ВИРОЩУВАННЯ ОГІРКА В ЗАХИЩЕНОМУ ГРУНТІ В УМОВАХ                 ТОВ «УКРФЛОРА ВІННИЦЯ».

Фартушний Д.М., студент IV курсу Вінницького національного аграрного університету,

Вдовенко С.А., доцент Вінницького національного аграрного університету

 

В статті висвітлюється технологія вирощування огірка в умовах захищеного ґрунту ТОВ «Укрфлора Вінниця». При  дотриманні рекомендованої технології можна отримати високий врожай огірка.

 

Ключові слова: захищений ґрунт, субстрат, гібрид, формування куща рослини, урожайність, розсада, мікроклімат.

 

Постановка проблеми. Овочівництво закритого ґрунту - одна з найскладніших галузей сільського господарства, основним завданням якого є задоволення потреб населення у свіжих овочах в міжсезонний період.  На території СРСР до 1990 року працювало 120 державних тепличних комбінатів (під склом - 3000 га, і під плівкою - 6000 га).  Продукція, що вироблялась комбінатами повністю покривала потреби внутрішнього ринку країни.

 В Україні овочеву продукцію успішно вирощують понад 60 тепличних комбінатів, з них найбільшими за масштабами виробництва є: ВАТ "Комбінат "Тепличний" та  Агрокомбінат "Пуща Водиця" Київської області, Уманський тепличний комбінат Черкаської області, СТОВ "Кримтеплиця" АР Крим, ЗАТ "Зміївська овочева фабрика" Харківської області, Тепличний комбінат "Провесінь" Львівська область. Сьогоднішні комбінати розміщуються на площі 2,6 тис. га, забезпечуючи валовий збір овочів на рівні 120 тис. тонн.

При порівнянні розвитку овочівництва захищеного ґрунту за кордоном встановлено нерівномірність його розміщення, що обумовлене економічним та географічним впливом:  в Китаї – загальна площа складає 1,7 млн. га (разом із плівковими теплицями), в Іспанії – 52 тис. га, в  Японії – 42 тис. га, в Польщі - 36,3 тис. га, в Італії – 20 тис. га, в Нідерландах - 10 тис. га. В Росії налічується близько 200 тепличних комбінатів. На одного росіянина припадає 4,3 кг тепличних овочів за потреби 13 кілограмів.

Інтенсивне виробництво овочів захищеного ґрунту в Україні розпочалось з 2003 року і впродовж наступних років зростало, досягнувши межі 375,9 тис. тонн у 2010 році, що на 58,8 % перевищувало виробництво 2000 року. Так, виробництво огірка збільшилось на 47,4%, а помідор на 62,8% відносно 2000 року (табл. 1).       Одночасно спостерігається значне збільшення виробництва інших овочів захищеного ґрунту. Така ситуація обумовлена:

- підвищенням купівельної  спроможності населення;

- введенням в експлуатацію теплиць реконструкція яких розпочалась на початку ХХІ століття;

- ріст об’ємів імпорту.

Плівкові теплиці в Україні найбільш поширені, однак їх продуктивність та ефективність у використанні можна оцінити лише в приватних та фермерських господарствах. В Україну щороку ввозять близько 10 тис. тонн огірка і помідор, на ринок вони потрапляють з листопада до травня, в період коли української продукції ще немає в достатній кількості. Офіційний імпорт тепличного огірка та помідор сягає від 2 до 20%. Однак українську продукцію тепличних комбінатів експортують і в Росію та Білорусь, загальний експортної продукції складає 10-20%. У країни далекого зарубіжжя наші овочі потрапляють у Білорусь, звідти в Прибалтику та Західну Європу. Прямі поставки українські виробники здійснювати не можуть, оскільки митні збори в деяких країнах дуже великі [6].

При порівняні показників урожайності огірка в 2006 році серед тепличних комбінатів країн СНД, встановлено найбільше значення на українському підприємстві ВАТ «Тепличний» , де загальна врожайність становила 32,7 кг/м²(табл.2).    

   Таблиця 1.

Виробництво овочів закритого ґрунту, тис. тонн

Виробництво

овочів

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Всього овочів закритого ґрунту

236.7

231

234,8

265,8

266,2

276,5

302

287,7

296,3

374,0

375,9

в т.ч. огірків

123,2

120,3

123,2

135,0

137,9

131,3

152,4

144,4

145,7

179,8

181,7

помідор

106,5

102,7

105,6

116,9

122,2

134,1

139,9

135,7

140,8

177,3

173,4

інших овочів

7

8

6

13,9

6,1

11,1

9,7

7,6

8,8

16,9

20,8

 

                                                                                                                       Таблиця 2.

