Экономические науки/10. Экономика предприятия

аспірант Оглоблін С.О.

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна

МІСЦЕ СПРИЙНЯТТЯ СЕРЕД ФАЗ СТРАТЕГІЧНОГО ПРОЦЕСУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Адекватне управління підприємством ґрунтується на відповідному розумінні його зовнішньої і внутрішньої середи і враховує як зовнішні умови функціонування, так і внутрішні можливості, мету підприємства. У основі будь-якої адекватної реакції (адекватної дії, адекватного управління, чи навіть адекватного функціонування підприємства) лежить відповідне пізнання об’єкта управління і умов, у яких він знаходиться. Важливою складовою пізнання є сприйняття. І значимість сприйняття для підприємства тим більша, чим більша залежність стану підприємства від умов функціонування. Вірне сприйняття дійсності позбавляє підприємство від ілюзій щодо власного становища, є необхідною складовою його результативності.

Під сприйняттям розуміється процес, у ході якого на основі минулого досвіду, теоретичного мислення спостерігача та пізнання дійсності в уяві формуються образи дійсності, що зрештою об’єднуються в бачення. Бачення розуміється як мислений образ дійсності в уяві керівника підприємства і є відправною точкою при побудові стратегії функціонування підприємства. Тобто, адекватність стратегії прямо залежить від адекватності сприйняття дійсності.

Сприйняття можна умовно поділити на безпосереднє первинне сприйняття та опосередковане попереднім представленням вторинне сприйняття.

На першому етапі процесу первинного сприйняття спостерігається лише частина множини «видимих» елементів дійсності, які розділяються на «суттєві» і «несуттєві». «Видима» частина дійсності складається з множини фактів, які відбуваються у період спостереження і можуть бути виділені спостерігачем з-поміж інших. Можливість вилучення «видимої» частини не залежить від спостерігача, оскільки зумовлена властивістю дійсності, тобто є об’єктивною. «Суттєвість» елементів визначаються за їх впливом на функціонування підприємства. До «суттєвих» відносяться всі елементи, які мають суттєвий вплив. До «несуттєвих» – усі останні. Визначення впливу фактів дійсності на діяльність підприємства значною мірою залежить від здатностей спостерігача до прогнозування наслідків, розуміння причинно-наслідкових зв’язків, тобто є суб’єктивне. Тому поділ фактів дійсності умовний, тобто те, що насправді має вплив може бути позбавлене належної уваги, і навпаки: може братися до уваги те, що не має значення для реалізації стратегії.

Тобто, до суттєвої частини дійсності попадають ті вилучені фактичні зміни, які по-перше, відображають результат реалізації стратегії (параметри стратегії), по-друге, допомагають спостерігати за розвитком оточуючої середи (супровідні параметри).

Кожний з елементів суттєвої частини дійсності пояснюється через досвід спостерігача і отримує власне значення. Розтлумачена суттєва частина дійсності вбирається у загальний образ дійсності, відтворений в уяві спостерігача. Таким чином, процес первинного спостереження складається з вилучення фактів, їх інтерпретації, осмислення та приєднання отриманого значення до бачення.

Між баченням і дійсністю існує розбіжність через недостачу інформації про дійсність, необхідність прийняття термінового рішення, недосконалість пізнавальних здібностей стратега, що унеможливлюють вичерпне відтворення дійсності в уяві. Тому бачення сформоване лише у результаті первинного сприйняття дійсності може бути вкрай неадекватним. Приведення бачення до адекватного переслідується у ході вторинного сприйняття. Тобто, бачення – це не механічна репродукція сприйняття, воно коригується відповідно до змін дійсності, до знову виявлених або втрачених причинно-наслідкових зв’язків.

Сутність вторинного сприйняття лежить у корекції бачення на розбіжність між прогнозованим в уяві та тим, що відбулося у реальності. Співставлення очікуваного результату від запланованої дії та отриманого результату від фактичної реалізації цієї дії становить контроль адекватності бачення до дійсності. Тобто, із сукупності суттєвих фактів виділяються факти, які підтверджують або суперечать сформованому образу дійсності. Далі визначається суттєвість відхилення фактичного від уявного і у бачення вносяться відповідні корективи. Разом з контролем адекватності бачення проводиться уточнення процесу первинного сприйняття, який у минулому привів до помилкового представлення дійсності.

Первинне сприйняття розкриває дійсність для розуміння спостерігача шляхом інтерпретації фактів, що її складають, узагальненням сукупності значень фактів у єдиному образі. Через первинне сприйняття до свідомості потрапляють «нові знання». Первинне сприйняття формує образ дійсності але адекватність цього образу залежить від досвіду спостерігача. Перевірка адекватності можлива, при порівнянні результату дії основаної на уявленні про дійсність та уявлення про результат цієї дії до моменту її реалізації. Так адекватність уявлення про ринок менеджерів збуту можна перевірити шляхом порівняння планованого та фактичного об’ємів збуту (звичайно, якщо плани втілюють уявлення менеджерів). Розрив між планом і фактом – відповідає розриву між уявленням менеджера та реальним станом речей. Отже, з описаного порівняння менеджер, проаналізувавши ситуацію і зробивши висновки, може скоригувати адекватність власного уявлення. Сприйняття, яке основане на перевірці адекватності за результатами діяльності шляхом зіставлення їх з запланованими результатами є вторинним сприйняттям.

Таким чином, первинне і вторинне сприйняття відрізняються за метою, змістом і об’єктом спостереження (табл. 1).

Таблиця 1.

Порівняльна таблиця первинного і вторинного сприйняття

Критерій	Первинне сприйняття	Вторинне сприйняття
Мета	Створення образу дійсності (бачення)	Підвищення адекватності створеного образу
Зміст	Вилучення, інтерпретація та вбирання у бачення фактів дійсності	Порівняння представленого і того, що відбулося. Визначення розбіжностей. Корекція бачення
Об’єкт спостереження	Факти дійсності, на які вперше звертається увага	Результати діяльності, спланованої на основі бачення
Особливості пізнання	Через старе знання пояснення нового	Через нове знання верифікація (перевірка) старого знання
Основа	Пояснення	Порівняння

Сприйняття дійсності як фаза стратегічного процесу спрямоване сформувати в уяві стратега цілісний образ дійсності, яким можна оперувати при прийнятті стратегічних рішень. Безперечно, важливою умовою такого образу дійсності є його адекватність дійсності. Загальний процес сприйняття складається з двох різних за змістом і метою складових. Сприйняття, у результаті якого осмислюється дійсність і формується нове бачення, є первинним сприйняттям. Сприйняття, у результаті якого коригується адекватність бачення дійсності на основі результатів діяльності, спричинених хибним баченням, є вторинним сприйняттям. Тільки у сукупності первинне і вторинне сприйняття забезпечують стратега картиною дійсності, якою він оперує при побудові і реалізації стратегій управління підприємством.