконанням трудової діяльності. Все життя в організмі працює серце, м’язи, травна та інша системи організму людини, відбувається розпад одних речовин і синтез інших, що лежить в основі обміну речовин і постійного оновлення клітин. Ці процеси вимагають енергії, яку організм отримує за рахунок харчових речовин.

В умовах сучасного високого ступіня фізичного і нервово-психічного навантаження, що виникають під час учбових занять, тренувань і змагань, відбувається істотна перебудова метаболічних процесів, які обумовлюють підвищену потребу організму студентів-спортсменів в енергії й окремих харчових речовинах. Тому важлива роль у забезпеченні високого рівня функціональної активності організму і прискорення процесів адаптації до напруженої мязової діяльності належить правильно організованому харчуванню. Велике значення має також вибір режиму харчування, адекватним витратам енергії організму.

Треба зазначити, що енергетичні витрати залежать від виду спорта та величини навантаження. Також враховується вагова категорія спортсмена, тому розрахунок енергетичних витрат проводиться з урахуванням його індивідуальних здібностей.

 

Основні види спорту прийнято поділяти на 5 груп:

·                   види спорту з незначним фізичним навантаженням (шахи, шашки);

·                   види спорту з короткочасними фізичними навантаженнями (акробатика, гімнастики, стрільба, фехтування, кінний спорт, біг на дистанції до 300 м, важка атлетика);

·                   види спорту з постійними і інтенсивними навантаженнями (біг на 400-3000 м, плавання, багатоборство);

·                   види спорта з довготривалими фізичними навантаженнями (альпінізм, біг на  5000-10000 м, марафон, велогонка, гребля, лижі, спортивна хода);

·                   види спорта з напруженим режимом в час тренувань і змагань (спортивні ігри, боротьба).

Харчовий раціон  повинен складатися з урахуванням загальних гігієнічних положень, а також особливостей виду спорту, статі, віку, ваги тіла, етапів підготовки. В відповідності з особливостями обмінних процесів при різних тренувальних режимах вимагається зміна кількісної і якісної характеристики харчування.

Основні принципи харчування спортсменів полягають в наступному:

1. Забезпечення студентів необхідною кількістю енергії, яка адекватна її витратам в процесі фізичних навантажень.

2. Дотримання збалансованості харчування щодо конкретних видів спорту та інтенсивності навантаження, тобто певне співвідношення харчових речовин в раціоні щодо виду спорту, яким займається студент-спортсмен.

3. Вибір адекватних форм харчування (продуктів, поживних речовин та їх комбінації) на період інтенсивних навантажень, підготовки до змагань і на відновлювальний період.

4. Використання окремих поживних речовин для стимуляції обмінних процесів і функцій тих органів і систем, які є найважливішими для виконання специфічних фізичних навантажень.

5. Вживання продуктів і страв, які швидко перетравлюються в травному каналі та створюють відчуття ситості.

6. Різноманітність їжі за рахунок широкого асортименту продуктів і застосування різноманітних прийомів їх кулінарної обробки для оптимального забезпечення організму всіма поживними речовинами.

 7. Використання харчових факторів для прискорення нарощування м’язової маси і збільшення сили, а також для зменшення маси тіла з урахуванням вагової категорії спортсменів.

 8. Вибір оптимального режиму харчування (час і кількість прийомів їжі протягом доби та розподіл раціону по прийомах їжі) в залежності від режиму підготовки, тренувань і змагань.

 9. Індивідуалізація харчування в залежності від антропометричних, фізіологічних і метаболічних характеристик організму спортсмена, стану його травного апарату, смаків і звичок.

Всі продукти харчування діляться на 6 основних груп, що важливо знати при складанні меню і підборі страв в відповідності із споживанням спортсменів:

·                молоко, сири, кисломолочні продукти:  кефір, простокваша, йогурт;

·                м’ясо, птиця, риба, яйця і продукти, які приготовлені з цих інгрідієнтів;

·                 хлібобулочні вироби, крупи, цукор, макарони, кондитерські вироби, картопля;

·        жири;

·        овочі;

·        фрукти та ягоди.

Харчування може рахуватися раціональним тільки при достатньому розмаїтті продуктів і вірному їх поєднанні.

Перерахованні 6 груп продуктів доповнюють один одного, забезпечують організм необхідними матеріалами для будування і оновлення структур людського тіла, необхідною кількістю енергії, а також речовинами, які приймають участь  у регуляції фізіологічних процесів, а саме: вітамінами та мікроелементами.

В будь-якому виді спорту збалансоване харчування, як невідємна частина тренувальної програми, допомагає спортсмену краще підготуватися до змагань.