Урожайність огірка в окремих тепличних комбінатах у 2006 році, кг/м2.             (гібрид Атлет F1)

Тепличний комбінат

Урожайність,  кг/м².

ЗАТ Зміївська овочева фабрика (Україна)

ВАТ «Тепличний» (Україна)

ТОВ ТК Дністровський (Україна)

ЗАСТ «Надія» (Україна)

ВАТ «Київська овочева фабрика» (Україна)

«Тепличний» м. Іваново (Росія)

 ТК «Рудаково» (Білорусь)

24.0

32.7

31,0

25,6

21,5

27,8

22,0

 

В кінці 2007року в Україні в експлуатацію вводять близько 20 га нових теплиць, що характеризуються кращими експлуатаційними показниками. Так, на  Уманському тепличному комбінаті запрацював 1 відділок сучасних теплиць загальною площею 9 га, в агрофірмі Пролісок ЛТД Київської області - 2 га  теплиць, і ще додатково у 2008році - 7га захищеного ґрунту. Економічна криза 2009 року уповільнила процес будівництва нових споруд в результаті чого не було введено жодної теплиці у використання. 

На сучасному етапі розвитку овочівництва для визначення потреб виробництва та споживання овочевої продукції враховуються підходи, які формуються згідно з національними традиціями та медициною [1]. Так, у світі вирощується близько 600 видів овочів, однак їх виробництво різниться по країнах: у США виробляють 60 видів, а в Україні лише до 20 видів. Найбільш поширеними овочевими рослинами в Україні є капуста білоголова, помідор, огірок, морква, буряк столовий, цибуля на ріпку, а серед овочевих рослин захищеного ґрунту - помідор, огірок, солодкий перець (табл. 3, 4).

                                                                                                           Таблиця 3.

Виробництво і споживання помідор в країнах світу

(згідно даних О.В. Приліпко, 2008)

Країна

Площа посіву, га

Урожайність т/га

Валовий збір,т

Споживання доба/людина,г

1961р.

2005р.

1961р.

2005р.

1961р.

2005р.

1990р.

2004р.

Аргентина

Австралія

Бразилія

Канада

Китай

Єгипет

Франція

Індія

Ізраїль

Італія

Японія

Мексика

Нідерланди

Росія

Іспанія

Україна

Англія

США

Світове

18609

7003

29397

13192

302632

61089

20269

50000

3275

127013

14580

68921

2790

147400

54300

116504

1093

189422

168000452

17333

8460

58385

8898

1305053

195000

5094

540000

3715

138756

13000

67084

1300

148000

70400

100000

191

166670

4533637

15,8

20,3

13,3

27,4

15,9

14,2

26,1

9,2

28,3

21,0

20,7

6,8

80,7

11,4

22,1

9,6

81,1

25,4

16,4

38,9

56,0

56,6

98,8

24,2

38,9

157,3

14,0

116,6

51,7

58,3

32,0

196,2

14,2

63,5

12,0

410,9

4820709

27617540

294300

142591

390992

361720

4825890

869135

530400

464000

92700

2676000

302700

470527

225196

1685100

1205000

1126500

88700

4820709

27617540

675000

474220

3303530

861750

31644040

7600000

801377

7600000

433225

7187016

758000

2148130

6450000

2100000

4473573

1200000

78500

11043300

162659873

47,5

62,2

38,4

93,0

16,7

187,4

62,8

13,4

183,9

178,3

21,1

52,6

44,5

0

154,2

64,9

47,4

114,9

76,8

42,7

78,9

47,5

97,4

47,5

97,4

53,2

258,3

76,3

17,3

181,7

201,2

27,7

35,5

27,4

68,9

61,1

110,9

86,9

 

Планову врожайність цих культур можна отримати лише за рахунок дотримання рекомендованих технологій вирощування, а також запровадження найбільш врожайних сортів чи гібридів [5].

 

Мета досліджень. На основі опрацьованих літературних джерел, рекомендацій фахівців та технічних можливостей  запропоновано технологію вирощування огірка на малооб'ємній гідропоніці в умовах ТОВ «Укрфлора» Вінницької області [2,3,4].                                                                               

 

 

 

Таблиця 4.

Виробництво і споживання огірка в країнах світу

(згідно даних О.В. Приліпко, 2008)

Країна

Площа посіву, га

Урожайність, т/га

Валовий збір, т

Споживання,  день/людина,г

1961р.

2005р.

1961р.

2005р.

1961р.

2005р.

1990р.

2004р.

Австралія

Канада

Китай

Єгипет

Франція

Індія

Ізраїль

Італія

Японія

Мексика

Нідерланди

Росія

Іспанія

Україна

Англія

США

Світове

592

3164

486722

11770

3167

5500

2495

4000

28900

5600

2184

57200

3455

74252

162

61831

1012495

1100

4084

1553100

28000

717

18000

1900

1989

14500

17500

600

89000

7200

55000

130

69150

2486927

10,2

11,5

9,5

12,3

15,9

4,7

11,8

13,5

18,3

11,4

66,7

14,8

17,5

9,5

200

9,4

9,4

15,5

42,7

17,1

21,4

185,0

6,7

66,8

36,5

46,6

27,4

725,0

15,2

67,4

13,6

473,1

14,2

16,9

6065

36509

4616754

144346

50660

26000

29600

54000

528500

64000

145647

850000

60538

709000

32514

579171

9548680

17000

174190

25559600

600000

132676

120000

126960

72572

675000

480000

435000

1357000

485000

746000

61500

981860

41836847

2,8

15,6

14,8

11,8

6,8

0,33

54,0

4,4

18,6

2,6

23

8,5

14,3

34,5

8,2

7,4

14,0

2,2

14,1

48,7

19,8

6,9

0,29

47,5

3,2

13

1,4

21,3

25,9

4,1

40,4

7,2

12,0

16,8

 

Обговорення результатів досліджень. Успіх  технології вирощування овочів залежить від багатьох складових. Однією з яких є субстрат. Нині в умовах ТОВ «Украфлора Вінниця» рекомендується використовувати субстрат з мінеральної вати або кокосу, в меншій мірі використовують вермикуліт. За хімічним складом мінеральна вата аналогічна ґрунтосумішці, однак не є джерелом поживних речовин. У зв'язку з додаванням вапняку «Гродан» має лужну реакцію (рН 7,5-8,5), не має буферної здатності і швидко приймає реакцію поживного розчину. Мінеральна вата легка за фізичними властивостями, схожа до верхового торфу, стерильна, не містить насіння бур'янів, шкідливих організмів  токсичних речовин і використовується у формі плит різної щільності. Поживний розчин подається з метою рівномірного зволоження субстрату. Мінеральна вата практично хімічно інертна.

Найбільш якісний вихідний матеріал для приготування субстрату – залишки оболонки кокоса. Особливістю кокосових волокон є слабка здатність щодо утримання поживних речовин. У кокосових матеріалах міститься невелика кількість азоту, рН становить 5-6.

Субстрат упаковують в білу поліетиленову плівку і розміщують рядковим способом. При виборі сировини для виробництва субстрату кількість Na і Cl повинна бути меншою за 2 мМ/л, K – меншою за 3 мМ/л. Такі низькі показники солей дозволяють застосовувати схему живлення без врахування цих солей у субстраті.

      Для отримання розсади,  в якості субстрату використовується вермикуліт. Це вторинний мінерал, що утворюється у результаті зміни слюди. Залежно від походження і технологічної обробки об'ємна маса вермикуліту варіює від 48 до 169 кг/м3.

В умовах малооб'ємної гідропоніки слід використовувати високоврожайне насіння огірка селекційної фірми «Гавриш» - Атлет F1.

В умовах Вінницької області вирощування огірка на малооб'ємній гідропоніці проводять в зимово-весняний період. Насіння висівають в III декаді листопада.  За 10-15днів до висіву насіння його протравлюють препаратом колфуго-супер. За 2 доби до висіву насіння замочують в розчині мікроелементів на 14-16 годин. Пророщують насіння в термостаті, де температура поступово піднімається до 23-24ºС до моменту з’явлення  проростків в кількості 3-5%.

Ящики  наповнюють торфосумішю, шаром 5-6см. При висіві відстань між насінням становить 1,5-2 см, яке однаково розташовується в торфосуміші. Зверху насіння присипається сумішшю, що складається з 40% торфу і 60% вермикуліту. Після висіву насіння ящики встановлюють в темному приміщенні де температура повітря становить 25ºС, і з появою перших сходів застосовують досвічування цілодобово до часу проведення пікірування.

Перед пікіруванням мінеральні блоки підживлюють поживним розчином який включає комплекс необхідних поживних елементів, концентрація яких Ес – 2,0 – 2,2 та  рН – 4,8 – 5,0 до ваги не менше 500 – 550г. Пікірування проводять з урахуванням 10% страхового фонду. В процесі пікірування сіянці виймають і пересаджують до поживного кубика. По закінченню пікірування проводять полив для кращого контакту кореневої системи і субстрату. Температура поживного розчину  20 - 22ºС. Першу ніч після пікірування рослини не досвічують, однак в подальшому для отримання якісної розсади досвічування триває 19 годин на добу. Цей режим досвічування зберігається перших 10 діб вирощування. Після вказаного періоду  режим досвічування становить 17 годин. За 3-4 доби до посадки рослини в теплицю  досвічування поступово зменшують до 10 годин на добу. Перед посадкою розсаду не досвічують.

З режимом досвічування контролюють температуру повітря. Температурний режим під час пікірування і впродовж 3 – 5 діб встановлюють на рівні: в похмуру погоду - 22º-23ºС,  в сонячну - 24º-25ºС, а в ночі становить  20ºС. Одночасно, температура субстрату знаходиться в межах 20 - 22ºС. Після пікірування температура знижується до 22ºС  в похмуру погоду,  у сонячну  до 24ºС. В ночі температура повітря складає  19ºС. До початку висадки розсади на постійне місце температура повітря в теплиці знижується в день до 20ºС, а вночі до 18ºС.

Після пікірування густота стояння розсади повинна становити не більше 50 шт. на м². З часу змикання листків в рядках зменшують її густоту до 20 – 22 штук на м², що дає можливість отримати більш якісну і продуктивну розсаду.

В процесі вирощування розсади субстрат зволожується  поживним розчином, що має всі необхідні поживні елементи, їх концентрація становить: Ес 2,2 mS/см та  рН – 5,5, а  температура поживного розчину 20- 22ºС. В фазі з'явлення 3- 4 справжнього листка додається до розчину «Превікур» із розрахунку 50г. робочого розчину на рослину.

Під час посадки необхідно слідкувати за додержанням рекомендованих схем висаджування, а також слідкувати за розміщенням рослин – запилювачів. Загальна кількість рослин запилювача складає 10-15% від загальної кількості рослин в теплиці. Розсаду гібрида запилювача висаджують рядковим способом через кожний 10-й ряд, або розподіляючи їх рівномірно по всій площі теплиці. З метою отримання якісного врожаю огірка слід розміщувати рослини з густотою 2,5шт/м2.

Формування рослини – один із найважливіших моментів технології, і в значній мірі визначає надходження як раннього, так і загального врожаю. Формування розпочинають шляхом «осліплення»  перших шести вузлів жіночих квітів та бокових пагонів. Інколи за умов недостатньої освітленості необхідно осліплювати до 7-8 вузлів. Подальше формування рослин проводиться за нижче наведеною схемою.

В послідуючих 4-5 вузлах бокові пагони прищипують, залишаючи один листок та один плід. По мірі покращення освітленості і збільшення площі листків збільшують навантаження плодами. В наступних 4-5 вузлах головного стебла залишають бокові пагони, прищипуючи їх на два листка і залишають по два плода. В самих верхніх вузлах до шпалери, бокові пагони прищипують, залишаючи по три листка і три плоди.

Пагони другого порядку в нижній частині рослини видаляють. В середній частині їх прищипують на один листок, а біля шпалери залишають до двох листків – залежно від кількості листків на рослині. Якщо листків багато і вони великі, то у верхній частині в пагонах другого порядку залишають один листок. При такому формуванні рослини нагадують «перевернуту піраміду», навантаження на головне стебло збільшується поступово. В нижні частині вони виходять розріджені, добре провітрюються, рідше хворіють, а більшість залишених зав’язків перетворюються в стандартні плоди.

Після того, як стебло переросте шпалеру, верхівку його пригинають і направляють вздовж шпалери та прищипують головний пагін, за 4-5 листком на шпалері. Бокові пагони із 1-2 пазухи листків над шпалерою видаляють, щоб вони не затіняли листя на головному стеблі. Також видаляють пагони в кінцевій пазусі листка, щоб він не затіняв наступну рослину. Решта пагонів опускають вниз, прищипуючи через кожні 50 см, а утворені на них пагони наступного порядку галуження прищипують на два листки і два плоди.

Формування рослин проводять впродовж 2-2,5місяців після посадки, а з початком масового плодоношення слідкують, щоб бокові пагони не загущували посадку, не виходили в бокові проходи. Формування рослини відбувається щотижнево, видаляючи тільки верхівку пагонів.

Кількість плодів на головному стеблі у рослин з жіночим типом цвітіння складає не більше 11-13 плодів. Навантаження плодами збільшують пропорційно збільшенню надходження сонячної радіації і площі листової поверхні.

Після висадки рослин до плодоношення СО2 підтримується на рівні 500-800 ррМ залежно від інтенсивності сонячної радіації.

При вирощуванні огірка в умовах малооб’ємної  культури особливу увагу необхідно приділяти поливам. Полив рослин здійснюють  шляхом контролю надходження сонячної радіації в споруду з розрахунку: в зимово-весняний період 1 Дж сонячної енергії -  0,8 мл. розчину на рослину; у весняний період 1 Дж сонячної енергії – 1 мл. розчину на рослину; у літній період 1Дж сонячної енергії – 1,2 мл. розчину на рослину.

З початком плодоношення необхідно збільшити кількість поживного розчину концентрація якого становить з розрахунку на рослину: Ес – 2,5-2,6 mS/см, дренаж при цьому складає 2-5% , що сприяє утворенні концентрації поживного розчину на виході з мату Ес в субстраті знаходиться на рівні до 3,0-3,5 mS/см.

На початку масового плодоношення необхідно збільшити дозу калію і зменшити дозу кальцію. В похмуру погоду концентрація розчину - 2,6 mS/см, в сонячну -             2,4 mS/см, співвідношення: К та Са 1,0:1,5-1,6. Вологість матів при цьому -70%.

До плодоношення нічна температура повітря повинна становити 20ºС з послідовним зниженням її до 18ºС, а з початком плодоношення 17-18ºС. Денна температура в ці періоди може бути від 20 до 24ºС залежно від кількості сонячної радіації.

Цей режим температур не змінюється до кінця вегетації. Інколи для того, щоб визвати бокові пагони або дати можливість відтворитись кореневій системі на деякій час нічна температура повітря опускається до 16ºС і не піднімається вище 19ºС. Це пов’язано з малим об’ємом субстрату, передчасної втрати кореневої системи і старінню рослин, що в кінцевому підсумку веде до зниження загального раннього урожаю. В зимовий час рослини не можна охолоджувати, а в весняно-літній період перегрівати. Такий підхід дає можливість рівномірно отримувати високий, ранній урожай і зберігати рослини до початку липня. При дотриманні такої технології можна отримати якісний ранній врожай, а загальний врожай складатиме 40-45кг/м2.

Висновок. Застосування технології вирощування огірка на малооб'ємній гідропоніці  дозволить в умовах ТОВ «Укрфлора Вінниця» отримати врожай огірка з жіночим типом цвітіння в зимово-весняний період до 45,0 кг/м2.

                                  Список використаних першоджерел

1.                    Вітвіцький В.В. Системність в оцінці продуктивності / В.В.Вітвіцький  // Науково практичний збірник «Продуктивність агропромислового виробництва». – 2005.- №2 - С.3-15

2.                                          Гавриш С.Ф. и др.  Пчелоопыляемые  гибриды огурца  для защищенного грунта : Особенносты биологии и технологии  выращивания  /  НИИОЗГ; С. Ф.  Гавриш, В. Г. Король, А. В. Шамшина, В. Н. Юваров, А. Е. Портянкин – М.:НП «НИИОЗГ», 2005. – 136 с.: 43 ил.

3.                    Курипко Н.И. Особености питания растений огурца при выращивании на минеральной вате в ОАО «Комбинат «Тепличный» (Киевская обл.) / Н. И. Курипко.  // Гавриш. 2006.-№4 – С. 6-9

4.                                          Цизь О.М. Світ субстратів / О.М.Цизь // Агросектор. – 2007. - №3 – С. 18-23.

5.                                          Приліпко О.В. Інноваційний розвиток ефективного функціонування підприємств закритого грунту: теорія, методологія, практика. Монографія. – К.:ППР.К. Майстер Принт. 2008-336с.

6.                    Кучеренко Т. Ситуация на рынке овощей защищеного грунта. / Т.Кучеренко // Овощеводство. – 2011.-№7 – С. 32-37.